Повага
Статтi

Секс-просвіта і презерватив, як лінія розмежування

Очільниця ГО “Студена” Настя Мельниченко розповіла на своїй особистій сторінці про те, як сходила разом із сином-підлітком на лекцію з секс-просвіти. Там хлопець висловив своє подивування тим, що контрацептиви, виявляється, бувають ароматизовані та з різними смаками.

Я би, певно, у свої 12–13 теж здивувалася такій чудасії. Бо була цікавою дитиною. Часом, на щастя, я досі така.

Реакції на пост були різними. Від захвату, що діти нарешті можуть отримувати інформацію не лише з Інтернету та журналів, до жаху й паніки, що дитину вчать страшним збоченням. Це ж бо ви тільки уявіть: хлопець і чоловічий презерватив у одній кімнаті! Розумієте логіку стурбованих? Я теж не дуже, але, кажуть, вона там присутня.

➡ Наступного дня Інтернет-портал ФакторInfo видав матеріал під заголовком: “Українська феміністка привчила сина облизувати презервативи”. Автором зазначено Дмитра Трояна.

Ось вам ще один приклад нестандартного логічного підходу. Зводити сина на лекцію з секс-просвіти, де він дізнався в тому числі про різні сучасні контрацептиви, у свідомості окремих людей дорівнює участі у тренінгу з лизання контрацептивів.

Звісно, під кожним поширенням цієї статті (я поки бачила два) – маленький портал у пекло, де люди самовіддано обговорюють міру тортур, яку варто застосувати до матері, як оце от все. Хоча, не схоже, аби хоча би хтось прочитав початковий пост Насті (вона його вже закрила) чи саму статтю, яка дуже поступається хайповістю тому заголовку.

Не знаю, що в цій ситуації насторожує більше. Те, що люди звикли використовувати “фемінізм” як провокативний маркер. Те, що люди панічно бояться тем, у яких поєднуються діти/підлітки та секс. Чи те, що люди, не перевіряючи інформацію, виносять на загал свою готовність карати чи вбивати тих, кого вважають неправими.

А ще ж є ті, хто завжди знайде банан у темній кімнаті. Та й у світлій знайде. Власне, де захоче, там і знайде. Хай яким би далеким це місце було від бананів.

У дітей із цим простіше: вони досліджують світ і сприймають речі без підтекстів, страхів та комплексів. Тож, що для дитини – банан, те для “дорослого” часом – пропаганда збочення.

Виглядає це приблизно так.

🍌 Здорова людина бачить банан – називає банан “бананом” – кладе банан до рота – їсть банан. Забуває про банан.

🍌 Перестрашена людина бачить банан – починає кричати: “я не збоченець, приберіть звідси цей пекельний предмет, що уособлює жахливі мерзенні речі” – затуляє рота двома руками, щоб банан раптом туди не проник – голосно засуджує кожного, хто їсть банан – обирає для тих, хто толерує банани, страшні кари і публічно заявляє про свою готовність “убивати таких” – не може припинити думати про банан. Бачить банан там, де його і близько не лежало.

Тому, ще раз перечитавши частину обговорень і коментів, отих, де про “розстрілювати феміністок”, “забирати батькіські права”, “нищити скотиняк”, мені захотілося поговорити про це з психологом. Аби дізнатися, як із цим всім жити (закреслено) чому люди так реагують.

Антоніна Юрченко, практична психологиня:

Чому тема секс-просвіти є резонансною й лякає людей?

У нашому суспільстві тема-секс-просвіти досі є чимось новим, невідомим і незрозумілим для більшості людей, а все нове й невідоме часто викликає страх та агресію. Вперше в історії теми, пов’язані із сексуальністю та сексуальними стосунками, обговорюються відкрито, фахово, без забобонів та моральних упереджень, і наші діти мають можливість дізнатися все, що їх цікавить, без побоювань за “незручні питання” та без сорому за свою “зіпсованість”. Цікавитися своїм тілом і тим, що відбувається між двома людьми – це нормально і природно. У картину світу людей, які дізнавалися про секс та контрацепцію від однолітків, підслуханих розмов дорослих та літератури сумнівної якості, сучасна секс-просвіта просто не вписується. Звідси відторгнення й осуд, бо більшість дорослих чомусь вважають, що діти тут же почнуть перевіряти отримані знання на практиці. Я думаю, в цьому відбиваються неусвідомлені страхи й бажання дорослих, а не наміри дітей. Іншими словами, якщо вас лякає секс-просвіта, – варто спробувати розібратися, з чим пов’язаний цей страх.

