Депутатки в комітетах та виборчих списках – як змінювалась Рада за вісім скликань

У жовтні 2014 в Україні відбулись позачергові парламентські вибори, внаслідок чого сформувався нинішній склад Верховної Ради восьмого скликання. Як змінювався її гендерний склад за ці роки? Зростала чи падала  кількість парламентарок протягом восьми скликань, які сфери діяльності Верховної Ради цікавили народних депутаток, а також, в якій мірі парламентські партії дотримувались гендерного балансу при формуванні передвиборчих списків – дати відповідь на ці питання допоможуть кількісні дані.

Кількісний результат сьогодні – найвищий за часів назалежності

Сьогодні в українському парламенті налічується п’ятдесят жінок, що становить 11% від його загального складу. Це найбільша кількість жінок у Верховній Раді за всю історію незалежної України.

До першого скликання українського парламенту (1990-1994) увійшло одинадцять жінок, що складало 2,4% від його загального складу; у другому скликанні (1994-1998) ця цифра збільшилась до вісімнадцяти, а це близько 4%; до парламенту третього скликання увійшло тридцять чотири жінки, що становить 7,5% складу парламенту. У четвертому скликанні (2002-2006) до Верховної Ради України увійшло двадцять вісім жінок, що становило 4,4% від загального складу; у п’ятому скликанні (2006-2007) кількість парламентарок сягнула позначки сорок два ( а це 9,3%); у шостому (2007-2012) ситуація не змінювалась  (сорок дві жінки, 9,3%); у сьомому скликані кількість дещо збільшилась і становила сорок шість осіб (10,2%); восьме скликання сьогодні налічує п’ятдесят  парламентарок, що становить 11% від загального складу. Таким чином  можна сказати, що кількість жінок в українському парламенті збільшувалась від 1990 року до 1998. Четверте скликання Верховної Ради України показало дещо менший результат відносно третього, однак з 2002 кількість жінок в українському парламенті стабільно зростала.

З усіх присутніх жінок у парламенті восьмого скликання 48 пройшло за загальнодержавним багатомандатним округом, лише двоє осіб пройшли за окремими виборчими округами. Це 116 (Подоляк Ірина Ігорівна, “Об’єднання “Самопоміч”) та 117 (Юринець Оксана Василівна “Блок Петра Порошенка”) округи, які знаходяться у Львівській області.

Нижче представлено кількісний склад жінок восьмого скликання Верховної Ради України по окремих фракціях та групах:

З таблиці можемо побачити, що зі 148 парламентарів та парламентарок  «Блоку Петра Порошенка» 15 осіб – жінки, що становить 10% від загального парламентського складу цієї політичної сили. З 32 членів, які представляють політичну силу «Об’єднання «Самопоміч»» 12 осіб – жінки, що становить 37,5% від загального представлення фракції.

Така ж кількість жінок (12) представлена від іншої сили, а саме – «Народного фронту». Однак цій фракції у Верховній Раді України належить 81 місце, тому кількість жінок становить 15% її складу.  «Опозиційний блок» представлений сорока парламентарями з яких троє – жінки, а це становить 7,5% від загального складу фракції. Таку саму кількість жінок у парламенті представляє «Радикальна партія Олега Ляшка» (3 жінки), однак загальна кількість парламентарів фракції становить 22 людини. Таким чином, жіноча частина представлення фракції у парламенті – 14%. Від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» до Верховної Ради України пройшло 19 осіб, 5 з яких – жінки, що становить 26% від загального складу фракції.

Таким чином можна стверджувати, що найбільше гендерний баланс дотримано політичною силою Об’єднання «Самопоміч» (37,5% від загального представлення фракції); На другому місці Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 26%; на третьому – «Народний фронт» – 15%, на четвертому – «Радикальна партія Олега Ляшка» – 14%, п’яте місце за «Блоком Петра Порошенка» – 10%. На останньому місці знаходиться політична сила «Опозиційний блок» – 7,5%.

У підсумку отримуємо такий результат: найбільша кількість жінок у парламенті представлена від Блоку Петра Порошенка (15 осіб), на другому місці – Об’єднання «Самопоміч» та Народний фронт (12 осіб), на третьому Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (5 осіб), 4 місце розділяють Опозиційний блок та Радикальна партія Олега Ляшка (3 особи).

Однак якщо говорити про дотримання гендерного балансу у формуванні виборчих списків самими політичними силами, то кількість жінок в парламенті від фракції не буде коректним критерієм. Цілком логічно, що найбільша кількість жінок може бути представлена від тої політичної сили, яка отримала найбільше місць (як і є в нашому випадку, оскільки кількісно найбільше жінок до українського парламенту пройшло від Блоку Петра Порошенка).

Саме тому важливим є кількісне співвідношення жінок в кожній конкретній  фракції до її загального представлення у парламенті. Таким чином, політична сила, через яку до парламенту потрапила найбільша кількість жінок, опинилась на передостанньому місці за критерієм дотримання гендерного балансу при формуванні виборчого списку.

У семи комітетах Верховної ради немає жодної депутатки

Варто коротко охарактеризувати склад комітетів Верховної Ради України.  Найбільша кількість жінок в одному комітеті становить 6 осіб. Саме скільки парламентарок увійшло до комітету з питань охорони здоров’я (до складу якого загалом увійшло 12 народних депутатів). П’ятеро жінок присутні в комітеті з питань європейської інтеграції, чотири – з питань закордонних справ. Троє жінок представлені у комітетах державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, культури і духовності, національної безпеки і оборони, плавно-енергетичного комплексу, податкової і митної політики, свободи слова та інформаційної політики, соціальної політики, зайнятості з пенсійного забезпечення.

Двоє жінок ввійшло до кожного з наступних комітетів: економічної політики; питань правової політики і правосуддя; прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, а також регламенту та організації роботи комітетів Верховної Ради України.

Ще до п’яти комітетів ввійшло по одній народній депутатці: комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства; інформатизації та зв’язку; науки та освіти; промислової політики і підприємництва; сім’ї, молодіжної політики та спорту.

До складу наступних семи комітетів не ввійшло жодної парламентарки:

–  Аграрної політики та земельних відносин

–  Питань бюджету

–  Екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

–  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

–  у справах ветеранів а інвалідів

–  з питань транспорту

–  з питань фінансової політики і банківської діяльності

Слід зазначити, що в комітетах з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, транспорту та зв’язку в 6 та 7 скликаннях теж не було жодної жінки.

Комітети з питань національної безпеки та оборони, паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки теж традиційно були «чоловічими», однак у восьмому скликанні до них увійшло троє парламентарок. До комітетів з питань європейської інтеграції та охорони здоров’я традиційно входить найбільша (в порівнянні з іншими комітетами) кількість представниць жіночої статі. Також шість жінок є головами комітетів:

Геращенко Ірина Володимирівна (комітет з питань європейської інтеграції)	Гопко Ганна Миколаївна (комітет у закордонних справах)	Богомолець Ольга Володимирівна (з питань охорони здоров’я)
Сюмар Вікторія Петрівна (з питань свободи слова, інформаційної політики)	Денісова Людмила Леонтіївна (Соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення)	Гриневич Лілія Михайлівна (з питань науки та освіти)

Це теж найвищий показник щодо інших скликань. Наприклад, у сьомому скликанні головами комітетів було четверо жінок, в шостому – троє.

Дослідження і текст –  Катерина Мацюпа

Інфографіка – Юлія Деркач

У матеріалі використані фото депутаток з Вікіпедії, Фейсбук сторінок депутаток та сайту samopomich.com