Жінок у Вікіпедії має бути більше. Так нещодавно вирішили у «Фонді Вікімедіа» – неприбутковій організації, яка, серед іншого, підтримує і Вікіпедію. Жінки мають більше редагувати, частіше подаватись на ґранти, зрости повинна і кількість вікіпедійних статей на жіночу тематику.
Активно реалізовувати кампанію, на яку передбачено 250 тис. дол., розпочнуть з 30 квітня – до того збиратимуть ідеї залучення жінок до Вікіпедії.
Україномовна Вікіпедія – серед шести найбільш цікавих для кампанії проектів.
Українські дописувачки всесвітньовідомого онлайн–ресурсу розповідають «Повазі» особисті вікіпедійні історії та міркують, чи можна однією кампанією привабити більше жінок до редагування Вікіпедії.
Зробити перший допис наважувалась два роки
Виконавча директорка ГО «Вікімедіа Україна» Наталія Тимків вперше спробувала редагувати Вікіпедію у 2009 році. Тоді, читаючи статтю в англомовному розділі, вона натрапила на помилку і захотіла її виправити.
«Але на етапі натискання «Зберегти» стало лячно, що це моє редагування побачать усі–усі в світі. Й воно буде жити потенційно вічно. Тому я не зберегла зміни й далі була просто читачкою», – згадує Наталія. Вона почала дописувати до ресурсу лише через два роки, з квітня 2011.
«Десь в інтернеті натрапила на вірші Леоніда Тереховича, невідомого мені поета з Чернігівщини, який трагічно загинув у 1992 році. Я цілу ніч читала його вірші, плакала. І відчула, що просто поділитися ним у своєму ЖЖ буде якось не достатньо. І взагалі всі ресурси видалися мені надто дрібними. Тоді й згадала про свій обліковий запис у Вікіпедії й створила свою першу статтю», – каже Наталія.
Наталію, яка працює фінансовою директоркою у громадській організації, цікавлять різні речі, але дописує до Вікіпедії найчастіше про мистецтво, зокрема про Мікеланджело Буонарроті та його твори. До кампанії Наталія ставиться швидше позитивно, проте не вважає, що за кілька місяців можливо вирішити проблему ґендерного розриву у Вікіпедії.
«Вікіпедія – це щось об’єктивне. Твої редагування можна побачити; перевірити джерела, на які ти посилаєшся; засумніватися у твоїх твердженнях; виправляти твої помилки. І саме тому, що все так відкрито, дуже образливо, коли тобі щось списують чи прощають тільки тому, що ти – дівчина. Якби дівчат у Вікіпедії було більше, то змінилося б саме ставлення до нас – ми не були б винятками, а стали б правилом. І нас (і наші редагування) сприймали б об’єктивно», – каже Наталія.
Не треба думати, що жінок-вікіпедісток сприймають негативно
Біохімік за освітою Олеся Гриджук деякий час працювала Інституті біології клітини Національної академії наук України, а зараз займається програмуванням. Свою першу статтю до Вікіпедії, яка називалась «убіквітин–залежний протеоліз» написала у 2007 році.
«Це був просто шматочок тексту, який я готувала до семінару в університеті, і вирішила викласти його для загального доступу. Потім інші люди її трохи поправили, але вона досі потребує значного доопрацювання», – розповідає Олеся.
Вдруге до Вікіпедії вона долучилась через чотири роки: Олеся переклала схему будови нейрона із англійської і хотіла завантажити українську версію. Однак для цього їй потрібно було зареєструватись та зробити певну кількість редагувань.
«Я спочатку гнівалась – чому не можна просто завантажити, а потім стала редагувати і втягнулась у це діло. Більшість моїх редагувань стосуються біології – мого фаху, також я малювала свої і перекладала іншомовні ілюстрації. Останнім часом, на жаль, я не дуже активна у Вікіпедії, бо бракує на це часу» – каже Олеся.
Дописувачка погоджується, що у Вікіпедії існує явище ґендерного дисбалансу. Якось вона навіть спробувала підрахувати статистику статевого співвідношення українській Вікіпедії.
В більшості редактори не вказували свою стать, але серед тих, хто називався, чоловіків виявилось в 5 разів більше за жінок.
«Мені хотілось би бачити більше жінок у Вікіпедії. Коли їх так мало, це якось покладає на кожну з них додаткову відповідальність за всю стать. Знаєте, як у тому жарті. Є ще така річ Stereotype threat, коли знаєш, що внаслідок твоїх дій, хтось може подумати «жінки не можуть бути хорошими вікіпедистами». Це трохи лякає», – каже Олеся.
