Повага
Без категорії Статтi

У Кропивницькому нагородили «Лицарів та лицарок слова»

У Кропивницькому під час форуму «Гендерні аспекти місцевого самоврядування» нагородили редакційні колективи, які стали переможцями конкурсу на краще висвітлення матеріалів на гендерну тематику.

Конкурс тривав з 15 травня по 15 листопада. Участь у ньому взяли 20 видань, які подали близько 50 матеріалів. Переможцями обрано 10 редакційних колективів.

dsc_1006-678x381

Переможцями конкурсу стали:

●Олександрійська районна газета «Сільський вісник»
●Районна газета «Вісті Світловодщини»
●Міська газета «Знам’янські вісті»
●Бобринецька районна газета «Честь хлібороба»
●Інформаційний Інтернет-портал Кіровоградщини «Перша електронна газета»
●Кропивницький обласний тижневик «Нова газета»
●Знам’янська районна газета «Сільське життя»
●Онуфріївська районна газета «Придніпров’я»
●Вільшанська районна газета «Зорі над Синюхою»
●Голованівська районна газета «Чисте джерело»

«Матеріалів було багато. Кожне видання подавало від 4 до 20 публікацій, – розповідає одна з організаторів конкурсу, регіональна координаторка проекту «Жінки – 50% успіху України» в Кіровоградській області Любов Лук’янцева. Рекордсменом по подачі матеріалів стала газета «Знам’янські вісті», яка подала для участі у конкурсі 20 робіт на гендерну тематику. Для того, щоб ці публікації були цікавими, редакторка видання Надія Коленченко їздила у ВРУ, де брала інтерв’ю у депутаток, які входять у міжфракційне об’єднання «Рівні можливості». Вона спілкувалася з депутаткою Світланою Залещук, Іриною Сусловою. Це були настільки цікаві речі, що вони відкрили у своїй газеті постійну рубрику «Рівність та повага». Ця рубрика викликала і соціальний резонанс, і створила зворотній зв’язок між редакцією та читачами».

Як розповідає Любов Лук’янцева, основні помилки регіональних (і не тільки) ЗМІ полягають у стереотипному висвітленні гендерних питань:

«Перше, що кидається в очі – це невикористання фемінітивів (слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду, що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі – ред.). Наприклад, членкиня, політикиня, радниця. Прогресивні ЗМІ давно використовують ці фемінітиви. Друге, що кидається в очі – це вживання сексизмів та гендерних стереотипів, які переконують, що дівчатка повинні робити одне, а чоловіки – інше. А сьогодні треба ламати ці стереотипи».

100578_large

Лук’янцева наголошує, що гендерні проблеми стосуються не лише жінок, а й чоловіків. Наприклад, гендерний стереотип про те, що чоловік має забезпечувати жінку, що це опора, стіна і таке інше – віджили себе.

«Ми живемо в інформаційну епоху, коли стираються традиційні гендерні межі. Вимагаючи від чоловіка бути сильним, ми ламаємо його як особистість. Не всі чоловіки від природи сильні, не всі жінки – слабкі. Тому для того, щоб у медіа був більший інтерес до написання матеріалів на гендерну тематику, ми вирішили провести конкурс на краще висвітлення матеріалів на дану тему. Спочатку ми провели дводенний тренінг, потім оголосили конкурс. І те, що на нього надійшла така кількість робіт говорить, що це питання важливе для нашого суспільства», – говорить пані Любов.

Джерело: persha.kr.ua

Схожі записи

«Жінки в медіа» ввійшли в короткий список міжнародної премії Free Media Pioneer 2024

Українські винахідниці та діячки науки, що просували світ уперед та продовжують це робити

Упереджене ставлення до жінок із інвалідністю, або Як війна посилює гендерні стереотипи