Кліп українських виконавців «Принципова Зміна та Буде Так» на композицію з назвою «#соннадала» викликав обурення в соцмережах та правозахисній спільноті. Користувачі та користувачки соцмереж, гендерні експерти та експертки зазначають, що кліп зібрав найгірші гендерні стереотипи та пропагує насильство над жінками.
Кампанія проти сексизму «Повага» не могла не відреагувати на цей випадок, і зібрала думки експертів у різних сферах.
Тож за змістом у відео насильству піддається дівчина, яку один з «героїв» врятував, коли вона тонула в басейні. Дівчину без свідомості переміщують з місця на місце, використовують її тіло, як підставку для їжі. Наприкінці відео демонструється, як герой йде, підтягуючи шорти, що натякає на статевий акт, а дівчина приходить до тями.
Член Нацради з питань телерадіомовлення Сергій Костинський у Facebook зазначив, що «ідея пісні – мерзотна, і, на жаль, велика кількість пісень, кліпів є провокативними, оскільки їхньою аудиторією є молодь».
Водночас, у коментарі для «Поваги» він зауважив, що виступає проти залучення держави до регулювання змісту пісень та кліпів та, взагалі, регулювання питань моралі, якщо не йде мова про пряме порушення прав дітей і юнацтва.
«На це, перш за все, має реагувати громадськість. Тому що коли держава захищає мораль, то це дуже часто суспільством сприймається як оксюморон. Якщо є посил від громадськості (ми – суспільство – вважаємо, що це аморально, і що цим має займатися держава), то це має бути, наприклад, скарга до Нацради з питань телерадіомовлення. Лише після того держава має включатися, коли є легітимізація з боку суспільства… У Росії людей саджають в тюрму за порушення почуттів віруючих. Ми точно не хотіли б, щоб у нас була така ситуація, коли держава сама вирішує, де мораль порушена, а де ні», – зазначив Сергій Костинський.
За словами юристки Лариси Денисенко, слова пісні самі по собі, без відеоряду, можливо, не були би такими переконливими, але відеоряд засвідчує те, що в даному разі йдеться про один з видів насильства, а саме — насильство над непритомною людиною.
Водночас правозахисниця зазначає, що законодавство передбачає обмаль інструментів, за допомогою яких можна поскаржитися як на рекламу, так і на художні твори.
«Очевидно, люди, які це створювали, або не знають, що таке самоцензура, або є абсолютно необізнаними. Я не думаю, що це умисне виставляння насильства як пріоритета в стосунках. Але мені видається, що люди просто не усвідомлюють рівень своєї відповідальності. Я би звернулася передусім до них безпосередньо. Я вважаю, що найефективнішим було би публічне вибачення і видалення цього кліпу. Якщо кліп ротується на якихось каналах, треба звертатися до тих, хто поширює цей ролик, зі скаргою на те, що цей кліп пропагує насильство», – сказала Лариса Денисенко у коментарі для «Поваги».
Зазначимо, що автори кліпу розмістили під відео дисклеймер (письмову відмову від відповідальності).
«Дане відео носить виключно жартівливий характер і не несе в собі мети будь кого образити. Всі персонажі вигадані, а всі збіги випадкові», – йдеться під роликом.
За словами юристки Лариси Денисенко, це достатньо грамотний хід. Оскільки таким чином автори убезпечують себе.
«Тобто люди усвідомлюють, що можуть виникати претензії та образи. Але тут навіть не йдеться ні про претензії, ні про образи. Тут йдеться про пропаганду насильства. Картинка і слова виглядають переконливіше, ніж маленький дисклеймер, який більшість аудиторії просто не прочитає. Звісно, це можна зводити до жартів, але у країні, де, згідно зі статистикою, більше 90% справ поліції стосуються домашнього насилля, подібні речі є просто недопустимими», – пояснила юристка.
За статистикою правоохоронних органів, щорічно реєструється понад 130-150 тисяч звернень за фактом скоєння насильства в сім’ї. І це лише верхівка айсбергу, це не більше 10% фактів. Тільки з початку року поліція отримала 50 тисяч заяв щодо домашнього насильства, — говорить заступниця міністра МВС Анастасія Дєєва.
Тим часом на думку соціологині Людмили Малес, українська шоу-індустрія йде по грані моралі для того, щоб вразити, полоскотати нерви чи звернути увагу на щось. Вона зазначає, що для патріархального суспільства характерна подвійність цієї моралі.
«Мораль, яка публічно декларується через державні інститути зокрема, це досить строга мораль, якщо апелювати до православності суспільства. Вона транслюється через жіноче тіло та контроль жіночої поведінки. Це дуже цнотливий варіант моралі. Водночас, культура паралельно демонструє більш розмиті та вільні межі для чоловіка, де заохочується ризик та сексуальна активність, в тому числі, на межі дозволеного», – сказала вона у коментарі для «Поваги».
За словами соціологині, аудиторія такого продукту – це, скоріш за все, молодь, орієнтована на ті цінності, які транслюють патріархальним суспільством.
«Люди часто засвоюють зразки поведінки через різні промоційні акції, як потребу для себе. Кліпи та фільми – це те, що стосується зразків поведінки. Промоція зразків поведінки формує потребу», – пояснила Людмила Малес.
Як зазначив у коментарі для «Поваги» продюсер Віталій Пастух, (продюсер Таліти Кум, гурту НУМЕР482, Марії Бурмаки, Анастасії Приходько, гурту «Гайдамаки»), цей кліп, ймовірно, було зроблено спеціально, щоб привернути до себе увагу.
«Будь який сценарист чи режисер виконує роботу, за яку їм платять гроші. Тобто є замовник. Він замовляє: «От хочу скандал». І вони йому пропонують. – Який потрібен скандал? – Дуже серйозний. – Ага, давайте або насильство, або педофілію, або ще щось використаємо», – пояснив продюсер.
«Але цю грань я ніколи не переходив і нікому не раджу», – додав Віталій Пастух.
Зазначимо, що відео знаходиться у вільному доступі, подивитися його можуть і дорослі, і діти. Відміток про вікове обмеження немає. Наразі ролик переглянуло понад 18 000 людей. Користувачі мережі та правозахисники вже почали скаржитися на ролик в YouTube, долучитися можуть всі. Нагадаємо, що відео, які порушують принципи спільноти, видаляються співробітниками YouTube.
Яся Вольвач
