Повага
Image default
Статтi

Хочеш долар – роздягнися: як працює веб-моделінг в Україні

Сьогодні вебкам-бізнес є доволі популярним заробітком в інтернеті, адже охочих – безліч, а заробітна платня, яку обіцяють роботодавці, вражає. За неповну зайнятість моделям обіцяють від 1000$ на місяць. Крім того, така робота не вимагає ні освіти, ні досвіду, ні особливих умінь.

«Я пропонувала правоохоронцям поїхати і поглянути на студію, але вони відмовили»

19-річна Ганна (ім’я змінене) почала працювати в студії веб-моделінгу в Запоріжжі в 2017 році. Від знайомих вона дізналася про усі особливості цього заробітку та про те, як «втримати» потенційного клієнта якомога довше: чим відвертіше спілкування – тим більше грошей. Працевлаштування, за словами Ганни, відбувалося таким чином: вона уклала онлайн-договір, а потім надіслала роботодавцям свою фотографію з паспортом та окремо фото паспорту. Попрацювавши пів року у дівчини з’явилися стосунки. З цього все і почалося.

«Я одразу розповіла хлопцеві, де і ким я працюю і він був проти цього. Я вирішила звільнитися, хлопець був важливіше. Просто прийшла на роботу і сказала, що більше працювати не хочу. На це мені відповіли, що зараз відпустити мене не можуть і запропонувати залишитися ще на деякий час. Аргументів, чому я не можу піти – я не почула. Тільки от зазначили, що якщо піду без дозволу. – фото і відео (які вони, як виявилося, регулярно робили) викладуть у мережу, а отже — доступ до них отримають мої друзі та батьки», – розповідає дівчина.

Ганна відчувала себе приниженою та перебувала у повному відчаї. Вирішила звернутися до поліції, але там, за її словами, навіть не прийняли заяву, адже прямих доказів шантажу та погроз у дівчини не було.

«Я пропонувала правоохоронцям поїхати і поглянути на студію, але вони відмовили, бо, мабуть, були справи важливіші», – каже Ганна.

Після цього вона вирішила продовжити роботу, минуло це ще три місяці, а потім її відпустили. Студія вкотре переїхала. А Ганна поїхала із Запоріжжя, перевелася до іншого університету і намагається забути цю історію, як страшний сон.

Легкий заробіток VS торгівля людьми

«Я взагалі розцінюю ситуацію, що сталася з Ганною, як кримінальне порушення за статтею “Торгівля людьми”, адже там присутні такі ознаки: недобросовісний характер роботи (змушували працювати без урахування її бажання, придушували волю), відсутня трудова форма. Те, що вона уклала «договір» онлайн, надіславши фото паспорта – це неофіційний договір. До речі, це ж третій по прибутковості бізнес: наркотики, зброя та торгівля людьми» – зазначає Ірина Куратченко, психологиня, психоаналітикиня, Голова правління Запорізької обласної громадської організації “Об’єднання психологів та психоаналітиків «ВЗАЄМОДІЯ». 

«Я намагалася влаштуватися касиркою в супермаркет, а також офіціанткою, але без досвіду роботи – хто мене візьме?!»

Друга веб-модель, 18-річна Олександра (ім’я змінено) працює до сьогодні. Порадила подруга, мовби, це швидкий та легкий спосіб заробітку. Дівчина живе з матір’ю, в їхній родині зараз складне матеріальне становище.

«Грошей критично не вистачає, а за навчання платити потрібно. Я намагалася влаштуватися касиркою в супермаркет, а також офіціанткою, але без досвіду роботи – хто мене візьме?! А який в мене може бути досвід роботи в 18 років? Тож, мені пообіцяли 1300 $ в місяць» – розповідає Олександра, але, як зазначає згодом, насправді отримують такі суми тільки ті, хто роздягається,  а прості розмови мало кого цікавлять.

З роботодавицею веб-моделі підтримують постійний контакт як у самій студії, так і в соціальних мережах та месенджерах. Олександра хвилюється, що хтось дізнається, ким та де вона працює:

«Сама не стикалася, але чула, що колись наша «головна» посварилася з дівчиною, її звільнила, а фотографії виклала в інтернет. Не знаю, наскільки це правда, але мене це лякає, тому намагаюся спілкуватися з нею ввічливо. Якщо таке станеться, я навіть не зможу звернутися нікуди, бо я знала, куди і на що я йду», – ділиться дівчина.

Професія, покликання чи безвихідь

Вебкам-моделинг – це бізнес-сфера, побудована на спілкуванні (зазвичай – віртуальному сексі) моделі та спостерігача в онлайновому відео-чаті. Достатньо вбити запит «Веб-модель Україна» в пошукову систему і ви знайдете 179 000 000 результатів.

На веб-сторінках зазвичай зазначається таке: «Веб-модель у студії без роздягання. Оголення заборонено. ЗП від 15000 грн. Студентам та Мамочкам. Зручний графік. Центр міста». Можна знайти і дистанційний варіант. Часто роботу веб-моделей маскують під вакансіями фото-моделей або перекладачів у шлюбне агентство.

Однак, останнім часом з’являються і такі оголошення, де пропонують роботу саме веб-моделей, включно з роздяганням перед камерою. Робота полягає в тому, щоб втримати чоловіка-іноземця у платному відео-чаті якомога довше.

«Ми не говоримо про вебкам-індустрію як про професію, це сексуальна експлуатація, як і проституція. До речі, «веб-моделінг» часто є грумінгом (грумінг – налагодження довірливих стосунків з метою сексуального насильства в онлайн чи офлайн формі — ред.) в проституцію – спочатку дівчині пропонують безпечний веб, а потім коли певні психологічні захисти зламані, її рекрутують в проституцію», – говорить Тетяна Варвинська, психологиня, активістка, членкиня руху «Femen» в Україні.

