Днями петиція за ратифікацію Стамбульської конвенції на сайті президента набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів. Український кризовий медіа-центр і Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці організували обговорення «Стамбульська конвенція: чому її необхідно ратифікувати».
Повага пропонує стислий виклад коментарів експертів та експерток, озвучених під час заходу.
Чому важливо ратифікувати Стамбульську конвенцію — позиції нардепок
Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Інна Совсун та співголова міжфракційного об’єднання “Рівні можливості” зауважила, що ратифікація Стамбульської конвенції важлива, оскільки вона є механізмом визнання домашнього насилля як великої суспільної та політичної проблеми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дев’ять запитань про домашнє насильство і Стамбульську конвенцію в Україні
“Ось цього страху “Що скажуть сусіди? ми як політики повинні позбуватися. Ми повинні казати, що це нормально, коли ти кажеш про домашнє насильство, що це є правильно і неправильно, коли ти про це не говориш. Неправильно, коли сусіди чують, що вдома б’ють жінку і не повідомляють у поліцію. Тобто, мені здається, що тут найважливіша робота — робота на ціннісному рівні. Нам потрібно змінити загальні настановки і зрозуміти, що ми як суспільство маємо вирішувати цю проблему, а не одна окрема жінка, яка із цим зіштовхнулася“, — вважає депутатка.
Важливо також враховувати збільшення кількості випадків домашнього насильства, пов’язане із пандемією та карантинними заходами, вважає нардепка Марія Іонова.
“Використовуючи цю проблематику нам потрібно говорити про важливість ратифікації, оскільки розширюється більшість механізмів і шляхів протидії”, — говорить нардепка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Домашнє насильство, здоров’я та фінанси: як COVID-19 впливає на життя жінок
Основні перепони на шляху до ратифікації Стамбульскої конвенції — думки експертів\ок
Однією із перепон до ратифікації Стамбульської конвенції нині заступниця Голови Верховної Ради, співголова міжфракційного депутатського об’єднання “Рівні можливості” Олена Кондратюк вважає “строкатість” чинного скликання парламенту.
“Ми маємо розуміти що цей парламент є дуже строкатим. Якщо комусь здавалося, що у VIII скликанні було більше роз’єднаності у цьому питанні, то в IX скликанні воно є ще більш загостреним. Чого тільки вартує створене МФО “Цінності. Гідність. Родина”, яке налічує 307 активних членів і членкинь. Тому одна справа знайти 25 тисяч підписів під петицією для направлення в Офіс президента, а інша справа докласти максимальних зусиль по роботі у Комітеті закордонних справ, оскільки саме цей Комітет буде виносити цю конвенцію в зал”, — вважає Олена Кондратюк.
За словами нардепки Марії Іонової, однією із перепон також є вплив Ради церков, адже саме вона чинила основний супротив під час спроби ратифікувати документ ХІІІ скликанням парламенту. Водночас нардепка припускає, що нині можливі зрушення у діалозі із Радою церков, оскільки “ вона зазнала змін, позбувшись впливу Московського патріархату”.
На думку Олени Кондратюк, для подолання перепон на шляху до ратифікації конвенціх слід проводити роз’яснювальну роботу з монобільшістю, активно працювати у профільному комітеті та з офісом першої леді.
Чи можливо ратифікувати Стамбульську конвенцію у нинішньому скликанні парламенту? Коментар представниці фракції “Слуга народу”
“Навколо Стамбульської конвенції вже дійсно відбуваються дуже цікаві речі. Я постійно веду комунікацію із представниками консервативного МФО (ідеться про МВФ “Цінності. Гідність. Родина” — ред.) і коли ми заглиблюємося до якихось питань, які мають між нами становити конфлікт, ми виходимо на розмову, що цього конфлікту немає. Тому мені здається, що ща нератифікацією Стамбульської конвенції стоїть щось більше, ніж просто консервативні цінності. (..) Поступово робота ведеться, як в комунікації з опонентами, так і що стосується внутрішньої роботи по адвокації. Дійсно, в нашому комітеті доведеться… не хочу сказати боротися…але все ж я сподіваюся, ми дійдемо якоїсь згоди. Стосовно діалогу, я скажу, що я прихильниця діалогу. Дехто може сказати, що він уже був і був нерезультативним. Проте, поскільки ми впроваджуємо політику об’єднання, я припускаю, що цей діалог може відбутися“, — вважає нардепка Марина Бардіна.
