Марину Полях, яка, захищаючись, убила свого співмешканця, виправдав суд. Рішення ухвалив Амур-Нижньодніпровський суд міста Дніпра, про це повідомили у фейсбуку ГО «МАРТІН-клуб».
Інтереси обвинувачуваної в суді представляла адвокатка, координаторка юридичного відділу «МАРТІН-клуб» Юлія Сегеда.
Загалом судова справа тривала близько трьох років.
«Моя позиція незмінна — Марина невинна. І я буду доводити це. Я буду доводити, чому вона невинна та має бути виправдана», — коментувала Сегеда на початку засідання.
Чому Марину Полях звинувачували в убивстві?
Марину Полях винувачували в убивстві колишнього чоловіка, який упродовж двох років бив та знущався з жінки у присутності 14-річної доньки. Полях повідомляла поліції про агресію та насильство чоловіка, проте там не реагували. Загалом жінка 38 разів зверталася до поліції, поліція склала 16 адмінпротоколів, однак суд щоразу повертав матеріали на доопрацювання.
У 2021 році під час чергового нападу жінка схопила ніж, на який і напоровся чоловік.
«У жінки був тільки один вибір: загинь або захисти себе. Але поруч із нею в той момент, коли вона схопила цього ножа, впритул до неї була її донька, яка намагалася її захистити. Був напад на неї, вона схопила ножа», — коментувала справу адвокатка Юлія Сегеда.
Читайте також: Уявний вирок: як судять за домашнє насильство в Україні
Марині інкримінували статтю 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Вона передбачає позбавлення волі від 7 до 15 років. Адвокатка вимагала перекваліфікувати справу з умисного вбивства на самозахист. Але у прокуратурі наполягли, що кваліфікацію справі надали унаслідок проведення досудового розслідування.
Також батько загиблого продовжував підтримувати обвинувачення, висунуте від початку. Тому захищати Марину довелося за двома статтями — умисне вбивство та умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.
Судова справа тривала близько трьох років. А 9 вересня 2024 року суд виправдав Марину Полях за обома статтями.
«Звісно, я прагнула цього результату, але це дуже сміливий вирок, бо якщо ви почитаєте судову практику, побачите, що, по-перше, виправдувальних вироків мало, а по-друге, обставини самозахисту до уваги не приймаються», — зауважила Юлія Сегеда.
