Незважаючи на зміни виборчого законодавства та запровадження гендерних квот на місцевих виборах, медіа не почали говорити більше про жінок.
Так дані незалежного моніторингу, що проводився за підтримки Ради Європи, показали, що тема «Гендерна рівність у політиці» в трійці найменш обговорюваних у регіональних онлайн-медіа разом із темами «Національні меншини» та «Крим».
Зокрема, лише 9 матеріалів з майже 18 тисяч проаналізованих були присвячені обговоренню збільшенню політичної участі жінок.
Суб’єкти моніторингу: жінки й чоловіки в регіональних онлайн-медіа
Дані моніторингу свідчать про те, що жінки досі лишаються меншиною в медійній сфері. Кількість площі, наданої суб’єктам моніторингу регіональних онлайн-медіа, показує також нерівномірний розподіл. Зокрема жінки отримали 215 млн пікселів або 12,61%, тоді як чоловіки – 1491 млн пікселів або 87,39%. Це означає, що медіа продовжують надавати перевагу чоловікам, попри назрілі зміни в суспільстві та зростальний внесок жінок у політику.
Висвітлення у ЗМІ діяльності жінок і чоловіків політиків, зокрема під час виборів, впливає на сприйняття кандидатів громадськістю та, відповідно, голосування.
Саме тому, журналісти й редакції зобов’язані висвітлювати діяльність кандидатів та їхні програми якомога ширше, незалежно від статі, і забезпечувати однакове й неупереджене ставлення до них.
Сексизм та поширення стереотипів у регіональних онлайн-медіа
Хоча новий Виборчий кодекс України у статті 47 і містить застереження до ЗМІ та інформаційних агентств – дотримуватися об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти й точності інформації та уникати дискримінації та сексизму, та самого поняття «сексизм» Виборчий кодекс не містить, так само, як і інше законодавство України.
У цьому контексті важливе впровадження стратегії освіти й підготовки, а також інструментів для журналістів та інших фахівців у сфері медіа щодо розпізнавання сексизму, просування позитивного й нестереотипного зображення жінок і чоловіків, сприяння гендерно чутливому спілкуванню.
27 березня 2019 року Комітет міністрів Ради Європи на рівні міжнародного акту дав визначення поняттю «сексизм» у Рекомендації CM/Rec(2019)1 щодо запобіганню та боротьбі з сексизмом.
У рекомендації наголошено, що сексизм у ЗМІ сприяє терпимості оточення до «повсякденного» сексизму, що проявляється:
- через зневажливе або тривіальне повідомлення про зовнішній вигляд, одяг і поведінку жінок, а не про збалансоване та інформоване обговорення їхніх поглядів та думок;
- через зображення жінок та чоловіків у стереотипних ролях у сім’ї та громаді;
- через незбалансоване представництво та відсутність змістовної участі жінок як коментаторок та експерток.
Випадки стереотипного висвітлення жінок і чоловіків у регіональних онлайн-медіа під час місцевих виборів не виняток.
Наприклад, онлайн-видання “Рівне Вечірнє” https://rivnepost.rv.ua/ (м.Рівне) 9 вересня подало новину “Стало відомо про ще одного кандидата в мери Рівного. Це жінка”. Цей заголовок містить недоречне акцентування на статі кандидатки, натомість не використовується фемінітив. Щоби простежити використання стереотипу, достатньо застосувати метод “дзеркало” і подивитися, чи так само доречно виглядатиме заголовок, якби йшлося про чоловіка – “Стало відомо про ще одного кандидата в мери Рівного. Це чоловік”.
Крім того, у самому матеріалі видання зазначає: “Бізнес-леді, лідер думок та мама чотирьох синочків Тетяна Чубай повідомила про намір балотуватися на посаду міського голови Рівного”. По-перше, слово “бізнес-леді” це застаріле патріархальне уявлення про жінок в Україні. Більше про шаблонні взірці жінок в Україні розповідає українська дослідниця, науковиця, гендерна експертка Тамара Марценюк у своїй книзі “Чому не варто боятися фемінізму”, яка виділяє: “жінка-берегиня”, “жінка-барбі”, “бізнес-леді” та “феміністка”.
По-друге, видання майже нічого не повідомляє про досягнення кандидатки, її освіту, досвід роботи, політичні погляди чи передвиборчу програму, натомість акцентує увагу на тому, що вона “мама чотирьох синочків”.
Абсолютно схожу новину з таким самим заголовком подало ще одне рівненське онлайн-медіа “РадіоТрек” http://radiotrek.rv.ua/ (м.Рівне) 9 вересня 2020 року: “Стало відомо про ще одного кандидата в мери Рівного. Це жінка”. Новина містила наступне: “Бізнеследі, лідер думок та мама чотирьох синочків Тетяна Чубай повідомила про намір балотуватися на посаду міського голови Рівного”.
Ще один приклад сексизму в медіа – згадування про жінок-політикинь крізь призму відомого чоловіка. Наприклад, онлайн-видання «Обозреватель» http://www.obozrevatel.com/ у розділі “Київ” подало дві новини за моніторинговий період про жінок, які очолили списки партій.
Одна новина від 16 вересня 2020 року “Марина Порошенко очолила список ЄС на виборах до Київради” подана нейтрально. Тоді як аналогічна новина за 20 вересня 2020 року про список партії “Слуга народу”, який очолила Євгенія Кулеба подана з заголовком “Список “Слуг народу” до Київради очолить дружина Кулеби”. У тексті новини “Обозреватель” зазначає: “Відомо, що Кулеба є засновником і керівником громадської організації “Місто – сад”, яка займається урбаністикою. Найбільш відомі її проєкти – сквер Небесної Сотні на вулиці Михайлівській у Києві і парк Шовковичний у Слов’янську Донецької області.” Очевидно, що кандидатка не “додаток” свого відомого чоловіка Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, а отже, її ім’я має бути подано в заголовку.
