Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Щонайменше трьом жінкам відмовили у вступі на курси офіцерів через стать
Статтi

Щонайменше трьом жінкам відмовили у вступі на курси офіцерів через стать

Поліна Кравченко

У понеділок, 6 серпня, 24-річна прес-офіцерка мотопіхотної бригади Поліна Кравченко опублікувала у себе на Facebook пост про те, що їй відмовили у вступі на програму навчання офіцерів Національної академії сухопутних військ ім. Сагайдачного. Єдиною причиною відмови стало те, що вона жінка.

«Приїхала, щоб стати командиром взводу артилерійських підрозділів – кажуть неможливо. Тільки я чомусь почала службу з «неможливого» навідника гармати МТ-12», – написала Поліна.

Її пост спровокував шквал обурливих коментарів. Вже 8 серпня представник Уповноваженої ВР з прав людини звернувся до Міністерства оборони з приводу відмови військовослужбовиці у вступі до Національної академії сухопутних військ у Львові.

Іще щонайменше двом дівчатам не вдалося вступити через стать.

Попри те, що в умовах вступу ніхто не попереджав, що набирають тільки чоловіків, наразі в академії кажуть, що хотіли б їх прийняти, але треба «особливі умови» в гуртожитку, а економічна ситуація в навчальному закладі цього не дозволяє.

Історія Поліни

Поліна Кравченко народилася на Кіровоградщині. Відразу після школи хотіла стати військовою і вступити в Національну академію сухопутних військ, але з першого разу їй це не вдалося.

«Я вирішила вступити на факультет екології, щоб не пропадав рік, і з наступного року знову вступити в академію. У 2012 році я знову спробувала, але мені сказали: цього року дівчат не набирають. Тоді я вирішила перевестися на військову кафедру, але і тут не вийшло. Тоді вступила на журналістику», – розповідає Повазі Поліна.

Проте у 2017 році дівчина підписала контракт і почала працювати прес-аташе в одній із мотопіхотних бригад, яка виконує завдання в зоні військових дій.

«Я працюю на Донеччині. Разом із журналістами їжджу на передову. Коли мені кажуть, що жінка боїться чи не може бути на війні, то мені смішно», – розповідає Поліна Кравченко.

За словами Поліни, за останні кілька років кількість жінок в армії суттєво зросла. Саме тому її дуже здивувало, що дівчат вирішили не брати на новостворений курс в академію.

«Коли побачила, що академія оголосила програму «Здобути офіцерське звання за один рік», то зрозуміла, що це мій шанс. Зі званням офіцера можна побудувати класну кар’єру, а без нього – сидиш на сержантській посаді і все», – пояснює Поліна.

Поліна з дитинства мріяла стати військовослужбовицею

Після публікації у фейсбук до Поліни дзвонили з Міністерства оборони і сказали, що не бачать причин відмовляти жінками у вступі. «Повага» також надіслала інформаційний запит до міністерства з проханням пояснити, на якій підставі академія вирішила не брати жінок на курси офіцерів.

«Коли ми з дівчатами ставили це питання у академії, то перший заступник начальника академії Олексій Шевченко сказав, що це небезпечно для жінок…», – каже Поліна.

Позиція академії

У навчальному закладі пояснення відмови кілька разів змінювалося. 7 серпня в коментарі «Забороні» тимчасовий виконуючий обов’язків начальника Академії сухопутних військ з морального та психологічного забезпечення Антон Миронович повідомив, що «зараз потреби у призначенні жінок на ці посади немає, для них будуть інші спеціальності». Натомість 8 серпня у коментарі Повазі сказав, що наразі в навчальному закладі немає коштів, щоб забезпечити дівчатам «специфічні» умови.

У академії близько 3 тисяч курсантів, з них 160 дівчат

«Поліна хотіла вступити на проект, який має експериментальний характер, він ще не є усталеним. Головна мета не навчити кількох чоловік, а протестувати його ефективність. Ми спілкувалися з усіма охочими вступити, як з чоловіками і жінками. Єдина причина, чому ми не набрали на цей проект дівчат, це певні логістичні обставини. Ми не можемо зараз забезпечити спеціальні умови для їх перебування в гуртожитках чи казармах», – прокоментував ситуацію Антон Миронович.

На запитання про те, які саме умови потрібні жінкам, представник академії так і не зміг чітко відповісти.

«Все-таки, жінкам потрібно додаткові умови, у порівнянні з чоловіками, які продиктовані природою. Ми просто робили все можливе, щоб були такі умови, але ну не вдалося нам. Насамперед, вони повинні жити окремо від чоловіків. Плюс їм треба додаткові можливості догляду, щоб були забезпечені санітарно-гігієнічні норми, ми це розуміємо. Ми не робимо різниці між чоловіками і жінками, тільки ті, які диктує природа», – додав Миронович.

На запитання про те, чому три абітурієнтки [які подавали документи на програму «Здобути офіцерське звання за один рік»] не могли поселитися разом із тими дівчатами, які вже навчаються в академії, Антон Миронович відповів, що наразі в гуртожитку для них місця немає.

«У нас близько 3 тисяч курсантів, серед них дівчат близько 160, які живуть у своєму гуртожитку. Зараз ситуація така, що курсантів значно більше, аніж до війни, наприклад, тому місця нема», – каже Антон Миронович.

Водночас представник академії сказав, що не бачить причин для вибачення перед абітурієнтками, які не змогли вступити.

«Щодо Поліни, то там стався невеличкий казус з її керівництвом, яке, скажемо так, не мало її відправляти через усю Україну, щоб вона до нас вступала. Коли вона прибула, то ми навіть здивувалися, намагалися їй створити комфортні умови. Ми їх насправді [дівчат] не викликали, тому що зрозуміли, що в нас нема для них умов», – додав Миронович.

Також представник академії додав, що в перспективі тут будуть робити все можливе, щоб дозволити усім категоріям громадян вступати і здобувати освіту.

Рішення абітурієнток

За словами Поліни, наступного року вона знову спробує вступити і отримати офіцерське звання.

«Я повертаюся у свою бригаду і впевнена, що отримаю офіцерське знання і стану командиркою взводу артилерії. В цій ситуації дуже важливо, щоб вдалося це не тільки мені, а й тим, хто вступав зі мною», – впевнена Поліна.

Наталія Бердес разом із Поліною Кравченко подавала документи на курси офіцерів

Колега Поліни Наталія Бердес, яка теж подавала документи на курси офіцерів, розповіла Повазі, що не залишить цю справу і вже написала листа до військового комісара Черкаської області з проханням пояснити ситуацію.

«Я прописана у Черкасах і проходила тут комісію, тому звернулися саме сюди. Повірте, я сама досі в шоці, коли згадую це. Я їхала ніч у потязі, потім кілька годин проходила у Львові тестування з сотнями запитань. І у момент, коли була зовсім виснажена, мене викликають і кажуть: жінкам тут не місце, бо доведеться працювати з вибухонебезпечними речовинами… Та невже?» – пригадує Наталя.

З вересня дівчина служитиме на контракті і залишати військову службу не збирається.

Додамо, що зараз у ЗСУ проходять військову службу і працюють понад 55 тисяч жінок, що складає близько 22% від загальної чисельності особового складу. З них більше 3 тисяч – офіцерки.

Мар’яна Вербовська

Схожі записи

«ВІЛ-інфекція — це не вирок». Успішні історії ВІЛ-позитивних жінок

Кандидатці у президенти Білорусі довелося вивезти дітей з країни після погроз

«В українців дуже коротка суспільна пам’ять – як в акваріумної рибки» — Лія Достлєва