Жінкам, які хочуть спробувати свої сили у Вікіпедії, дівчина радить не очікувати поганого від себе і від інших. Враження, що тебе не сприйматимуть через те, що ти – жінка, може бути геть самонавіяним.
«Пишучи своє перше питання у Кнайпі (форум користувачів української Вікіпедії), я серйозно розглядала можливість говорити про себе у чоловічому роді, щоб мене серйозніше сприймали. Хоч у мене не було підстав думати, що у Вікіпедії несерйозно ставляться до дописувачок. Це було би по–дурному і я рада, що цього не зробила. Така внутрішня цензура може бути значно небезпечнішою за недоречний коментар якогось іншого користувача.
«Усі мої статті перевіряли «патрульні»-чоловіки»
Вчителька англійської мови за освітою, тернополянка Христина Архитка, дописує до Вікіпедії з 2014–го року. У 2011 році вона закінчила НУ «Острозька академія», а сьогодні працює репетиторкою.
«Одного червневого дня ми з другом, який також тепер є активним дописувачем Вікіпедії, вирішили спробувати зареєструватись і написати одну спільну статтю разом. Вийшло напрочуд добре, і ми захопились. Після прочитання книги Маргарет Мадзантіні, захотілось знайти у Вікіпедії більше інформації про цю письменницю, і звісно я її не знайшла. От ця стаття і стала моєю першою», – розповідає Христина.
До Вікіпедії вона дописує переважно про кінематограф.
«Якщо, переглянувши фільм, не знаходжу про нього інформації у Вікіпедії українською мовою – відразу починаю над цим працювати», – каже Христина.
Дівчина вважає, що в українській Вікіпедії загалом невелика активність дописувачів, бо цей ресурс у нас лише починає набирати популярність як надійне джерело інформації.
«З власного досвіду скажу, що усі мої статті перевірялись виключно «патрульними» чоловіками. На сьогодні дуже мало жінок чи дівчат залучено до написання статей. І причиною цього є важкість у розумінні «мови Вікіпедії» та й ролі жінки в українському суспільстві. Якщо взяти до уваги дівчат і жінок після 25–ти років, ми розуміємо, що більшість з них уже мають власні сім’ї і тому у них не достатньо вільного часу для такої діяльності. Завдяки таким кампаніям ми зможемо підвищити обізнаність жінок України про Вікіпроекти і залучити більшу кількість користувачів і користувачок», – каже Христина.
Голосування за статті з «чоловічої» тематики зазвичай відбуваються активніше
Олена, дописує до Вікіпедії під ніком StHelen.Aqua
Економістка (банківський менеджмент) за освітою, більше десяти років пропрацювала в українських банках. Зараз працює у консалтинговій фірмі. Цікавиться темами широкого спектру, серед них – поведінкова економіка, географія, і архітектура.
Вирішила дописувати, коли виявилось, що цікавих для неї речей немає в українській версії Вікіпедії.
«Я щось читаю чи слухаю, наприклад, англійською, потім хочу поділитися тим зі знайомими. І тоді виявляється, що в українському інтернеті про це мало інформації, а іншими мовами мої друзі не володіють. Власне, на цьому етапі я займаюся виключно перекладом статей з інших Вікі. Якщо хочете, це моя місія/освітній проект – познайомити українських читачів Вікі з поняттями, до того тут відсутніми. І маленький субпроект – щоб вони не йшли читати про це в російській Вікі», – розповідає Олена.
До ініціативи із подолання ґендерного балансу вона ставиться досить скептично, адже організатори кампанії не оперують дослідженнями чи статистикою з цього питання.
«Значною причиною ґендерного дисбалансу у Вікі є не те, що жінок там «утискають», а те, що жінки шукають відповіді на свої питання у іншому форматі. Вікіпедія є енциклопедією, тобто має «односторонній» формат, а жінки по «жіночих» питаннях надають перевагу «двосторонньому» формату, наприклад форумам – там де можна задавати питання і отримувати відповідь, та ще і мовою, яка значно відрізняється від «енциклопедичної», – каже Олена.
Основною проблемою Вікіпедії Олена вважає все ж не ґендерний дисбаланс, а брак ввічливості і доброзичливості.
«В українській Вікі найбільш неприємний досвід спілкування у мене поділився 50 на 50 – неповагу і нетерпимість я побачила як від чоловіка, так і від жінки. При цьому, чоловіки частіше звертаються до технічних засобів (відкочування, звертання до правил), а жінки виключно до емоцій, тому їх тексти у переписці є значно менш доброзичливі (тобто спрямовані на приниження). А от допомагали мені у вирішенні проблем зі статтями, редагуванням тощо, виключно чоловіки», – каже Олена
Ґендерного дисбалансу в українській Вікіпедії Олена не бачить, хоч нерівні моменти зауважує. Наприклад, те, що голосування за гарні статті відбувається значно активніше, якщо вони на «чоловічу» тематику – до прикладу, про військові кампанії.