Звідки стільки агресії, без мінімального бажання розібратися в ситуації?

Більшість людей діють за принципом «стимул-реакція», не замислюючись особливо над тим, що вони роблять. А обговорення в Інтернеті – це зазвичай не діалог із метою зрозуміти іншого, донести свою думку і зрештою порозумітися. Для багатьох це просто можливість вихлюпнути власні емоції, висловити свою думку (і неважливо насправді, чи вона хоч якось стосується теми), зрештою, отримати увагу. Тому, на жаль, і немає бажання розбиратися в ситуації. Скоріше за все, у агресивних дописувачів є власні страхи й переживання, які вони озвучують у зв’язку з темою. І тут було б корисно не в Інтернеті сперечатися, а замислитися над тим, чого це мене, власне, так хвилює.

Стрімкий розвиток подій із секс-просвітою для підлітків й нездоровою реакцією деяких ЗМІ в свою чергу запустив хвилю фейсбук-постів, у яких громадськість ділиться власними бентегами та розпуками на тему.

Остап Українець, письменник, перекладач:

Знаю людей, котрі називають секс-просвіту пропагандою збочень. Либонь, саме такі люди перетворили звичайний похід мами із сином на лекцію із секс-просвіти у монструозно-абсурдне “феміністка привчила сина облизувати презервативи” – тому що хлопчик поцікавився презервативами і тим, чи насправді вони бувають різних смаків і кольорів.

Воно, звичайно, в тюремних реліктах нашого суспільства досі діє симпатична магія, і все, що доторкається до члена в принципі, неминуче несе в собі метафізичний відбиток члена за ознакою подібності, а тому якщо не повне табу, то такі речі принаймні необхідно робити за кількома закритими дверима.

З іншого боку, паралель між презервативом і членом для дітей часто неочевидна, і глибший, непристойний зміст, яким у дитячих та ранньопідліткових компаніях наділяються презервативи, випливає саме зі ставлення “дорослих” як до предмету, так і до питання. Тому що “дорослі” чомусь схильні бачити у презервативі саме член, а не просто латексну оболонку.

Діти бачать саме латексну оболонку – тому що, по-перше, їх цікавить першочергово саме оболонка, а по-друге, в окремих випадках, латекс гарно тягнеться і з нього зручно робити бомбочки.

Загалом, якщо не починати сексуальне виховання з азів, то на виході просто будуть нові й нові покоління, котрі секс-просвіту називатимуть то розбещенням неповнолітніх, то пропагандою збочень, але статевий член при цьому все одно називатимуть “він” або “це”, бо етап хіхікання, який зазвичай приходить класі в шостому-восьмому, так ніколи й не переростуть.

П.С. І, звісно, автор порталу, на котрому було опубліковано подібну бридню з неприкритим наклепом (якщо вам аж так цікаво – шукайте самі) у країні, де поняття “образа гідності” не є випадковою фразою десь у законодавстві, щонайменше влетів би на штраф. Але все ок, ми в Україні, тут можна казати що завгодно. І якщо тебе раптом не посадить на пляшку ображена сторона – нічого тобі не буде, можна не боятися.

Halyna Herasym, політологиня, журналістка:

Одна дитина пішла на лекцію з секс-просвіти і дізналась, що таке презервативи, а ще що презервативи бувають з запахами і різними смаками. Ну, ви розумні люди, самі знаєте. Я лічно щітаю всі ці пріколи буржуазними ізлішествами, але люди різні бувають, кому що подобається.

Мама дитини поділилися цим у фб.

Стурбована громадськість побачила в цьому збочення, а дехто навіть підгледів (пошепки) пропаганду. Ну, ви самі знаєте чого. І стали ділитись цим в формі “мама навчила сина лизати презервативи”.

В мене тільки одне питання: що, блін, в стурбованої громадськості за дивний невроз на цьому ґрунті?

