У Києві презентували дитячу книгу Катерини Бабкіної та Марка Лівіна «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків», що вийшла у видавництві «Книголав» за ініціативи Internews та фінансової підтримки Уряду Канади.
Як зазначають автор та авторка, в основі проекту — життєві нариси про 50 видатних українських жінок, які йшли за своїм покликанням. Книжка має на меті розповісти не лише про особистий успіх кожної героїні, а й про великі вчинки, які вплинули на життя багатьох людей, та різноманітність сфер, де жінки досягли значних здобутків, змінюючи світ навколо себе. Це історії про силу духу та віру в себе.
Серед героїнь проекту – науковиці, лікарки, дизайнерки, військові, спортсменки, активістки, волонтерки, літераторки.
«…Одна дівчинка виросла, стала військовою, а потім поїхала у зону воєнних дій на сході України, щоб захистити свою сім’ю та країну. Звали її Оксана…», – так починається у книзі історія військової Оксани Якубової.
Оксана Якубова завітала на презентацію книги та поділилася своїми враженнями:
«Я здивована, що потрапила до цієї книги, бо я бачу стільки видатних жінок. Я не знаю, чи ми зробили прямо щось таке видатне. Ми просто захищали свою батьківщину. Батьківщина – це і родина також, а якщо це родина – то її треба захищати. Ця історія, яка потрапила до книжки про те, як їли стару тушонку на війні, мабуть, найсмішніша. Зараз, коли я повернулася, хочеться щоби наша країна дісталася нашим дітям і щоб вони ніколи не пізнали, що це таке піти на війну».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уривок з книги «Це зробила вона»
Ще одною героїнею книжки стала Ірина Галай, перша українська альпіністка, яка підкорила Еверест.
«…Ірина Галай підняла український прапор на найвищій точці планети Земля, а в руках тримала рожевий льодоруб, за яким її впізнали інші члени групи», – йдеться в дитячий книзі.
Повага розпитала Ірину Галай про гендерні стереотипи з якими вона стикнулась під час сходження на Еверест та після свого повернення.
«Найголовніше, що постійно запитують, це мовляв, як можна було з такими ногами піднятися на Еверест. А також, що я не схожа на на професійну альпіністку. Це дуже мене дратувало. Насправді, найбільша проблема у мене була при сходженні, тому що ніхто не вірив в моє сходження. Особливо гіди-чоловіки. Мене також жахливо поливали брудом в Інтернеті, казали, що це неможливо і що до цього треба готуватися все життя. Мовляв ти маєш бути бородатою та брудною, щоби дістатися Евересту», – зізнається альпіністка.
Ірина говорить, що коли намагається попросити якоїсь поради щодо безкисневого сходження, яке вона планує зробити, їх дають знехотя. Наприклад, у планах альпіністки, зробити безкисневе сходження в «зону смерті», чого ніхто не робив до цього. Йдеться про гору поряд з Еверестом – гору Лхоцзе, її висота 8500 метрів.
Поки ж проходять тренування та робота в паливній компанії, Ірина ще встигає подорожувати Україною та надихати інших жінок. Кілька днів як вона повернулася з Дніпра, де проводила лекцію для жінок, які хочуть почати свій бізнес «Girl Boss».
«Це важлива справа для мене, навіть якщо одну жінку я змотивую на щось хороше, це вже велика моя перемога», – говорить альпіністка.
Книгу «Сила дівчат» видано накладом 5000 примірників. Планується, що її буде безкоштовно розповсюджено у шкільних та дитячих бібліотеках Луганської та Донецької областей, серед дітей-переселенців, сімей ветеранів та бійців АТО, загиблих та зниклих безвісти, а також через волонтерські організації.
Єлизавета Кузьменко
3 коментарі
Окей, факт-чекінг, вочевидь, не про вас, то я просто лишу це тут:
Єжи Кукучка в 79-ому
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B6%D0%B8_%D0%9A%D1%83%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0
Герлінде Кальтенбруннер в 2009
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B1%D1%80%D1%83%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D1%80
А так-то, звісно, “безкисневе сходження в «зону смерті», чого ніхто не робив до цього”
Окей, якщо б ви прочитали статтю, то стало б ясно, що мова про першу УКРАЇНКУ на Евересті ;)
Eeeee, ні, цитую в такому разі повністю:
Наприклад, у планах альпіністки, зробити безкисневе сходження в «зону смерті», чого ніхто не робив до цього. Йдеться про гору поряд з Еверестом – гору Лхоцзе, її висота 8500 метрів.
Коментарі закриті.