Стала редакторкою, готуючись до уроків
Валентина Кодола за фахом – викладачка історії, викладає історію в школі. Одружена, має 20–річну доньку, студентку КНУ ім. Т. Шевченка (юридичний факультет).
Вікіпедію Валентина постійно використовувала при підготовці до уроків. Згодом вирішила взяти участь у вікіпедійному конкурсі «Французька осінь». Хоч і не перемогла, проте її статті про поезію Гійома Аполлінера отримали схвальні відгуки, від одного з членів журі – українського перекладача Всеволода Ткаченка.
«Це був тільки початок. Написання статей захоплювали все далі й далі. Коли ти щось твориш, а потім зберігаєш й виходить стаття, то отримуєш масу задоволення», – каже Валентина.
Згодом жінці вдавалось вже не лише займати призові місця, а й перемагати в конкурсах та навіть бути членкинею журі.
Вона не перекладає статті з інших мов, натомість створює власні – переважно на теми літератури та історії.
«Мені, як жінці, відчуваючи себе саме жінкою, а не редакторкою, спочатку було дуже важко знайти спільну мову з чоловічим середовищем, – зізнається Валентина. – Терплячішими та уважнішими до мене були чоловіки старшого покоління. Чомусь молодь перестає розрізняти поняття «жінка» та «чоловік».
Валентина пригадує, що одного разу брала участь у вікіпедійному обговоренні, де висловлювалась думка, що жінки не знають розмітки HTML, тому їм важко редагувати Вікіпедію. Однак Валентині, як вона каже, тоді зробили «скидку», бо вона має сім власних сайтів.
«Статті на суто жіночу тематику – не дуже вдалий вибір як для кампанії рівності»
Ольга Крезуб має дві вищі освіти за спеціальностями «Фінанси» та «Міжнародна економіка», перший диплом про вищу освіту отримала за місяць до свого 20–річчя. Спочатку працювала у фінансовій сфері переважно в українських філіалах транснаціональних корпорацій, а пізніше самостійно перекваліфікувалася і стала маркетологом.
Півроку перебуває у незвичній для себе ролі домогосподарки. Чоловік Ольги за довготерміновим контрактом працює в Нідерландах, вона також там мешкає.
В Українській Вікіпедії зареєстрована з лютого 2007 року. Наразі на 65–му місці за кількістю редагувань, створила майже 1900 статей. Спочатку писала на тему Стародавнього Риму, потім – про вулиці, місцевості, парки, кладовища, церкви Києва, пам’ятки архітектури.
«Часто доводжу до прийнятного стану короткі та невичитані статті. Також займаюся технічними моментами – вікіфікацією статей, категоризацією, виправлянням помилок, додаванням карток–шаблонів тощо. Є активною патрульною української Вікіпедії», – розповідає Ольга.
На її думку, чоловік та жінка мають однакові можливості для написання та редагування статей у Вікіпедії – важливим є результат праці. Тим більше, що Вікіпедія – це віртуальний проект, і досить небагато користувачів та користувачок знають один одного особисто.
«Незалежно від статі, статті мають бути якісними, а повідомлення – ввічливими та коректними. В українській Вікі я наочно бачила один приклад, як користувачка вимагала до себе іншого ставлення, виправдовуючи це своєю статтю», – каже Ольга.
Ґендерний дисбаланс у Вікіпедії – наслідок ґендерного дисбалансу в українському суспільстві загалом, вважає вона. Піде українська жінка після закінчення вишу працювати, чи вийде заміж і стане домогосподаркою – часу на Вікіпедію у неї завжди буде менше, ніж у чоловіка.
Перспективною цільовою аудиторією для Вікіпедії Ольга вважає студенток, однак додає, що в українській Вікіпедії вже є досить системна взаємодія з навчальними закладами із залучення студентів (–ок).
«Іноді приходять і жінки, пишуть якісні статті на певні теми, часто вузькоспеціалізовані наукові, але через деякий час залишають Вікіпедію, впевнена, через причини, перераховані вище – необхідність робити кар’єру, вийти заміж, народити дитину, і у проміжках між цим займатися домашнім господарством», – каже Ольга.
В самій кампанії дописувачку неприємно здивував момент, де одним з її напрямків було «написання статей на суто жіночі теми».
