Повага
Без категорії Статтi

У Кропивницькому нагородили «Лицарів та лицарок слова»

У Кропивницькому під час форуму «Гендерні аспекти місцевого самоврядування» нагородили редакційні колективи, які стали переможцями конкурсу на краще висвітлення матеріалів на гендерну тематику.

Конкурс тривав з 15 травня по 15 листопада. Участь у ньому взяли 20 видань, які подали близько 50 матеріалів. Переможцями обрано 10 редакційних колективів.

dsc_1006-678x381

Переможцями конкурсу стали:

●Олександрійська районна газета «Сільський вісник»
●Районна газета «Вісті Світловодщини»
●Міська газета «Знам’янські вісті»
●Бобринецька районна газета «Честь хлібороба»
●Інформаційний Інтернет-портал Кіровоградщини «Перша електронна газета»
●Кропивницький обласний тижневик «Нова газета»
●Знам’янська районна газета «Сільське життя»
●Онуфріївська районна газета «Придніпров’я»
●Вільшанська районна газета «Зорі над Синюхою»
●Голованівська районна газета «Чисте джерело»

«Матеріалів було багато. Кожне видання подавало від 4 до 20 публікацій, – розповідає одна з організаторів конкурсу, регіональна координаторка проекту «Жінки – 50% успіху України» в Кіровоградській області Любов Лук’янцева. Рекордсменом по подачі матеріалів стала газета «Знам’янські вісті», яка подала для участі у конкурсі 20 робіт на гендерну тематику. Для того, щоб ці публікації були цікавими, редакторка видання Надія Коленченко їздила у ВРУ, де брала інтерв’ю у депутаток, які входять у міжфракційне об’єднання «Рівні можливості». Вона спілкувалася з депутаткою Світланою Залещук, Іриною Сусловою. Це були настільки цікаві речі, що вони відкрили у своїй газеті постійну рубрику «Рівність та повага». Ця рубрика викликала і соціальний резонанс, і створила зворотній зв’язок між редакцією та читачами».

Як розповідає Любов Лук’янцева, основні помилки регіональних (і не тільки) ЗМІ полягають у стереотипному висвітленні гендерних питань:

«Перше, що кидається в очі – це невикористання фемінітивів (слова жіночого роду, альтернативні або парні аналогічним поняттям чоловічого роду, що належать до всіх людей незалежно від їхньої статі – ред.). Наприклад, членкиня, політикиня, радниця. Прогресивні ЗМІ давно використовують ці фемінітиви. Друге, що кидається в очі – це вживання сексизмів та гендерних стереотипів, які переконують, що дівчатка повинні робити одне, а чоловіки – інше. А сьогодні треба ламати ці стереотипи».

100578_large

Лук’янцева наголошує, що гендерні проблеми стосуються не лише жінок, а й чоловіків. Наприклад, гендерний стереотип про те, що чоловік має забезпечувати жінку, що це опора, стіна і таке інше – віджили себе.

«Ми живемо в інформаційну епоху, коли стираються традиційні гендерні межі. Вимагаючи від чоловіка бути сильним, ми ламаємо його як особистість. Не всі чоловіки від природи сильні, не всі жінки – слабкі. Тому для того, щоб у медіа був більший інтерес до написання матеріалів на гендерну тематику, ми вирішили провести конкурс на краще висвітлення матеріалів на дану тему. Спочатку ми провели дводенний тренінг, потім оголосили конкурс. І те, що на нього надійшла така кількість робіт говорить, що це питання важливе для нашого суспільства», – говорить пані Любов.

Джерело: persha.kr.ua

Схожі записи

Гендерночутлива журналістика: як редакціям формувати політику рівності

Фемінітивам — бути: Апеляційний суд став на бік уряду в справі про новий правопис

Леся Українка — право на боротьбу. 10 фактів із життя письменниці

Сергій Осока