Презерватив – це, блін, шматок латексу, що може бути такого скандального в тому, що допитливій людині стало цікаво, який той шматок латексу на смак, і вона його облизала?

Шо вже я озабочена, але воістину, є такі люди, які в кожному банані бачать. Ну, ви самі знаєте що.

Не знаю, як ви, а я лічно прєдпочітаю їсти банани, а не шукати, де ті банани харам. І огірки. І навіть баклажани. Це набагато приємніше, ніж уявляти в кожному банані, ну, самі знаєте шо.

І, так собі думаю, точно куди приємніше, ніж підліткові вагітності. 🤦‍

Дещо окремо постає питання щодо журналістської етики. Адже чи не найбільше в усій історії дивує саме заголовок статті, який виглядає кричущо непрофесійно. Наступний коментар юриста допоможе краще розібратися із тим, що ж із заголовком не так.

Sashko Liutyj, юрист:

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Основний закон держави гарантують кожному право на захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію. Найпоширенішим і водночас найдієвішим способом захисту честі, гідності та ділової репутації є судовий. Все частіше трапляються випадки поширення недостовірної інформації саме в мережі Інтернет, що зумовлено бажанням журналістів поширити віднайдену «сенсацію», не перевіривши достовірність самої інформації.

Захист честі, гідності і ділової репутації – право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації (відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво), яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Право на захист честі, гідності і ділової репутації закріплено Конституцією України (ч. 4 ст. 32), Цивільним кодексом України (ст. 277). Питання процедури захисту честі, гідності і ділової репутації також роз’яснив Верховний Суд України у своїй постанові пленуму № 1 “Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” від 27 лютого 2009 р.

Спростування має здійснюватися способом, адекватним способу поширення хибних відомостей, аби спростування було донесено максимально до тієї аудиторії, що отримала недостовірну інформацію – частина 7 статті 277 Цивільного кодексу (напр., у тому ж ЗМІ, на тій же шпальті видання).

Поряд із спростуванням таких відомостей ця особа має право вимагати компенсації майнової й моральної (немайнової) шкоди.

Замість підсумків – враження від ситуації самої Анастасії Мельниченко:
Анастасія Мельниченко

— Цю історію можна назвати “презерватив, як лінія розмежування”. Між тими, хто не вважає за потрібне інформувати дітей про засоби контрацепції, і тими, хто вважає, що знання про контрацепцію вбереже дітей від ранньої вагітності і зпсш. Тими, у кого відсутнє критичне мислення, і тими, хто здатен аналізувати.

Дуже дивує,  що безневинна дитяча ремарка про презервативи, які можуть пахнути, і те, що хлопець миттєво знайшов цьому “практичне” застосування (занюхувати смачним ароматом у кімнаті, де пахне кепсько), може викликати збочені і пошлі трактування… Ні, мені таке в голову не прийшло! Так само, як не прийшло би в голову обернути інформацію, що презервативи можуть мати запах і смак, на те, що моя дитина ЛИЗАЛА презервативи. Це ж шо має в голові бути? Ну і мені соромно за людину, яка позиціонує себе як журналіста, бо сама 12 років пропрацювала у професії.

Вероніка Новікова

Схожі записи

Колишнього президента Франції звинуватили у сексуальних домаганнях

Уперше в історії США: Капітанка Емі Бауерншмідт очолила атомний авіаносець

Надія Суровцова: «Силу свою я брала з безвиході…»

1 comment

Максим 29 Січня 2019 at 1:43 am

Як на мене абсолютна проблема цієї ситуації це власне стаття і особливо її заголовок. Це донське дно, триндець і торба.
Бо не так вже багато людей перевіряють інформацію. Моя мама наприклад не перевіряє. Це не таке вже часте вміння.
Але от на журналістів і видання, які таке поширюють має чекати дуе особливе пекло, бо вони і є творцями цих несамовитих стереотипів.
Ми насправді не настільки вже й знаємо наскільки наші люди проти секс-освіти. Але завдяки таким “журналістам” якраз такі стереотипи і з’являються.
Ніколи не чув раніше про “фактор-інфо”, але тепер всіх буду від нього відраджувати

Коментарі закриті.