«Що це за середньовічне Kinder – Kuche – Kirche? Що ж це статті такі на суто жіночі теми? Косметика? Але кожна жінка років з 12–ти знає, що таке помада. Страви? Вікіпедія не може конкурувати із спеціалізованими сайтами з обміну рецептами (не кажучи вже про те, що багато українських жінок вміють готувати і без Вікіпедії). Що ще? В анонсі події було: «від весільних вбрань англійської принцеси до рукоділля, від жіночого здоров’я до біографій визначних жінок». Даруйте, але Вікіпедія – не філіал гламурних журналів і стаття «Весільне вбрання Кейт Міддлтон» не підпадає під вікіпедійні критерії значимості. Рукоділлю нас вчать з дитинства на шкільних уроках праці, і не думаю, що Вікіпедія буде розміщувати схеми вишивок. До речі, на тему вишивок, то стаття про, наприклад, особливості гуцульської вишивки має писатися в першу чергу етнографом або особою, що цікавиться етнографією, а не жінкою, чоловіком, транссексуалом і т.п.», – каже Ольга.
На думку Ольги, певна статева дискримінація в українській Вікіпедії існує, однак, вона швидше є пасивною і виражається у замовчуванні і неувазі.
«Не знаю, як одна кампанія зможе це змінити. До речі, в першому релізі щодо цієї кампанії, який я побачила, на адресу жінок–користувачок прозвучав термін «вікі–гарем». Його автором, як я здогадуюсь, є один з найдосвідченіших користувачів, колишній адміністратор. Таке фарисейське ставлення схоже на жалюгідну троянду, яку чоловік дарує дружині на 8 березня, а інші 364 дні бачить в ній лише куховарку–пралю–прибиральницю», – резюмує Ольга.
«Вікіпедія буде жінкам тільки рада»
Віра Моторко, працює у громадській організації «Вікімедіа Україна».
Редагує у Вікіпедії під ніком Ата. Зареєструвалась у 2009–му році, коли читала «Ангели і демони» Дена Брауна, тоді переклала шматок тексту у статтю про ілюмінатів. Час від часу захоплювалась різними темами: створювала статті про герби районів і міст України, тоді редагувала користувацькі шаблони, створювала списки марок України. Для статей у Вікіпедії просила фото у Майкла Щура і Джона Егнью, професора Каліфорнійського університету. Потім почала більше перекладати, але не в статтях самої енциклопедії, а деінде — інтерфейс, повідомлення, розсилки технічних новин рушія MediaWiki, на якому базується Вікіпедія, тощо.
Віра погоджується, що жінок, які редагують україномовну Вікіпедію, — хоч їх і не можна вирахувати усіх, — відносно мало.
«Ми інколи жартуємо, що дівчат було б більше, якби вони знали, що середньостатистичний дописувач Вікіпедії — молодий чоловік, у якого багато вільного часу. Певно, дехто вважає, що редагувати Вікіпедію апріорі складно (хлопці теж інколи пишуть: «Допоможіть вставити у статтю шаблон, а то я програмувати не вмію» — хоча це стосується програмування десь як яблуня має відношення до Mac’ів, я думаю). Але насправді всього три речі треба зробити: кнопка «Редагувати», ввести текст, кнопка «Зберегти редагування» — дуже просто», — запевняє Віра.
«Кампанія за подолання ґендерного дисбалансу — це прекрасно. Вікіпедисти постійно борються з дисбалансами — переважно точок зору і висвітленості тем. І от дивина: коли приходжу агітувати писати в університеті статті у Вікіпедію замість рефератів, дівчат у групах завжди більше, а редагують потім більше хлопці. Звісна річ, редагування — річ добровільна, не хочуть — хай як хочуть. Але треба переконатися, що вони точно знають – це можливо. І Вікіпедія їм буде тільки рада».
Текст – Ганна Власюк
Фото надані героїнями матеріалу
3 коментарі
я от написала свою першу статтю у Вікіпедію, і вона саме про жінку. висить у чернетках, не можу опублікувати… певно, патрулюють вікіпедію самі лиш чоловіки…
Щоб опублікувати статтю не потрібен дозвіл патрульних, ким би вони не були – чоловіками чи жінками. Ви це можете і маєте зробити самі. Якщо не можете – запитайте про допомогу.
Участь у роботі Вікіпедії — справа добровільна. І так, це не право, яке треба вибороти (писати вікі-статті може кожен), а робота, достатньо важка, нудна й невдячна. Якщо українки масово стануть писати вікі-статті, це лише піде на користь спільній справі покращення української Вікіпедії.
Коментарі закриті.