#YesSheCodes: Академія кодування запустила кампанію на підтримку програмісток

Суботній ранок для Академії Кодування (некомерційної організації, яка займається навчанням кодуванню дітей 8-10 років) ще чотири роки тому розпочинався з привітання хлопчиків, які прийшли вчитися розуміти світ.

Сьогодні дівчатка навчаються працювати з доповненою реальністю нарівні з хлопчиками. Адже зараз групи на 40-60% складаються з дівчаток, – розповідає ініціатор Академії кодування Антон Мельник. Він каже, що в якийсь момент на занятті з’явилася перша дівчинка, тоді й почалися зрушення у сприйнятті.

«У певний момент, коли ми побачили, що на заняття записуються лише хлопчики, ми спеціально зробили рекламну кампанію по набору діток на Facebook, обравши лише жіночу аудиторію. Хоча одразу різкої зміни не відбулося, але впродовж цих чотирьох років зміни все ж відбулися поступово через просвітництво батьків, – каже Антон Мельник. – Це все пострадянське стереотипне мислення про те, що це не жіночі професії. Так само, як лише у 20-му столітті жінки освоїли такі професії, як лікарки, вчительки, письменниці».

Аби руйнувати стереотипи щодо нежіночості професії, програмісти Академії Кодування разом із соціально-свідомим брендом Zmist&Forma розпочали безстрокову промокампанію: розробили дизайн футболки у вигляді програмного коду з текстом з конвенції ООН 1979 року про руйнування стереотипів щодо жінок – «для того, щоб досягти рівності між чоловіками та жінками, ми маємо змінити уявлення про стереотипні ролі чоловіків та жінок».

«Ми вже не вперше говоримо про стереотипи, але з Академією Кодування це вийшло в зовсім незвичній для нас формі, – каже Аліна Романченко, засновниця Zmist&Forma. – Ми взяли цитату з Міжнародної конвенції ООН, додали її до коду і втілили все це на футболці».

Проект пов’язаний зі стереотипами, які керують батьками, коли ті мають вибір, чи віддати дитину дівчинку на балет, чи навчити її кодуванню. «Нехай вони все ж таки віддадуть її на балет, але тільки тому, що дівчинка хоче танцювати, а не тому, що кодування не для неї. Проект про вибір, вільний від стереотипів», – посміхається Аліна Романченко.

За словами Антона Мельника, в Україні у сфері IT зайнято близько 10% дівчат, у самому кодуванні  лише 2%. У США ця цифра досягає 7–10% у сфері IT та близько 40% у дотичних до неї. Він зазначає, що проблема також і в роботодавцях в Україні, які часто досі вважають, що програмування – чоловіча справа. Саме це уявлення і хочуть зруйнувати ініціатори «YesSheCodes».

«За допомогою кодування діти вчаться розуміти світ краще та швидше, ніж їхні батьки, – додає Антон Мельник. – Коли вони починають програмувати, вони вчаться мислити, що дає змогу зрозуміти, як влаштований світ та як краще рухатися до реалізації своєї мети. Майстерність у програмуванні ніяк не залежить від статі, а лише від бажання вчитися, сміливості та знань».

Частина коштів із продажу футболок піде на купівлю роботів mBot та квадрокоптерів RYZE Tello для дітей Академії Кодування. Футболки можна придбати тут.

Також ініціатори/ки промокампанії закликають розповідати про проблеми гендерної рівності у професійній сфері, свої власні історії про міфи та стереотипи щодо «нежіночої» професії, додаючи хештеги  #нежіночапрофесія #дівчатапрограмують #yesshecodes.

Ана Море