Повага
Image default
Статтi

«Прокурорка», «позивачка», «відповідачка»: як використовують фемінітиви в документообігу

Найбільш популярними словами в документообігу в 2020 році виявилися «позивачка» (171 124 згадок) й «відповідачка» (84 712 згадок). Далі йдуть «секретарка» (4019), «працівниця» (716), «прокурорка» (661) та «адвокатка» (659). Про це свідчить дослідження сервісу «Опендатабот». 

Дослідники з’ясовували, наскільки глибоко за останні роки проникли фемінітиви в найбiльш консервативну частину мови — документообіг. Використали для цього спеціальний пошукач «Бабуся». У пошук за судовим реєстром були задані два десятка слів як із юридичної сфери («прокурорка»), так і більш загального порядку («директорка»).

Повідомляється, що половина з цих слів — «секретарка», «прокурорка» та «адвокатка» — вперше почали згадувати в судовому реєстрі лише роком раніше, в 2019, коли з’явився закон про нові правила українського правопису.

Читайте також: Лише у 30% сюжетів новин на ТБ вживають фемінітиви

В «Опендатабот» зазначають, що найчастіше вживаються фемінітиви, які закінчуються на «ка». Мовляв, саме це закінчення виявилося найбільш затребуваним. Інші варіанти приживаються набагато гірше. Наприклад, «адвокатеса» зустрічається в чотири рази рідше «адвокатки».

«Аналіз реєстру за останні п’ять років показує, що кількість фемінітивів у документах впевнено зростає. Разом з тим, слова в чоловічому роді, як і раніше, поза конкуренцією. Так, «позивач» у минулому році фігурував в документах у 18 разів частіше, ніж «позивачка», а «відповідач» — в 34 рази частіше «відповідачки». А на 383 тисячі «підприємців» було всього 54 «підприємниці» і 41 «підприємиця», — йдеться в повідомленні.   

Читайте також: Журналістка чи журналіст, або як варто використовувати фемінітиви

Нагадаємо, 22 травня 2019 року Кабмін затвердив нову редакцію «Українського правопису», в 32-му параграфі якого йдеться про суфікси, за допомогою яких утворюються іменники на означення осіб жіночої статі. Новий правопис замінив старий, що діяв від 1992 року. Нову редакцію розробляла Національна комісія з питань правопису.

Проти рішення уряду щодо нового правопису подали два позови, які Окружний адміністративний суд Києва об’єднав в одне провадження. В січні 2021 ОАСК скасував постанову Кабміну про новий правопис. В суді заявили, що уряд, ухвалюючи постанову, діяв поза межами своєї компетенції та з порушенням законодавства.

Проте у травні 2021 року шостий апеляційний суд Києва скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва щодо скасування нового українського правопису.

Раніше «Повага» публікувала низку відеоуроків, що дають відповіді на запитання: Звідки фемінітиви взялися? Як ними користуватися? Чому вони важливі? Ознайомитися із цими відео можна за посиланням. 

Схожі записи

Вагітна у 60: як Мей Маск бореться з дискримінацією в модельному бізнесі

У 17% виборчих списків партій не дотрималися гендерної квоти – звіт НДІ

Побутовий сексизм в Україні часто продукують самі жінки