Фонд пам’яті Кім Валль заснований батьками, партнером та друзями шведської журналістки. Кім Валль жорстоко вбили у 2017 році під час роботи над інтерв’ю з винахідником.
«Ми ніколи не зможемо повернути Кім, але ми можемо подбати про те, щоб її дух жив і надалі, надихаючи інших віднаходити важливі історії. Як ніколи нам зараз потрібні сміливі журналістки, котрі даватимуть голос тим, хто зазвичай не потрапляє на перші шпальти», — кажуть батьки журналістки.
«Дух Кім Валль»: умови надання гранту
Фонд пам’яті Кім Валль надасть два гранти по $5,000 медійницям, чия робота матиме «дух Кім Валль». Сама Кім писала про парадоксальні явища у сучасній культурі. Зокрема, про релігійне життя на Гаїті, про перетворення полів битв громадянської війни на Шрі-Ланці на туристичні об’єкти. А також про те, як працювала підпільна мережа на Кубі, через яку людям доставляли нові американські серіали на флешках.
Фонд прагне надавати голос важливим, але непочутим історіям. У гранті зазначають, що журналістки, які подаються, мають писати про потужні субкультурні явища. Сама Кім Валль казала, що пише про «приховані настрої повстання» (англ. the undercurrents of rebellion).
Заявки можуть подавати усі, хто ідентифікує себе, як жінку (тобто і трансжінки), а також небінарні особистості.
Вимоги:
- не менше трьох років журналістського досвіду у будь-якій точці світу (стажування не вважаються досвідом);
- відмінна розмовна та письмова англійська;
- підтвердження про інтерес до теми від редакції або список публікацій у потужних медіа.
Заявку можна подати до 16 січня через сервіс Submittable. Більше деталей тут (кнопка для подачі заявки наприкінці сторінки).
У 2020 році гранти отримали журналістки з Австралії та Португалії.
Хто така Кім Валль?
«Кім Валль була відданою журналісткою, її любили наші співробітники та журналісти, які тісно співпрацювали з нею. Її переслідували важливі, а часом і химерні історії. Її обожнювали ті, хто її знали», — каже виконавча директорка IWMF (Міжнародної фундації медійниць) Еліза Ліс Муньйос.
Кім Валль виросла у Швеції, жила у Нью-Йорку. Закінчила школу журналістики при Колумбійському університеті та Лондонську школу економіки. Валль працювала у Гонконзі, Китаї, Індії, Австралії, Шрі-Ланці та США. Вона писала для The Guardian, Foreign Policy, The Atlantic, Al Jazeera, Slate, VICE, South China Morning Post, The Diplomat, The Independent та The New York Times.
За мультимедійний репортаж про Маршаллові острови «Де закінчується світ?», опублікований у 2015 році у виданні Süddeutsche Zeitung, Валль разом з двома колегами отримали премію Гензель Міт.
Загибель журналістки
Кім Валль працювала над матеріалом про данського винахідника Петера Мадсена. Петер Мадсен мав репутацію «данського Ілона Маска»: він створив підводного човна «Наутілус», працював над створенням та запуском приватної пілотованої ракети.
Кім Валль довго намагалася поговорити з винахідником. Улітку 2017 року, коли вона була в Копенгагені, Мадсен запросив журналістку до своєї лабораторії, а заразом і покататися на субмарині. Востаннє журналістку бачили на човні винахідника «Наутілус», звідки вона не повернулась після зустрічі.
Петера Мадсена знайшли у відкритому морі після того, як субмарина затонула. Спочатку він казав, що доставив Кім Валль на берег живою та неушкодженою. Потім змінив свідчення, сказавши, що на човні трапилася «жахлива аварія», після якої він поховав журналістку в морі та планував накласти на себе руки, затопивши субмарину.
Розчленоване тіло Кім Валль знайшли в морі 21 серпня 2017 року — за 11 днів після інтерв’ю з Петером Мадсеном. Експертиза виявила 15 ножових поранень в районі статевих органів жінки. А також сліди сексуального насильства. На комп’ютері Мадсена знайшли відео, в якому жінок катували, а наприкінці розчленовували. У ході слідства він ще кілька разів змінював свої свідчення.
У січні данська поліція оприлюднила остаточне звинувачення Петерові Мадсену. Його звинуватили у заздалегідь підготовленому вбивстві, жорстокому зґвалтуванні та розчленуванні тіла. Слідство наполягало, що перед цим Мадсен зв’язав і бив жінку, а відтак задушив і перерізав горло — для цього чоловік приніс на борт субмарини пилу, ніж, загострені викрутки, ремені, застібки й труби.
Суд у Копенгагені розглядав справу 8 березня, вирок оголосили у квітні — довічне ув’язнення.
