Інститут розвитку регіональної преси створив дві бази даних експерток, що налічують сотні фахівчинь у різних галузях, яких можна залучати для створення матеріалів. Також самі експертки можуть додатися до баз, щоб їхні голоси ставали впізнаванішими.
Чому це важливо?
Згідно з дослідженням ІМІ, онлайн-медіа залучають жінок як експерток у матеріалах всього в 18% від експертних коментарів. Повномасштабна війна негативно вплинула на гендерний баланс у ЗМІ. Жінки стали менш видимими, їх почали зображувати більш стереотипно й у вужчому спектрі тем. І це попри те, що в Україні такі питання, як боротьба з дискримінацією, сексизмом і впровадження гендерної рівності стають усе більш артикульованими. Тим більше, що ці питання зближують Україну з базовими принципами Євросоюзу.
Читайте також: Більше фемінітивів, але менше експерток — моніторинг регіональних ЗМІ
Щоб вирівняти гендерний баланс, на допомогу медіа можуть прийти бази жінок-експерток «Спитай жінку» та міжнародна База експерток проєкту Women Investigative Journalists Network, до якої додані експертки з України, Молдови, Грузії та Вірменії.
Спитай Жінку
База налічує понад 500 експерток у різних галузях: екологині, юристки, політологині, журналістки, мистецтвознавиці, спеціалістки у сфері бізнесу, державного управління, менеджменту, реклами, психології тощо. Проект створили на базі сайту Кампанії проти сексизму у медіа та політиці «Повага».
Як це працює? Треба зайти в базу, обрати спеціалістку потрібного фаху (на сайті працює пошук) та отримати контакти експертки.
Щоб запропонувати свою кандидатуру до бази експерток, достатньо заповнити коротку гугл-форму.
«Через 6 років після запуску «Спитай жінку» досі лишається унікальною базою експерток, чи не єдиною, де зібрана інформація про українських фахівчинь, готових працювати з медіа. До російського вторгнення ситуація з представленістю жінок експерток у медіа поступово, але змінювалася на краще. Після вторгнення відбувся суттєвий регрес, та й медіа ринок переживає зараз глобальні зміни. Ми питали себе, а чи потрібна наша база досі, коли минуло стільки років? І бачимо, що наша робота з просування експерток, бо експертність в цілому не дорівнює виключно чоловічій статі, не втратила своєї актуальності», — говорить гендерна координаторка кампанії проти сексизму в медіа і політиці Повага Анастасія Багаліка.
WIJN
Ця база створена в межах проєкту «Мережа жінок-розслідувачок» для таких країн, як Україна, Молдова, Грузія, Вірменія. Тут жінки, що працюють у сфері журналістських розслідувань, можуть знайти експерток у країнах Східного партнерства. База допомагає розширити можливості транскордонних розслідувань, а також підвищує видимість жінок у ЗМІ. Тут зібрано 85 експерток у сферах політології, психології, культури, економіки, євроінтеграції, безпеки, податкової системи та бізнесу. Загалом база вже налічує близько 80 різних категорій експертності.
Читайте також: Стереотипи та сексизм: навіщо медіа транслюють упередження щодо жінок?
Як це працює? Принцип роботи схожий. Обираєте експертку та отримуєте її контакти, домовляєтеся — і маєте збалансований експертний коментар.
Так само у цю базу можна додаватися самостійно. Для цього треба заповнити коротку форму.
Усі експертки, які представлені в базах «Спитай Жінку» та WIJN, проходять верифікацію.
«Ми постійно працюємо над удосконаленням механізмів, які дозволять ефективно представляти жіноче лобі в медіа як в Україні, так і в наших країнах-партнерках. За роки база «Спитай жінку» стала більше схожа на інформаційний ресурс, на якому можна отримати перевірену інформацію про експертку, про її діяльність та кар’єру, адже з кожною з них я, як менеджерка, на постійному зв’язку. Анкети верифікуються та за бажанням експертки можуть бути видаленими.
Також ми надаємо консультації з підбору експерток для матеріалів, що є своєрідним викликом для цієї роботи. Адже саме за запитами на експертність ми бачимо, кого нам не вистачає, проводимо пошук та оперативно долучаємо до бази.
База експерток проєкту WIJN створена у 2022 році для підтримки жіночої експертності у таких країнах, як Молдова, Грузія, Вірменія. За основу створення сайту був взятий принцип роботи над базою «Спитай жінку», але у масштабному, міжнародному контексті. З огляду на кількарічну роботу над цими проєктами, можу з упевненістю сказати, що немає таких сфер діяльності в Україні, в яких не були б представлені жінки. І наше завдання — знайти їх і зробити більш видимими та впізнаваними», — говорить менеджерка обох баз Катерина Кадер.
У чому цінність баз експерток?
На це питання відповідає експертка з питань медіаправа, адвокатка, керівниця «Інституту розвитку регіональної преси» Людмила Панкратова.
«Я думаю, що важливість обох баз, які адмініструє Інститут розвитку регіональної преси, не викликає сумнівів. Цінність полягає в тому, що обидві бази представляють експерток, які пройшли верифікацію щодо фахового рівня. Це надає для медіа, журналістів та журналісток можливості для вибору експертки, і дозволяє досить легко дотримуватисч стандартів гендерної рівності у журналістиці», — говорить Людмила Панкратова.