Це наочно можна побачити у результатах гендерного моніторингу Інституту масової інформації http://imi.org.ua/ за 9 місяців.
ІМІ проводить моніторинг на предмет дотримання гендерного балансу в п’яти загальнонаціональних друкованих виданнях (3 газети та 2 журнали) та п’яти інтернет-ЗМІ. Серед них: «Український тиждень», «Корреспондент», «Комсомольская правда в Украине», «Сегодня», «Факты», УНІАН, ЛІГА, «Обозреватель», «Українська правда», LB.ua.
«Особливо складна ситуація з дотримання гендерного балансу у категорії експерти. Лише кожен п’ятий експерт, який залучається ЗМІ, є жінкою і лише кожен 4 матеріал присвячений жінці, як героїні. Експерти-жінки залучаються зазвичай лише в нішевій тематиці (соціалка: освіта, медицина), – зазначають фахівці Інституту масової інформації в прес-релізі. – Журналісти складають свій вузький пул експертів та експерток, зрідка його оновлюючи, при тому що в Україні достатньо різного роду фахівців обох статей. Для українських журналістів «немає» жінок-політологів, жінок-економістів, спеціалісток у сфері державного управління та адміністрації.
Пояснення цьому чиннику може критися у відсутності в редакціях друкованих ЗМІ аналога «гостьового редактора» на телебаченні, який відповідає за базу контактів експертів та їх повноцінне залучення.»
Аспект якісного аналізу коментує експерт ІМІ Роман Кабачій.
«Жінки в друкованих виданнях представлені передусім як авторки, – професія журналіста значною мірою залишається доменом жінок. Як героїні інтерв’ю найчастіше з’являються акторки, співачки, як героїні матеріалів – нерідко як постраждалі від криміналу, чи ДТП, у ролі багатодітних матерів, або навпаки – матерів-невдах, матерів-проституток. Себто, наші ЗМІ певним чином творять для жінок гетто, із якого випускають дуже зрідка»
