By Левчина Вероніка 
Теза «запропонуйте свій план, якщо цей не подобається» дедалі частіше лунає в публічних дискусіях. Нею просувають здачу позицій під виглядом мирних ініціатив. Мета такого ходу — подати приховані пропозиції щодо Росії як безальтернативні, а критиків — як неконструктивних опонентів, здатних лише заперечувати.
Обов’язку вигадувати заміну поганому документу лише через його назву немає. Змагатися в написанні подібних текстів зараз безглуздо. Усі вони спираються на хибну передумову: ніби вдало дібраний набір поступок здатен переконати Москву зупинити бойові дії. Саме тому власного переліку пунктів автор не складає.
Сила замість формули переговорів
Єдина реальна відповідь сьогодні — не черговий список умов. Вона в тому, щоб зробити Україну настільки міцною, аби Росія не могла досягти цілей зброєю. Війна вимагає повної зосередженості зусиль і на фронті, і в тилу. Розпорошувати їх на ілюзію, ніби вдала формула розмов замінить міць, неприпустимо.
Минуле не раз доводило: домовленість із Росією здатна коштувати дорожче за саме протистояння. Особливо коли за спокій видають лише паузу, потрібну для підготовки наступного етапу. Звідси й латинська формула Si vis pacem para bellum — хочеш спокою, готуйся до війни.
Ілюзія більшості та суспільний розкол
Інша теза — «нарешті хтось сказав те, що думає більшість» — також працює на капітулянтські ініціативи. Її завдання — створити враження широкої підтримки. Саме тому її активно розносять боти в соціальних мережах. Речникам таких пропозицій намагаються надати образ сміливих правдорубів, які нібито обстоюють інтереси більшості українців.
На практиці це ламає єдність і поглиблює розкол. Суспільству протиставляють «партію миру» — нібито розважливих і відповідальних — та «партію війни», тобто тих, хто нібито має зиск від продовження протистояння.
Протидіяти цій технології можна, не мовчачи. Публічна заява, що капітуляція, подана як мир, неприйнятна, виявляє чимало однодумців. Як нагадував Едмунд Берк, єдине, що потрібно для тріумфу зла, — щоб добрі люди нічого не робили.