Прикладом тиражування стереотипних повідомлень може слугувати новина “Мэр Конотопа готов встретиться на ринге с депутатом горсовета (видео)” від 8 вересня 2020 року на сайті “Данкор” http://dancor.sumy.ua/ (м.Суми). У новині поширюються такі стереотипні висловлювання: “глава Конотопа заявил, что готов поговорить с депутатом по-мужски в удобном для того месте”.
Крім того, на сайті “Рівне Вечірнє” https://rivnepost.rv.ua/ (м.Рівне) 18 вересня опубліковано новину, яка містить ознаки замовності (джинса) “Рівнянам в центрі міста роздавали «яйця Германа»”. У новині зазначено: “Передвиборча кампанія в Рівному набирає обертів. Штаби кандидатів на міського голову не втомлюють дивувати, а іноді навіть і шокувати рівнян своїм креативом. Неподалік зупинки «Театральна» сьогодні вранці, 18 вересня, юнак у захисній масці роздавав рівнянам яйця з яскравими наліпками «Герман з яйцями».” Редакція онлайн-видання називає гендерні стереотипи в інформаційній кампанії кандидата “креативом”.
Авторство матеріалів у регіональних онлайн-медіа
Дані моніторингу демонструють, що авторство матеріалів у регіональних медіа майже однакове серед жінок і чоловіків, з невеликою перевагою жінок. Зокрема під час моніторингу опрацьовано 18515 матеріалів, з яких 1322 підготовлені жінками, 1222 матеріали написали чоловіки. Та чи означає це, що в регіональних медіа серед працівників та працівниць існує гендерна рівність? Не зовсім, і от чому.
Щорічна “Глобальна доповідь про стан жінок у засобах масової інформації” 2018 року, складена Міжнародним медійним жіночим фондом, вивчила понад 500 медіа в майже 60 країнах, зокрема в Україні. Результати свідчать про те, що чоловіки займають переважну більшість керівних робочих посад у більшості країн, включених у це дослідження.
Крім того, дослідження виявило, що 73% вищого керівництва в медіа обіймають чоловіки і лише 27% – жінки. Тільки 33% серед штатних працівників в редакціях – це жінки. Цікаво, що серед репортерів чоловіки займають майже дві третини робочих місць, у порівнянні з 36% жінок. Однак серед старших спеціалістів, що включає редагування та написання матеріалів, жінки наближаються до паритету – 41%.
Ця ж доповідь 2011 року вказувала на те, що все більше жінок стають репортерками, і в деяких європейських країнах (зокрема у Фінляндії та Швеції) їхня кількість перевищує кількість чоловіків. Водночас критичну більшість керівних посад у світових ЗМІ обіймають чоловіки. Це пов’язано з «інституційними упередженнями», що знаходить непряме відображення в повсякденному житті медіакомпаній, зокрема в питаннях працевлаштування та кар’єрного зростання.
Кількість жінок, які обіймають керівні посади в українських ЗМІ, не була предметом цього медіамоніторингу, але потребує подальшого дослідження для повноти уявлення про медійний гендерний ландшафт в Україні.
Важливо зазначити, що критична більшість опрацьованих новин, а саме 15971, подані взагалі без авторства. Щоби читачі розуміли, з якої перспективи написані ці матеріали, більше довіряли тому чи іншому ЗМІ, медіа варто вказувати авторство.
Вживання фемінітивів у регіональних онлайн-медіа
Ще 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив нову редакцію «Українського правопису», у 32-му параграфі якого йдеться про суфікси, за їхньою допомогою утворюються іменники на означення осіб жіночої статі, тобто фемінітиви.
Використання фемінітивів на позначення жінок за їхніми професіями, посадами, видами зайнятості в журналістських матеріалах важливий індикатор визначення рівня гендерної чутливості редакції регіональних медіа.
Моніторинг показав, що регіональні онлайн-видання використовують фемінітиви несистемно в межах одного сайту.
Наприклад, на сайті “Погляд” https://pogliad.ua/ (м. Чернівці) зустрічаються такі фемінітиви: “заступниця голови Чернівецької ОДА”, “заступниця директора”, “лікарка”, “психологиня”, “експертка проєкту”. Водночас уживаються посади без фемінітивів: “профільний заступник голови Чернівецької ОДА Наталія Гусак”.
Це свідчить про відсутність системної редакційної політики щодо вживання фемінітивів у редакціях. Якщо окремі журналісти чи журналістки гендерночутливі, вони використовують фемінітиви у своїх публікаціях за власної ініціативи.
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція) і Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок визнають взаємозалежність між гендерними стереотипами, гендерною нерівністю, сексизмом і насильством стосовно жінок та дівчат.
Таким чином, акти «щоденного» сексизму у формі явно несуттєвої чи дрібної сексистської поведінки, коментарів і жартів перебувають на одному з кінців цієї залежності. Однак такі дії часто принизливі та сприяють формуванню соціального клімату, у якому жінок зневажають, їхню самооцінку занижують, а діяльність і можливості вибору обмежують, зокрема на роботі, у приватній, громадській сфері та в онлайн просторі.
Довідка: Моніторинг проводила коаліція громадських організацій, що включає «Комісію журналістської етики», «Платформу прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціацію «Жінки в медіа» за підтримки Проєкту «Європейський Союз і Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні» упродовж 5 вересня – 25 жовтня щодо 33 онлайн-сайтів в 12 регіонах України, а також соціальній мережі Facebook.
Єлизавета Кузьменко, консультантка Ради Європи, координаторка моніторингу, голова ГО «Асоціація «Жінки в медіа».