Вебкам-бізнес зародився як на світовому ринку, так, зокрема, і в Україні, наприкінці 90-х років, коли моделі, що освоїли можливості інтернету та почали демонструвати приватні шоу через камеру. 

Попри те, що вебкам-бізнес є сьогодні надзвичайно популярним та поширеним видом заробітку в Україні – мало хто з правозахисників/ць, юристів/ок та психологів/инь займається цим питанням. 

Усе включено: стриптиз, оголення, мастурбація

У межах розслідування, під виглядом потенційних веб-моделей, нам вдалося поспілкуватися і з директором однієї з українських веб-студій, Володимиром, який ознайомив нас з чітким прайсом моделей, згідно якого стриптиз оцінюється в 30$, оголення – в 40$, а мастурбація – у 66$. Розмова відбувалася в онлайновому режимі, Володимир йшов на контакт та відповідав на усі питання, що нас цікавили. Ще й роботу пропонував, але коли ми відмовили – не наполягав. Знайти його сторінку було просто – достатньо просто вбити у пошук «веб-моделінг Україна». 

До речі, токен – це зі світу криптовалюти і його ціна залежить від валюти, в яку переводять зарплату веб-моделей. За словами «роботодавця» 10 токенів дорівнює 1 долару. Послуги, які надаються веб-моделями, в прайсі мають умовні позначення, наприклад, «роздягни мене», «зроби мені приємно» тощо. 

Поширення фото та відео веб-моделей це кримінальна справа

Олена Зайцева, юристка, членкиня Асоціації жінок Юристок «Юрфем» зазначає, що питання про те, чи законно використовувати відео та фотоматеріали веб-моделі без її згоди, має два аспекти. По-перше, це питання права власності, а по-друге – кримінальної відповідальності за виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних матеріалів. Така відповідальність є в Україні і в багатьох інших країнах світу:

«Більшість матеріалів, які маються на увазі, коли ми говоримо про веб-моделей, цілком підпадають під визначення порнографічних. А ті особи чи структури, які виступають посередниками у таких справах, є не роботодавцями, а злочинцями, яких може бути притягнуто до відповідальності за статтею 301 Кримінального Кодексу України».

Згідно зі статтею 301 КК України (виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів), закон передбачає до 7 років позбавлення волі. Також, за статтею 301-й можуть бути залучені веб-моделі, якщо буде доведено, що при виконанні побажань клієнтів за гроші, вони поширювали інтернетом порнографію. У такому випадку їм загрожує до 5 років позбавлення волі.

У законодавстві поняття «веб-моделінг» відсутнє

Так, на наш запит в Головному управлінні Нацполії відповіли, що “збір та узагальнення даним стосовно веб-моделінгу не береться”. 

Водночас в упралінні Нацполіції в Запорізькій області нам повідомили, що кримінальних проваджень, які було порушено у 2019 році, що стосувалися веб-моделінгу, зафіксували лише одне. За результатами досудового розслідування його передали до суду. 

Але  деякі районні суди міста Запоріжжя, серед яких Ленінський, Орджонікідзевський та Жовтневий, взагалі не мають жодних даних стосовно цієї проблеми та на запити відповідають, що поняття «веб-моделінг» у Кримінальному Кодексу України відсутнє, а справ щодо цього питання передано до судів не було. Проте Хортицький, Комунарський, Заводський та Запорізький районний суд нам відповіли, що справи стосовно «веб-моделінгу» в 2019 році в провадженні суду не перебували. 

До речі, наші спроби взяти коментар у представників поліції були марними: у прес-центрі ГУНП, прес-службі кіберполіції Запорізької області, та у відділені зв’язків з громадськістю ДДУВС МВС України на наші запити, які ми надсилали електронною поштою просто не відповіли. Намагалися і зателефонувати у вищезазначені структури: там або не брали слухавки, або зауважували, що це питання не в їхній компетенції. 

Юристка Олена Зайцева зауважує, що є організації, які декларують захист осіб у сфері секс-бізнесу, але на практиці їх дії призводять до росту цієї сфери, бо захищається легальність бізнесу, а не інтереси втягнутих жінок і дівчат.

Як діяти веб-моделям, якщо їх шантажують чи примушують працювати

Ірина Куратченко, психологиня, зауважує, що дівчата, які працюють веб-моделями, перебувають у так званому «вразливому» стані — вони, можливо, змушені платити за лікування, виплачувати борги чи просто не знайшли іншого джерела прибутку. І роботодавці, знаючи про цей стан дівчат, можуть морально на них тиснути, розуміючи, що у їхніх «підлеглих» просто немає іншого виходу як залишатися та підлаштовуватися під нові умови. У такому випадку психоаналітикиня радить не соромитися і розповідати своїм рідним про цю проблему та просити допомоги у правозахисників, юристів та суспільних правових організацій, що займаються протидією дискримінації людини.

Будь-яка особа може звернутися до центру безоплатної правової допомоги – їх відділення є у багатьох містах і регіонах за єдиним безкоштовним номером  0 800 213 103. В НГО Центрі «Розвиток демократії» можна отримати консультації за телефонами +380 (67) 502-60-74 або +380 (99) 550-35-05. 

 

Радченко Яна,

Лєньова Валерія,

Фольц Анастасія,

Харкевич Тетяна

Схожі записи

Надія Дюк: «Жінки – це не меншість. Жінки – це половина населення»

Вперше українські медійниці об’єднались у боротьбі із сексизмом політиків

«Щоденники вдови»: про біль, спогади і світло

Ірина Виртосу