У TikTok користувачки публікують відео, на яких «одягаються до магазину», уявляючи світ без чоловіків. Жінки вдягають відверті сукні, напівпрозорі топи та короткі спідниці. Таким чином вони апелюють до концепції «сама винна», яку підтримує «культура зґвалтування».
Вони намагаються показати, що змушені вдягатися стриманіше задля власної безпеки. А також аби уникнути образ та неприємних коментарів. Відео публікують під гештеґом #ifmendidntexist.
Також додають, що, звісно, не йдеться про усіх чоловіків (#notallmen). Тобто цими відео жінки не намагаються сказати, що усі чоловіки небезпечні. Вони всього лише говорять про власні перестороги.
Часто на відео використовують пісню Сари Естер Росс.
«Культура зґвалтування» – це система поглядів, які виправдовують або унормовують насильство над жінками.
Читайте також: «Мовчала, бо вважала, що сама винна»: Історія дівчини, яка пережила зґвалтування
Нагадаємо, мисткиня Катрін Кемберері із США створила проєкт «То що ж на тобі було вдягнено?», аби проілюструвати, що насправді не існує залежності між одягом постраждалої та актом насильства.
«Одне з основних питань, яке чує жертва — про її одяг у момент нападу — дуже дратує мене, адже сексуальне насильство є актом контролю і влади, й не має нічого спільного з одягом людини. Натомість жертв часто звинувачують в нападах на них через хибну думку, що вони нібито «провокують» нападників своїм відвертим вбранням, — пише Катрін в описі свого фотопроєкту. — Я вирішила задокументувати, що ж потерпілі носили насправді, аби показати, що немає такого типу одягу, який призводить до нападів. Немає такого розміру. Немає такого типу фігури. В Америці кожні 107 секунд одна людина стає жертвою сексуального злочину. Одним із довготривалих наслідків цього є посттравматичний стресовий розлад. Сексуальне насильство ніколи не відбувається через те, що хтось носить щось неправильне. Єдиною його причиною є те, що одна людина вирішує напасти на іншу».
