Заробітна плата українського IT-спеціаліста коливається між 15 та 50 тисячами доларів на рік, як стверджується у матеріалі finance.ua. Проте українських дівчат, які штурмують технічні ВНЗ аби обрати перспективну та цікаву кар’єру не дуже й багато. Ще й досі образ фахівця з інформаційних технологій – це чоловік, який сидить днями і ночами за комп’ютером. Реалії, особливо українські, цей стереотип в абсолютній більшості утверджують.
В нещодавньому матеріалі ІТ-журналіста Андрія Дегелера для Kiev-Post йдеться, що кількість жінок-ІТішниць в найбільших компаніях України, які розробляють програмне забезпечення, останніми роками зростає і становить в середньому 17-20%, в той час як в США цей показник сягає 25% відсотків. Правда, показник представленості жінок в ІТ-індустрії нетехнічного характеру в Україні сягає 34%.
Що стосується зарплат, то дані в грошовому вимірі теж не на користь українок згідно з дослідженням DOU.ua. Зокрема, жінки в ІТ-компаніях в різних куточках України заробляють менше, аніж чоловіки. 
І навіть прості коментарі до матеріалів на відповідну тематику, написані переважно ІТ-спеціалістами, виглядають як енциклопедія стереотипів щодо ролі і місця жінок в цій сфері. Але самі коментатори помічають невідповідність заробітків і наголошують, що в ІТ пробиваються і заробляють більше ті, хто може себе добре «продати», одразу поставити хорошу ціну своїй роботі, а це залежить не від статі, а від навичок та впевненості.
Жінок потрібно підбадьорювати йти в ІТ
В світі є багато прикладів успішних кар’єр жінок в сфері ІТ (10 найвпливовіших жінок в сфері ІТ). Це, зокрема, головна виконавча директорка Yahoo Марісса Маєр, голова IBM Джинні Рометті, а також перша жінка в складі Ради директорів Фейсбуку,операційна директорка компанії Шеріл Кара Сандберг.
Легендарна Шеріл Кару Сандберг, говорячи про представленість жінок в сфері ІТ, наголосила: «Ми знаємо, що дівчата настільки добре встигають з математики та наук наскільки їм кажуть, що в них це добре виходить. Це просто питання очікувань».
З цією тезою погоджується Марія Іванова, яка працює програмісткою в одній з найбільших ІТ-компаній в Україні SoftServe.
– Математика з інформатикою завжди були цікавими мені, я навчалась в фізико-математичному ліцеї, пізніше на факультеті прикладної математики Чернівецького національного університету і весь цей час я якимось чином застосовувала програмування для рішення поставлених задач. Нас в університеті було п’ять дівчат. Стереотипи про чоловічу роботу трохи були. Але вони базувались швидше на думці про те, що логічне мислення більш притаманно чоловікам, а жінкам скоріше образне. Але я завжди усвідомлювала – це лише стереотип, до того ж деякі мої викладачки його із задоволенням ламали. Та й завжди козирем в рукаві під час дискусій про “чоловічу роботу” була чудова трійка: Ада Лавлейс (зробила перший опис ранньої версії обчислювальної машини, початок ХІХ століття, – авт.), Грейс Хоппер (відома американська вчена, перша в світі розробниця компілятора для мови програмування, контр-адмірал флоту США, XX століття, – авт.), Френсіс Аллен (відома американська вчена, піонерка в області оптимізації компіляторів, – авт.).
Під час пошуку роботи я не відчувала упередженості. Коли шукають спеціаліста то стать абсолютно не важлива. В сучасному світі, а тим більше в ІТ, досить мало стереотипів. Ти або розвиваєшся, або ні. Або працюєш або ні.
У нас в колективі жінок небагато. Дівчат-програмістів взагалі мало, але є суміжні професії, які в команді розбавляють атмосферу: тестувальники, менеджери, кадровики – серед них величезна кількість дівчат.
Проте я не відчувала проявів сексизму. Коли потрапляю в нову команду, спостерігаю деяку обережність від співробітників. Просто шаблон не працює. Але потім коли вони бачать, що ти “свій пацан” все стає на місця.
Звичайно можна більше інформувати підростаюче покоління, звичайно можна ламати стереотипи, можна коучити, менторити. Але я думаю що ті, хто хоче рухатись в галузь ІТ, мають всі можливості, незалежно від статі.
