4 липня в Україні лунають особливі слова подяки. Саме цього дня патрульні поліцейські приймають привітання, а країна згадує момент, коли на Софійській площі в Києві дві тисячі молодих людей у новій формі вперше склали присягу. Це не просто дата в календарі. Це день народження сучасної патрульної поліції — підрозділу, який став обличчям реформи після Революції Гідності і досі залишається найближчим до людей правоохоронним органом.
Офіційно свято називається Днем Національної поліції України, але його серце — саме патрульна служба. У 2018 році президентським указом дату перенесли з 4 серпня на 4 липня саме тому, що саме тоді, у 2015-му, перші екіпажі заступили на службу. Відтоді цей день став символом довіри, яку вдалося побудувати з нуля, і випробуванням, яке поліцейські проходять щодня — на вулицях мирних міст і на лінії вогню.
Як народилася патрульна поліція: від міліції до нової сили
Після 2014 року українська правоохоронна система потребувала не косметичного ремонту, а повного перезавантаження. Стара міліція асоціювалася з корупцією, байдужістю та страхом. Відповіддю стала ідея створити службу, яка буде видимою, відкритою і орієнтованою на людину. Ключову роль у цьому процесі відіграла Ека Згуладзе — грузинська реформаторка, яка стала першим заступником міністра внутрішніх справ. Її досвід трансформації грузинської поліції став дорожньою картою для України.
У січні 2015-го оголосили про повну реорганізацію Державтоінспекції. На її місце мала прийти нова патрульна служба, яка працюватиме цілодобово, реагуватиме на виклики 102 і забезпечуватиме безпеку на дорогах. Відбір був жорстким і прозорим: комп’ютерне тестування, фізичні нормативи, психологічні перевірки, медична комісія та співбесіда. Кандидатів навчали шість місяців — теорія, практика, робота з людьми. Інструктори приїжджали з Грузії, США та Канади. Форма — чорна, сучасна, без зайвих знаків радянського минулого.
4 липня 2015 року на Софійській площі 2000 перших патрульних склали присягу. Начальник управління патрульної служби Києва Олександр Фацевич зачитав текст, після чого площа заспівала Гімн. Того ж вечора перші екіпажі виїхали на вулиці столиці. Київ став пілотним містом. Далі пішли Львів (23 серпня), Одеса (25 серпня), Харків (26 вересня). До 2018 року підрозділи з’явилися майже в усіх регіонах. Закон «Про Національну поліцію» набрав чинності 7 листопада 2015-го, і саме з цієї дати міліція офіційно припинила існування. Департамент патрульної поліції відтоді відзначає цю дату як свою внутрішню річницю.
Патрульна поліція стала першим і найпомітнішим обличчям реформи. Люди вперше побачили поліцейських, які не ховалися за стінами відділків, а ходили вулицями, допомагали і спілкувалися.
Структура, завдання і щоденна робота
Сьогодні Департамент патрульної поліції — міжрегіональний територіальний орган Національної поліції. Він складається з управлінь у містах і областях, батальйонів, полків і спеціалізованих підрозділів. Серед них — групи тактико-оперативного реагування (ТОР), створені 2016 року для складних ситуацій, і зведена стрілецька бригада «Хижак», яка з’явилася вже під час великої війни.
Основні завдання патрульних чіткі й широкі водночас. Вони забезпечують публічну безпеку, реагують на виклики, запобігають правопорушенням, контролюють дорожній рух, допомагають людям у складних життєвих ситуаціях. Патрульний має право зупиняти транспорт, перевіряти документи, застосовувати фізичну силу чи зброю в межах закону, обмежувати доступ до небезпечних зон. Але найважливіше — бути поруч. Саме патрульні першими приїжджають на місце ДТП, допомагають літнім людям, шукають зниклих дітей, регулюють рух під час надзвичайних ситуацій.
За даними відкритих джерел, у підрозділі працює понад 19 тисяч осіб. Графік служби напружений: змінна робота, нічні чергування, постійна готовність. Грошове забезпечення залежить від регіону і починається від 18–22 тисяч гривень для молодих поліцейських, але реальна відповідальність і ризики значно вищі за цифри в відомості.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 4 липня 2015 | Перша присяга 2000 патрульних на Софійській площі, початок служби в Києві |
| 7 листопада 2015 | Набрання чинності Законом «Про Національну поліцію», кінець міліції |
| 2016 | Створення підрозділів ТОР |
| 4 квітня 2018 | Указ про перенесення Дня Національної поліції на 4 липня |
| Березень 2022 | Формування зведеного загону «Хижак» |
Інформація зібрана на основі матеріалів uk.wikipedia.org та офіційних повідомлень МВС.
