На час карантину, у зв’язку з пандемією коронавірусу, багатьом людям рекомендується працювати з дому, щоб уникати скупчення людей. Хоча дім багато хто вважає найбезпечнішим місцем, для жертв домашнього насильства це далеко від реальності.
Коли робоче життя переноситься в домівки, обмежувальні заходи, пов’язані з карантином, можуть неоднозначно впливати на становище жінок. Ідеться про можливе зростання домашнього насильства, а також обмеження в користуванні послугами, зокрема соціальними.
Якщо соціальні працівники на карантині, чи працюють у цей час притулки? Чи працює національна “гаряча лінія” з протидії домашньому насильству? Чи готова реагувати поліція на сплеск агресії? За яким графіком працюють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги? Повага поговорила з Урядовою уповноваженою з гендерної політики Катериною Левченко, Заступницею міністра внутрішніх справ Катериною Павліченко та директоркою Департаменту Національних “гарячих” ліній ГО “Ла Страда-Україна” Альоною Кривуляк.
Обмежувальні заходи не мають руйнувати систему соціального захисту
Головне не сіяти паніку, вважає Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко. “Обмежувальні заходи під час карантину є дуже важливими, оскільки тільки вони можуть зупинити епідемію коронавірусу. Водночас, варто розуміти, що такі обмежувальні заходи змінюють наше життя. Зокрема вони впливають на становище жінок, чоловіків, на становище сімей та сімей із дітьми”, – говорить вона.
Левченко підкреслює, що обмежувальні заходи не мають руйнувати систему соціального захисту. “Чи вмерти від коронавірусу, чи від домашнього насильства, однаково жахливо, бо це смерть людини”, – каже уповноважена.
Про зростання випадків домашнього насильства говорять також на міжнародному рівні. Ці вторинні наслідки пандемії вже відчуваються в Китаї. Активісти повідомляють про сплеск випадків домашнього насильства внаслідок карантину. Ван Фей, поліцейський у відставці, який зараз керує некомерційною організацією протидії домашньому насильству в місті Цзинчжоу, провінції Хубей, заявив, що кількість випадків майже збільшилася вдвічі з початку карантину, – передає Гаффінгтон Пост. “Епідемія мала величезний вплив на домашнє насильство. За нашою статистикою, 90% причин насильства пов’язані з епідемією COVID-19″, – сказав активіст.
За таких обставин, на думку Катерини Левченко, вкрай важлива злагоджена й активна робота поліції та соціальних служб.
“З іншого боку, важлива також робота. Бо для кожного з нас це джерело фінансів та ресурсів. Тому запровадження дистанційної роботи – це також гарантія дотримання трудових прав працівників. Разом із тим, міжнародні організації вже звернулися до урядів багатьох європейських країн, що через такі обмежувальні заходи може зрости рівень домашнього насильства, а також жорстокого поводження з дітьми. Тут важливе постійне та адекватне реагування поліції і соціальних служб”, – підкреслює Урядова уповноважена з гендерної політики.
Чи готова реагувати поліція на сплеск агресії?
Заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко в коментарі Повазі наголосила, що і МВС, і Нацполіція у такий складний час не тільки для нашої країни, а й усього світу, стоїть на сторожі правопорядку й захисту прав людини.
За її словами, поліція готова реагувати на будь-які звернення і надавати всю необхідну допомогу та захист. Водночас Катерина Павліченко вказала, що через запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 багато людей залишатимуться вдома. А отже, може виникати напруження у стосунках і, на жаль, факти домашнього насильства. Схожа ситуація спостерігається у країнах, які вже вжили обмежувальних заходів.
“Карантин в Україні лише почався, і станом на 17 березня ми не фіксуємо різкого збільшення таких викликів по лінії 102. Проте нагадую, що поліція безумовно реагуватиме на такі випадки: діяльність окремих підрозділів поліції, зокрема мобільних груп, націлена на протидію цим випадкам, а за вчинення домашнього насильства передбачена не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність”, – говорить Заступниця міністра внутрішніх справ.