На репліку модераторки дискусії Ірини Славінської стосовно того, що один із представників профільного комітету та голова МФО “Цінності. Гідіність. Родина” Святослав Юраш у себе у Facebook, говорячи про Стамбульську конвенцію, використав фрази: “горезвісна Стамблульська конвенція” та назвав тих, хто її підтримує, “маніпуляторами” нардепка відповіла:
“Те, як опоненти виступають проти Стамбульсько конвенції в публічній площині, виглядає більш жорстко, ніж цей діалог на особистому рівні. Треба нам продовжувати говорити і намагатися зрозуміти, в чому корінь такої протидії ратифікації, тому що наголошу, що спільного в нас більше, ніж відмінного“.
Водночас, за словами Бардіної голова профільного комітету “прихильно ставиться до політики рівних прав та можливостей”.
“Ми чітко визначаємо це як рівність між жінками і чоловіками в суспільстві, рівність людей різного віку, рівність людей з інвалідністю, йдеться про гідні умови життя для кожного громадянина“, — зауважила Бардіна.
Також Бардіна відзначила, що за каденцію цього парламенту сподівається, що вдасться запустити пілотні проекти зі створення шелтерів “якщо не по всій країні, то в окремих регіонах” та додала, що нині в тестовому режимі в Україні працює кол-центр із запобігання домашньому насильству.
Які інструменти протидії домашньому насильству діють нині та що змінить ратифікація конвенції?
Помічник глави Національної поліції України Андрій Ткачов розповів, що в Україні вже імплементовано у Кримінальному кодексі статті щодо примусового шлюбу, домашнього насильства, пошкодження геніталій тощо. Це ті стандарти, які має бути криміналізовано відповідно до Стамбульської конвенції. За його словами, закон про запобігання домашньому насильству дає нові механізми реагування на домашнє насильство стосовно жінок з боку правоохоронців.
Також Андрій Ткачов підкреслив, що домашнє насильство і насильство проти жінок — це дуже комплексна проблема.
“Моменту відслідковування того, чи діють стандарти, закладені у Стамбульській конвенції мені, як правоохоронцю та колишньому соціальному працівнику, не вистачає. Навіть якщо сказано в законі, що мають бути відповідні фахівці на місцях, вони мають бути професіоналами — їх не вистачає, не вистачає також притулків на місцях, через це робота правоохоронця не може бути 100%. І не можна тоді казати про подолання причин що призводять до домашнього насильства. І ми як правоохоронці можемо битися над одним питанням, виїздити по 10-20 разів на один і той самий випадок і це не матиме результату”, — говорить Ткачов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запрацював чат-бот для протидії домашньому насильству під час карантину
Критичну нестачу притулків відзначає і адвокатка, письменниця та ведуча Лариса Денисенко.
“На жаль, ні процеси децентралізації, які надають більше повноважень громадам не вирішили це питання. Громади не вирішують витрачати місцеві бюджети на створення притулків. Це поодинокі приклади. Конвенція ж дозволяє поставити питання створення притулків у загальнонаціональну відповідальність”, — відзначає Лариса Денисенко.
Також Лариса Денисенко наголошує, що важливо розуміти, що ратифікація Стамбульської конвенції не знищить проблему домашнього насильства, але сприятиме запобіганню, виявленню та боротьбі із такими випадками.
Так, нардепка Марія Іонова наводить статистичний результат ратифікації конвенції в Грузії.
“Вже до кінця року пісдя ратифікації Стамбульської конвенції у Грузії ідентифікація випадків домашнього насильства збільшилася на 50%” — говорить Марія Іонова.
Більше — у відео з обговорення «Стамбульська конвенція: чому її необхідно ратифікувати».
Зазначимо, Україна підписала Стамбульську конвенцію ще 11 листопада 2011 року, однак досі не ратифікувала її. Проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, вносився до українського парламенту в листопаді 2016 року і не набрав необхідної кількості голосів. Попри те, що в документі йдеться про важливі та актуальні питання, конвенція продовжує викликати гострі дискусії і досі не є ратифікованою.