Патрульна поліція під час війни: коли вулиця стає фронтом
Повномасштабне вторгнення змінила все. Патрульні, які звикли регулювати рух і реагувати на побутові виклики, раптом опинилися в новій реальності. Вони супроводжували колони з гуманітарною допомогою, евакуювали людей з-під обстрілів, працювали на блокпостах, документували воєнні злочини, розбирали завали після ракетних ударів. У багатьох містах саме патрульні першими прибували на місце прильотів, надавали домедичну допомогу і допомагали рятувальникам.
Окремої уваги заслуговує бригада «Хижак». Створена на початку 2022 року як зведений загін патрульної поліції, вона швидко перетворилася на повноцінну стрілецьку бригаду. Бійці «Хижака» тримали позиції на Донеччині, зокрема в Торецьку та Часовому Яру. Це вже не просто поліцейські — це воїни, які довели, що вміння служити народу і захищати країну зі зброєю в руках може поєднуватися в одній формі. На офіційному сайті patrolpolice.gov.ua регулярно з’являються історії про їхню службу, тренування і пам’ять про загиблих.
Під час воєнного стану повноваження поліції розширили. Патрульні отримали додаткові права на отримання інформації, конвоювання, охорону. Багато хто з них добровільно долучився до виконання бойових завдань. Водночас у тилу вони продовжують забезпечувати порядок, супроводжувати мобілізаційні заходи, реагувати на мародерство і допомагати людям, які втратили житло.
Цікаві факти про патрульну поліцію
- Перші екіпажі вийшли в той самий день, коли склали присягу. 4 липня 2015-го служба почалася вже ввечері, хоча закон ще не набрав чинності. Це був тестовий режим, але символічний.
- Відбір був жорсткішим, ніж у багатьох арміях. Кандидати проходили кілька етапів, і навіть колишні працівники ДАІ не отримували автоматичного місця.
- ТруКам змінив дорожню статистику. Після появи приладів вимірювання швидкості у 2018–2019 роках кількість ДТП на контрольованих ділянках знизилася на 15–20 %.
- «Хижак» — не просто назва. Бригада виросла з патрульних, які в лютому 2022-го самі зголосилися захищати країну. Сьогодні це один із найбільших бойових підрозділів Національної поліції.
- Патрульні — це і чоловіки, і жінки. З самого початку реформи жінки становили помітну частку особового складу і продовжують служити на рівних умовах.
Як відзначають День патрульної поліції сьогодні
Урочистості проходять по-різному. У Києві та обласних центрах проводять шикування, нагородження, хвилини мовчання за загиблими. Керівництво МВС і Національної поліції виступає з привітаннями. У соціальних мережах патрульні діляться своїми історіями — від першого дня служби до найважчих викликів. Люди пишуть слова подяки, залишають квіти біля пам’ятних місць, публікують фото з патрульними, які допомогли їм у складну хвилину.
Окремі управління організовують відкриті дні, зустрічі з громадою, демонстрації роботи обладнання. Під час війни свято стало стриманішим, але глибшим. Більше уваги — пам’яті тих, хто не повернувся, і підтримці родин. У 2025 році Департамент патрульної поліції відзначив 10-річчя саме 7 листопада — день, коли закон про Національну поліцію набрав чинності. Тоді прозвучали слова генерала поліції Євгена Жукова про те, що за десять років вони змінили країну і змінилися самі, навчилися бути і серцем, і розумом.
Що варто знати громадянам про взаємодію з патрульними
Патрульний — не ворог і не «дядько з жезлом». Це людина, яка щодня ризикує заради вашої безпеки. Якщо вас зупинили — спокійно надайте документи. Якщо бачите правопорушення — телефонуйте 102. Якщо потрібна допомога — не соромтеся звернутися. Багато патрульних розповідають, що найбільше мотивує саме подяка перехожих і відчуття, що їхня робота справді змінює життя.
У складні часи патрульна поліція виконує роль стабілізатора. Вона тримає порядок там, де його легко втратити, допомагає там, де держава ще не встигла, і захищає там, де потрібна не лише зброя, а й людяність. 4 липня — це день, коли країна каже «дякую» тим, хто щоночі патрулює вулиці, хто під обстрілами рятує людей і хто носить на плечах відповідальність за спокій мільйонів.
Патрульні не зупиняються. Вони розвиваються, впроваджують нове, бережуть людяність. Бо за кожним жетоном — конкретна людина, яка одного разу вирішила, що хоче служити і захищати. І цей вибір вони підтверджують щодня.
