Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Те, що жінка стала головою Верховного Суду України, є символом реформи, – Олександра Яновська
Статтi

Те, що жінка стала головою Верховного Суду України, є символом реформи, – Олександра Яновська

В Києві вперше в історії юридичної професії за участі 200 правниць пройшов Перший Всеукраїнський Форум юристок, організований

Серед учасниць — адвокатки, судді, нотаріуски, представниці правоохоронних органів, правозахисниці та інші фахівчині в галузі права.

Форум став платформою для роздумів та рефлексій про захист прав жінок, зокрема, щодо їхнього доступу до юридичної професії. Про що говорили під час форуму?

Лариса Денисенко, юристка, правозахисниця та письменниця розмірковувала на тему, чому правозахист сприймається виключно як жіноча справа. На її думку, жінкам просто віддають правозахист, бо правозахист дорівнює так званим “берегинським функціям”.

«Ти наче бережеш, піклуєшся, захищаєш. Натомість, адвокатура – більш агресивна. Тому правозахист, стереотипно, сприймається жіночою сферою». 

«Коли мене запитують, які є проблеми з видимістю жінок у юридичній професії, часто наводжу приклад: яка ваша реакція була би на заголовок у медіа – “Вперше головою Верховного суду став чоловік»? Всі би сказали, мовляв, а які тут можуть бути проблеми, вони ж постійно очолюють суди.

Натомість, коли Олександра Яновська стала Головою Верховного суду України – ця новина була всюди… Вперше, вперше, вперше жінка. Ніби жінка – це абсолютно дивовижна істота, яка виникла з глибин», – ділиться своїми враженнями Лариса Денисенко.

Олександра Яновська, суддя Верховного Суду України, заявила, що напевно вважає себе консерваторкою, бо дуже скептично поставилася до участі в цій події на самому початку. Хоча визнає, що проблеми все ж таки існують.

Вона згадала історію зі свого дитинства. Коли Олександра Яновська була маленькою, її мама жартома запитувала: «Кем ты хочешь быть – умницей или красавицей»?

«І я завжди відповідала, що хочу бути розумничкою. На що мені відповідали, що в мене чоловічий розум», – ділиться спогадами суддя.

На думку Олександри Яновської, новина про те, що жінка стала головою Верховного Суду, є символом реформи. Однак, з іншого боку, всі голови касаційних судів залишилися чоловіками, так само як і голова Ради суддів України, голова науково-консультативної ради.

Олександра Егерт, юристка, виконавча директорка Асоціації правників України навела цікаву статистику видання «Юридичної газети», яке кожен рік готує Дослідження про гендерний стан у юридичному бізнесі.

«За результатами дослідження тільки 38% респондентів, а це жінки і чоловіки, зазначили, що є певна нерівність. Але якщо подивитися на представництво жінок серед керуючих партнерів – 71% керуючих партнерів юридичних фірм в Україні – чоловіки. Хоча ситуація, на мою думку, змінюється. Мої особисті рефлексії – ми живемо ще в рамках радянської спадщини», – розповіла юристка.

 

Ольга Поєдинок, кандидатка юридичних наук, адвокатка, докторантка кафедри міжнародного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка зачепила тему течій фемінізму в міжнародному праві та зазначила, що він неодноманітний.

«Класичне міжнародне право, тобто публічне право – це та сфера, яка віддавна була «зарезервована» сивочолими чоловіками. Всі проблеми, з якими стикалися жінки в юридичній професії на національному рівні, мультиплікуються на міжнародному рівні. Оскільки, щоби представляти державу на міжнародному рівні, необхідно досягти певного рівня визнання на національному рівні, а “скляну стелю” ніхто не скасовував», – вважає науковиця.

«Коли я сказала своєму батькові, що буду займатися міжнародним публічним правом, йому дуже не сподобалося слово «публічним», – згадує викладачка університету Шевченка.

Упродовж двох днів учасниці форуму також обговорювали питання доступу жінок до правосуддя в Україні та об’єднання зусиль юридичної та правозахисної спільноти для якісних змін у сфері правозахисту та захисту прав жінок.

Форум організувала Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем». 

Єлизавета Кузьменко

Схожі записи

Що ти зробила не так?

Три лини для Марії

«Поплакала і знов»: нові обличчя у владі, старий сексизм