• Home
  • Статтi
  • Просимо не казати про жінок того, чого б не сказали про чоловіків – Олександра Кольцова
Статтi

Просимо не казати про жінок того, чого б не сказали про чоловіків – Олександра Кольцова

У Парламенті під час круглого столу «Роль медіа в утвердженні культури гендерної рівності та недискримінації» обговорили зміни в підходах до висвітлення жінок у медіа, шляхи покращення гендерного балансу в контенті, та яким чином зміни у редакційній та внутрішній політиках будуть корисними для самих медіа.

Олександра Кольцова, представниця правління UA:Суспільне, відповідальна за розважальний напрям діяльності, говорить про те, що в середині самого Суспільного ще потрібно пройти довгий шлях навчання з питань гендерного балансу та позбутися стереотипів.

“Ми просимо нас моніторити. Зокрема, під час трансляції Олімпіади та Параолімпіади, у нас було лише два випадки, коли наші коментатори припустилися об’єктивізації жінок. Ми провели розмову з цими працівниками, і вони сказали, що це за їхньою старою пам’яттю збовтнули про білявку, – підкреслює Олександра Кольцова, – Це така інфантильна поведінка дорослих людей, яку ми спостерігаємо. Однак, це дуже гостра для нас проблематика. Ми просимо не казати про жінок того, чого вони би не сказали про чоловіків. Цього вже буде достатньо. Цей принцип може бути поширений у всіх медіа”, – додає Олександра Кольцова.

Читайте також: «Грайлива норвезька білявка»: Як українські ЗМІ висвітлюють Зимові Олімпійські ігри?

Співредакторка “Українська правда: Життя” Ірина Андрейка відзначила, що потрібно знаходити простіші слова для донесення важливості рівності жінок і чоловіків у медіа: “Ми оперуємо, наприклад, терміном “гендерна чутливість”, а він нецікавий і незрозумілий середньостатистичній людині”. На думку редакторки, просто так званий “фан” або легка розважальна подача складних тем може мати хороший результат.

Як приклад, Ірина Андрейка наводить комікси сайту Повага: “Є дуже класні комікси, які малює Євгенія Олійник, ілюстраторка, вона й нам колись малювала пояснення того, що таке “дискримінація”. Тобто, ми маємо використовувати сміх, іронію. Наприклад, на 8-ме березня, ми придумали тест про фемінітиви, вигадували такі, які не існують, але паралельно ми спілкувалися з експерткою-філологом, яка пояснювала нам, як це робити коректно. Люди посміялися, але отримали знання”.

Євгенія Олійник, povaha.org.ua

Перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зізнається: “Закликаючи медіа дотримуватися стандартів, уникати стереотипів, які можуть підживлювати насильство або шкодити дітям, через цей токсичний контент, ми зрозуміли, що медіаринок опирається цьому дуже серйозно”.

Ольга Герасим’юк звертає увагу, що це відбувається тому, що дуже часто топ-менеджери та редактори вважають, що рейтинги можна побудувати лише на показах жахливих речей. “Це є цілковитим запамороченням, на мій погляд”, – коментує перша заступниця голови Нацради.

Водночас, Ольга Герасим’юк підкреслює, що український медіаринок зараз увесь розподілений між власниками, які є олігархами. Саме тому, на її думку, всі етичні кодекси, які пропонуються, є утопією в цих обставинах.

Захід організований Підкомітетом з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету ВРУ з питань захисту прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітетом ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з Національним Демократичним Інститутом (НДІ) та Кампанією проти сексизму в ЗМІ та політиці “Повага”.

У дискусії взяли участь народні депутати/ки, представники/ці Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, центральних органів виконавчої влади, експерти/ки Національного демократичного інституту та інших неурядових організацій, представники/ці центральних та регіональних ЗМІ.

Єлизавета Кузьменко

Схожі записи

Коли ми засуджуємо жінку за її зовнішність – ми печерні люди

admin

Кандидатів/ок у президенти закликають визначитися щодо гендерної політики

admin

Твій гендерно чутливий матеріал

admin

Залишити коментар