До 140-річчя українського жіночого руху
Уперше побачила Україну вві сні, коли їй було 4 роки. А от на власні очі довелося побачити, аж коли виповнилося 44. Вона виявилася і такою, і не такою. Такою, бо в селі Якимів, що на Львівщині, звідки був родом батько Михайло Стефанишин, деінде ще залишилися саме такі хати з високими стріхами, про які він розповідав дівчинці в дитинстві. Там відчуваєш, ніби провалилася на сотні років у минуле. Ці пахощі трав, зв’язаних хрестами і вінками, ці рушники та ікони! Батько жив там, поки німці під час Другої світової не вивезли його до Німеччини, де він і зустрів її маму Адельгейду. Разом вони поїхали до Америки, де народилася Гайдемарі.
Україна стала незалежною через багато років. Її батько не бачив того, що бачила Гайдемарі під час своїх подорожей Україною та лекцій для студентів. Її батько проїхав пів світу, щоб жити у вільній країні, і ніколи більше не відвідував батьківщину, окуповану совєтами.
Читайте також: Софія Яблонська: мандрівниця, письменниця, фотографка
На борт космічного корабля Гайдемарі завжди брала з собою фото сім’ї, лілейку — значок Пласту і прапор України. Вона розгорнула його на орбіті Землі 2006 року, коли вперше полетіла в космос. Завжди всім каже, що вона — українка. Бо її рід — із України.
Батько хотів, щоб вона не забувала про своє українство, тому в 6 років Гайдемарі стала скауткою в організації «Пласт». Вона з дитинства мріяла побувати на батьківщині пращурів. Але то були часи СРСР, і батько не наважувався поїхати туди. А в Німеччину до родичів мами вони літали не раз. Саме так Гайдемарі закохалася в польоти й захотіла стати пілоткою. Така нагода могла би з’явитися. Але сталося інакше.
Вона здається людям щасливою улюбленицею долі. Можливо, так воно і є?
Щоб оплачувати освіту в Масачусетському технічному університеті, Гайдемарі підписала контракт із Воєнно-морськими силами США. А після отримання диплому хотіла керувати літаком, але через вади зору обрала дайвінг. Так вона могла застосувати свої інженерні знання й займатися ремонтом кораблів під водою.
У долі — доволі несподівані повороти. Вона не дала Гайдемарі польотів у стратосфері, але подарувала глибини океану. А коли Гайдемарі почала працювати в умовах спротиву тонн води, її відправили в космос. Оскільки її знання ідеально підходили під програму будівництва космічної станції, вона подала заявку — і її прийняли в робочу групу астронавтів.
Цікаво, що навички роботи в космосі відпрацьовують саме під водою, хоча опір просторів, водного та космічного, різні. На орбіті набагато легше працювати, бо немає гравітації.
Гайдемарі хотіла літати, а доля занурила її в глибини океану. І коли вона вже не мріяла літати, доля підняла її в космос. І як тут не дивуватися її почуттю гумору!
Читайте також: Марія Бек: політикиня, адвокатка, громадська діячка
Гайдемарі — звичайна жінка, що побувала в різних сферах Землі. Позаду багато випробувань. Як вона могла так багато годин поспіль працювати під водою або у відкритому космосі? Всередині незграбного скафандра, не маючи свободи руху, коли необхідні точні маніпуляції з інструментами. Звідки в неї стільки сил? Вочевидь, витривалість, внутрішній спокій та любов до праці їй передав батько. Адже це характерні риси українців та українок.
Люди завжди цікавилися: а що там за поворотом чи за горою? Цікавість рухала ними. Гайдемарі теж така. Ці нові космічні технології зараз дають відповіді на запитання, які фантасти та мрійники ставили сотні років. А ми зараз живемо в цьому майбутньому й зазираємо навіть на інші планети! Хіба це не чудово?!
Хто така Гайдемарі Стефанишин-Пайпер
Гайдемарі Стефанишин-Пайпер — американська астронавтка, має українсько-німецьке походження. Навчалася в Массачусетському технологічному інституті, має диплом інженерки. На її рахунку два польоти (у 2006 та 2008 роках), під час яких вона здійснила п’ять виходів у відкритий космос. Гайдемарі стала третьою українкою, яка побувала в космосі. До неї це вдалося зробити Джудіт Арлен Рєзнік зі США і Роберті Лінн Бондар із Канади.
Для батька Гайдемарі Михайла Стефанишина було дуже важливо передати українські традиції своїй доньці, тому її віддали до «Пласту», де вона познайомилася з культурою, традиціями та історією українського народу. По неділях сім’я відвідувала українську церкву. Гайдемарі навчилася готувати страви української кухні. Вона розмовляє українською з галицьким акцентом. Після заміжжя залишила собі прізвище батька в пам’ять про свій рід. Астронавтка відчуває сильний зв’язок із Україною і завжди акцентує на цьому увагу, коли дає інтерв’ю. Відвідала батьківщину пращурів у 2007 та в 2019 роках.
підготувала Наталя Гончарова
2024 року український жіночий рух відзначає 140-річчя. Громадські організації об’єднали свої зусилля й ресурси та розпочали інформаційну кампанію «До 140-річчя українського жіночого руху», присвячуючи цій даті свої ініціативи. Однією із них став проєкт «Жінка для жінки: підтримка лідерства ВПО та посилення впливу на прийняття рішень», який реалізовує «Бюро гендерних стратегій і бюджетування» у партнерстві з «Центром гендерної культури» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) Women’s Peace & Humanitarian Fund
Учасниці менторської програми проєкту створили добірку текстів про відомих українських діячок «Видимі: українки в історії» (менторка — Слава Світова).
«Повага» приєднується до інформаційної кампанії та з дозволу авторок публікує історії українок, які в різні часи натхненно творили жіночу історію.
Більше текстів ви можете знайти на сайті Простору гендерної культури.