Проте насправді втрата інтересу дівчат до точних наук спостерігається ще у школі. Проглядаючи списки переможців та учасників Всеукраїнської учнівської олімпіади з інформатики та інформаційних технологій можна побачити: в 2013 році з більш як 120 учасників були тільки двоє дівчат, в 2014 було 12 дівчат серед 90 учасників. Більш стабільна картина спостерігається серед олімпіадників з математики. Хоча й тут домінують учасники-хлопці. В 2013 році з 169 учасників 49 були дівчата, в 2014 році з 168 учасників – 39 дівчат
ІТ – це та галузь, де потрібно позбутись стереотипів
Таку тезу висловив асистент кафедри програмного забезпечення комп’ютерних систем Чернівецького національного університету Сергій Янушевський. Студенток на кафедрі в залежності від курсу та групи в середньому 12%. І тенденції до збільшення-зменшення їхньої кількості протягом п’яти років не спостерігалося. Тому ми запитали у Сергія, чому серед абітурієнток ІТішні спеціальності не особливо в фаворі.
– На мою думку, тому що в нас архаїчне суспільство. До того ж сама ІТ галузь не достатньо розвинута. Часто чую від батьків: «Ні, ну вона дівчина, господарка, дітей буде виховувати». Тоді в мене зустрічне питання – а навіщо їй диплом взагалі? Економіста, юриста, філолога – навіщо вища освіта взагалі? ІТ – це саме та галузь, де немає різниці чоловік ти, чи жінка. У нас панують гендерні стереотипи, які заважають адекватно оцінювати свої можливості багатьом дівчатам. ІТ – це та галузь, де їх потрібно позбуватися.
На початку жінок було більше
Один з найвідоміших технічних вузів України Харківський національний університет радіоелектроніки випускає щороку більше 10 тисяч фахівців, більшість з яких – в сфері ІТ. Відповідальний секретар приймальної комісії Харківського національного університету радіоелектроніки професор Андрій Єрохін розповідає, що в їхньому закладі вперше була відкрита спеціальність програмна інженерія в 1992 році.
– Найбільше студенток навчалось в 1994-1998 роках, – пригадує професор Андрій Єрохін. – Пізніше, з приходом великих ІТ-компаній на український ринок, коли програмування стало високооплачуваним, хлопці почали все більше і більше проштовхуватись на ці спеціальності. І до цього часу продовжується їх домінування. Зараз студенток на суто технічних спеціальностях серед загальної кількості приблизно 20%.
Андрій Єрохін також зауважує, що робота ІТ є не тільки важкою розумовою, а й фізичною працею. Водночас, на спеціальності комп’ютеризовані технології і системи виданичо-поліграфічних виробництв кафедри медіа систем та технологій більшість складають дівчата. Професор Андрій Єрохін пов’язує це з тим, що тут більше творча робота, аніж технічна.
Тим часом відповідно до даних Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації, на початок 2014 року кількість IT-фахівців в Україні становить близько 250 тис. чоловік, 40 тис. із них – сертифіковані фахівці, які створюють конкурентоспроможну експортно-орієнтовану продукцію. А вже в 2015 році Україні бракуватиме 170 тисяч ІТ-фахівців.
Наразі в Україні питання представленості жінок в ІТ малодосліджене, на відміну від, зокрема, США. Там діють спеціальні програми для жінок-ІТшниць, гранти та стипендії. Також тут діє рух «ІТ-жінка», який має за ціль збільшити кількість жінок в сфері ІТ шляхом забезпечення професійного розвитку, освіти та стажувань через допоміжну мережу. Цікавою для розуміння ролі та місця жінки в ІТ є книга 2002 року випуску американських дослідників Джейн Марголіс та Аллан Фішер «Відкриваючи двері в «чоловічий клуб»: жінки в комп’ютерних технологіях» з людським історіями
Вказані дослідники наголошували на тому, що такі низькі показники присутності жінок в ІТ – це результат, в тому числі, закладених ще в школах стереотипів.
Марк Цукерберг сказав про незначну кількість жінок і IT-сферів під час першої зустрічі засновника компанії з користувачами Фейсбуку в форматі запитань-відповідей: «Причина, чому жінки не йдуть вивчати комп’ютерні науки, це те, що в комп’ютерних науках немає жінок. Вам треба розбити це порочне коло».
Можливо, ця порада допоможе якісь дівчині з Волині чи Харкова і не дасть стереотипам завадити їй стати новою Грейс Хопер чи Джинні Рометті.
Надія Вірна
