Поки питання – вживати чи не вживати фемінітиви – викликає чимало дискусій, самі фемінітиви виходять із розмов в офіційні документи. Для нашого суспільства звично, що назви професій і посад вживаються в чоловічому роді. Багатьом фемінітиви ріжуть слух та навіть викликають сміх. Проте головною причиною спротиву вживанню жіночого роду в нашій розмові – це укорінений мовний сексизм, який походить від низького соціального статусу жінок.
Цими днями у Дніпрі була зареєстрована громадська організація «Громадський рух “За гендерну рівність”», яка наполягла на використанні фемінітивів у своєму статуті.
“Останні штрихи з бюрократією – і продовжуємо працювати в напрямку сприяння досягненню рівності прав та можливостей жінок та чоловіків», – написала на своїй сторінці у Фейсбук засновниця громадської організації Ольга Полякова, яка до тогож є авторкою матеріалу для сайту «Повага».
Читайте також: Як подолати сексизм у рекламі?
У червні цього року активістки Дніпра звернулися до Головного територіального управління юстиції з проханням зареєструвати громадську організацію. У статуті жінки вживали фемінітиви, зокрема, там ішлося про роботу “експертів” та “експерток”.
“Фемінітиви здивували все Управіння. Це був перший випадок у нашому місті. Довго тривала дискусія, але Мінюст не знайшов законних підстав нам відмовити. Ми також залучили юристку, яка вела цю справу. Цікаво, що нам дозволили використовувати фемінітиви тільки в підпунктах Статуту”, – говорить Ольга Полякова.
Активістка з Дніпра наголошує, що використання фемінітивів і в побуті, і в офіційних документах є важливим: “Існує багато професійних жінок, екперток, політикинь, депутаток, які є дуже дієвими в своїх сферах. Важливо це підкреслювати, робити їхню роботу видимою. Коли говориш “експерт” чи “депутат”, автоматично люди уявляють, що це – чоловіки. Так працюють стереотипи”.
Читайте також: П’ять причин вживати фемінітиви
Схожа ситуація трапилася в далекому 2008 році в Харкові. Там було засновано Харківське жіноче об’єднання “Сфера”. За словами його керівниці Анни Шаригіної, вони одразу акцентували організацію як жіночу, а тому не хотіли мати у Статуті так званих “членів”. Зупинилися на фемінітиві – учасниці. При реєстрації проблем не виникло, а ось у 2017 році, після зміни законодавства про громадські організації, вони почалися.
“Документів не приймали. Запитували мовляв, що це за “Президентка”, такого не існує”, – згадує Анна Шаригіна. “Я відповідала: ну ви ж це зараз сказали, значить є”.
Реєстраційні документи ГО “Сфера”, Харків
Активістка з Харкова говорить, що найбільш жорстко реагують зазвичай у державних установах, а ось люди тільки перепитують – чи правильно зрозуміли.
Як правильно підкреслено в посібнику “Гендер для медій”, зміни в мові мають відбуватися синхронно з низкою соціальних змін. Позаяк мова є складовою політичних механізмів, то структурні зміни в мові тягнуть за собою соціальні зміни. А соціальні зміни, своєю чергою, неможливі без структурних змін у мові.
Ліза Кузьменко
