Повага
Image default
Статтi

Демонтаж патріархату: що таке рух 4B і чому він стає популярним

Після перемоги Дональда Трампа на виборах США у світі спалахнув інтерес до радикального феміністського руху 4B з Південної Кореї. Його прихильниці закликають до повного бойкоту чоловіків — відмови від сексу, стосунків, народження дітей і шлюбу.

ВВС розповідає про що рух 4В та чому сучасні американки його підтримують.

27-річна Мін Джу (ім’я змінене) відзначає, що Трамп неодноразово висловлювався за заборону абортів і підтримував законодавчі зусилля щодо її впровадження. Тому рух став відповіддю на прояви жінконенависництва, які, на їхню думку, існують в суспільстві.

«Після обрання Трампа чоловіки кажуть, що аборт — це гріх, при цьому чекають, що жінки займатимуться з ними сексом. Це несумісні речі», — коментує активістка.

4B отримав підтримку за межами Південної Кореї, особливо у США. До нього приєднуються жінки з Азії та Європи. Деякі американки підтримують рух на знак протесту проти політики, що обмежує їхні права. Та проти системи, яка, на їхню думку, закріплює гендерну нерівність.

Що таке 4B?

Назва руху походить від корейського слова bi, що означає«ні». Чотири принципи руху 4B («Чотири ні») передбачають:

  • ні — сексу з чоловіками;
  • ні — народженню дітей;
  • ні — знайомствам з чоловіками;
  • ні — шлюбам із чоловіками.

4B заснували 2016 року кілька радикальних феміністичних груп, які виступали за права жінок на переривання вагітності. Учасниці 4B наголошують, що їхній вибір — це спосіб вийти з тиску патріархальних засад, які вимагають від жінок пожертвувати особистою свободою заради сім’ї. А відмова від сексу, побачень і пологів підкреслють автономію жінок.

«4B — це демонтаж патріархату, а не відмова від чоловіків, — пояснює активістка Чжі Сун. — Рух за те, щоб жінки мали повноцінне життя. Побачення, секс, шлюб та народження дітей ослаблюють їх».

Чжі Сун також розповідає про нову концепцію «6B», що є продовженням руху і містить два додаткові принципи: «Bi So-bi» (відмова від товарів, що сексуально експлуатують жінок) та «Bi Dob-bi» (незаміжні жінки мають підтримувати одна одну).

4В у Південній Кореї

Для Мін Джу рух 4В — це спосіб захистити себе від фізичного та психологічного насильства, від насильства, якого жінки можуть зазнавати у стосунках.

Рух також виступає проти зусиль держави, спрямованих на підвищення народжуваності. На думку активісток, Південна Корея стала місцем появи 4В тому, що тут мізогінія глибоко вкорінена в суспільстві.

Наприклад, у 2016 році уряд Південної Кореї запустив проєкт, що містив інтерактивну мапу народжуваності за регіонами. Це викликало обурення жінок. Протести супроводжувалися гаслами: «Жінка — не машина з виробництва дітей».

Жінка у костюмі з написом «Автомат з виробництва немовлят» — на знак протесту проти сприйняття жінок як «інструменту для народження дітей»

Кореянки визнають, що жити за принципами 4В в їхній країні непросто. Рух викликав неприйняття частини чоловіків, які їх переслідують і ображають. Активістки не можуть відкрито називати себе учасницями руху, адже потерпають від цькування.

4B в інших країнах

У США інтерес до радикального феміністського руху 4B різко зріс після перемоги Дональда Трампа на виборах. Підтримку на адресу руху також висловлюють деякі жінки з Європи та Азії.

Позиція Трампа щодо абортів викликала побоювання груп із захисту прав жінок щодо можливої заборони абортів на федеральному рівні. Згадали й попередні коментарі Трампа щодо жінок, зокрема звинувачення в сексуальному насильстві та суперечливі висловлювання щодо його суперниці Камали Гарріс.

Учасниці руху вважають, що чоловіки, підтримавши Трампа, який просуває, на їхній погляд, патріархальний і антифеміністський порядок денний, погіршили становище з правами жінок у країні. Тоді як Гарріс робила ставку на захист цих прав.

Утім, ставлення до 4B є спірним і провокує палкі дискусії як у Південній Кореї, так і за її межами. Одні вбачають у ньому важливий крок до звільнення жінок від гендерних стереотипів, інші критикують його як такий, що руйнує традиції інститутів сім’ї та шлюбу.

Рейчел Лі, BBC World Service

Схожі записи

Галина Вініченко: Мені здавалося, що жінка, яка коментує футбол, — це щось нереальне

Алла Сафонова

«Одна в полі воїнка»: «По той бік гендеру» створили Абетку фемінітивів

Жіноче обличчя війни: жінки-волонтерки, які воюють у тилу