Катерина Павліченко нагадала, що за умисне й систематичне фізичне, психологічне або економічне насильство передбачене покарання у вигляді громадських робіт, піврічного арешту, 5-річного обмеження або 2-річного позбавлення волі. А суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів: від заборони перебувати в місці спільного проживання до заборони спілкуватися навіть через третіх осіб.
“Міністерство внутрішніх справ та я особисто закликаємо всіх бути терпимими один до одного/одна до одної, уважними до себе та близьких, а також тих, кому може знадобитися ваша допомога. Разом із тим, якщо ви зіткнулися з явищем домашнього насильства особисто або стали свідком домашнього насильства, терміново завертайтеся на 102”, – додала вона.
Чи готові соціальні служби. Куди звертатися по допомогу?
“У нас постійні звернення клієнток щодо домашнього насильства на мобільні бригади, денні центри та притулки, дзвінків у нас більше, ніж було. Було 3-5 нових звернень, тепер це приблизно 5-10 нових телефонних звернень за день на бригаду. Це я не рахую планових дзвінків”, – говорить Галина Скіпальська, виконавча директорка МБФ “Українська фундація громадського здоров’я”, директорка представництва HealthRight International в Україні.
Вона наголошує, що до 15 травня 2020 року її організація у партнерстві з ЮНІСЕФ продовжить підтримувати 12 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги в Донецькій та Луганській областях. Вони виїжджають у крайніх випадках, коли треба забирати жінку, дитину, коли йде загроза життю та здоров’ю. Решта роботи ведеться по телефону та онлайн.
До 1 квітня 2020 року продовжують працювати 6 мобільних бригад для учасників АТО і щодо насильства в сім’ї в Київській та Миколаївській областях за кошти UNFPA. Решта роботи ведеться по телефону та онлайн.
Крім того, існують денні центри (Київ, Херсон, Рубіжне та Слов’янськ), які консультують онлайн, а також притулки (Київ, Херсон та Слов’янськ) працюють у звичайному режимі. Їхні соціальні працівники не перебувають на карантині.
В Україні також діє Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного). Нею опікується громадська організація “Ла Страда”.
Як повідомила Альона Кривуляк, директорка Департаменту Національних “гарячих” ліній ГО “Ла Страда-Україна”, гаряча лінія працює в штатному режимі. Найбільше дзвінків фіксується щодо відпусток по догляду за дитиною під час карантину, а також в’їзду і виїзду громадян в інші країни. Сплеску дзвінків щодо домашнього насильства на гарячій лінії поки що не спостерігається.
“Якщо ми порівнюємо з попередніми періодами, то масштабного збільшення дзвінків, що стосуються домашнього насильства, не було. Тобто ми продовжуємо приймати дзвінки по домашньому насильству, але це не така пікова точка. Проте карантин і запроваджений тільки недавно. Ми будемо за цим слідкувати і дамо аналіз.
Водночас збільшилася кількість дзвінків щодо жорстокого поводження із дітьми. “Тут маємо проблему, бо на сьогодні не можу сказати, що соціальні служби не працюють, але вони не здійснюють перевірки сімей. Тому ми знайшли такий вихід, ми звертаємося з офіційними зверненнями не тільки до соціальних служб, але й до підрозділів поліції”, – говорить Альона Кривуляк.
Важко повірити, але 67% жінок в Україні зазнавали насильства й тільки 17% знають куди звертатися по допомогу. Це нові результати дослідження з питань добробуту та безпеки жінок в Україні, що проводилося ОБСЄ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закон і відповідальність – все, що ви маєте знати про домашнє насильство
Найперше, куди можна звернутися по допомогу – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102. Крім того, працює Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України.
Відзначимо, що ряд правозахисних та громадських організацій закликає підписувати петицію із закликом ратифікувати Стамбульську конвенцію. Деталі за посиланням.
Єлизавета Кузьменко
