Існує поширена думка, що становище жінки в ісламських країнах з точки зору реалізації прав і свобод є непростим. «Повага» вивчила кількісні показники окремих ісламських країн та звернула увагу на політичні права та політичну представленість мусульманських жінок.
Для дослідження було обрано 5 мусульманських країн: Іран, Азербайджан, Пакистан, Саудівська Аравія та Туреччина. Критерієм відбору саме цих держав стала наявність великої кількості послідовників та послідовниць ісламу (більше 80% у кожній із зазначених), окрім того в трьох з п’яти обраних країн іслам є державною релігією.
Саудівська Аравія
Розпочнемо із королівства Саудівська Аравія. З назви можна здогадатись, що державний устрій цієї країни – монархія. Іслам, а саме його сунітська гілка є офіційною релігією цієї держави.
Якщо поглянути на показники «Legatum prosperity index», індексу, який показує загальний стан добробуту країни, то Саудівська Аравія займає 47 позицію, і входить до категорії «вище середнього». Однак окремі сфери, які є складниками даного індексу, демонструють суттєво різні дані. Наприклад, «економіка», «освіта» та «соціальний капітал» потрапляють до класифікації «високо», в той час коли критерій безпеки знаходиться на позиції «нижче середнього», а «особиста свобода» – «низько» (136 місце зі 142). Такий низький результат можна пояснити тим, що, по-перше, в країні монархія, і центральні владні інститути не обираються населенням, а призначаються та затверджуються монархом. По-друге, в країні у жінок особливий статус. Вони не можуть приймати більшість життєвих рішень (одруження, виїзд за кордон, отримання медичних процедур) без дозволу чоловіків (це може бути батько, брат, чоловік, родич.) – повідомляє The week
В рейтингу, який демонструє людський розвиток, «Human development report», Саудівська Аравія займає 34 позицію, і потрапляє до категорії «дуже високого людського розвитку». Якщо поглянути на тренд розвитку цієї країни з 1980 до 2013 року, то вона є одним зі світових лідерів з підвищення своїх позицій. Окремо у гендерному питанні, Саудівській Аравії відведено 112 місце (зі 187). У жінок вищий від чоловіків середній вік, де-факто менша кількість років навчання попри заплановану вищу де-юре.
«Global Gander Gap Report», який показує наявність та характер розривів між обома статями в різних країнах, відводить для Саудівської Аравії 130 позицію зі 142. Невтішна ситуація у сфері економіки: переважна більшість жінок отримує меншу платню від чоловіків на приблизно однакових посадах, зовсім незначна частина жінок представлена у держслужбі, різнохарактерному керівництві, зайнятті професійних чи технічних вакансій. Цікаво, що участь жінок у фізично важкій праці невелика, однак її показник значно вищий від показників керівництва.
Значно краща ситуація в сфері освіти та охорони здоров’я. Показники відносно різних критеріїв у цих сферах майже однакові з показниками відносно чоловіків, а подекуди і вищі. Однак, у щорічному звіті «Human right watch» наведено приклад, коли в лікарні жінці відклали ампутацію руки, яку необхідно було здійснити внаслідок отриманих травм після автокатастрофи, під час якої помер чоловік та постраждала дитина потерпілої. Причиною такого рішення лікарів стала відсутність офіційного опікуна жінки, оскільки чоловік загинув, а нового офіційно призначено ще не було.
Сфера політичних прав характеризується найбільшим розривом між обома статями. Жінки становлять одну п’яту парламенту (Консулятивної Асамблеї) Саудівської Аравії. Це 30 жінок, майже 20% від загального складу. Такі зміни відбулись недавно, у 2013 році, коли король вирішив, що жінки повинні складати фіксовану частину дорадчого органу. Цирая Аль-Арраєд, (Thuraya al-Arrayed), фахівець з освіти у Саудівській Аравії вважає, що королівський указ «дав впевненість жінкам брати участь у вирішенні важливих питань та прийнятті рішень в країні.» – повідомляє Аль-Арабія. Однак важко говорити про свободу прийняття рішення жінок, які призначаються королем, зрештою, як і свободу цього органу загалом. Однак представники чоловічої статі можуть самостійно приходити на роботу, в той час, коли жінки приходять в супроводі опікунів.
Іран
Офіційно – Ісламська республіка Іран. Шиїтська гілка ісламу – є офіційно визнаною державною релігією. Як і у випадку Саудівської Аравії, Коран – це основне джерело законів, однак в Ірані окрім цього також існує конституція. На відміну від Саудівської Аравії, парламент Ірану – Меджліс, обирається загальними виборами на 4 роки, однак всі кандидати в депутати повинні бути затвердженими Радою Вартових Ісламської Революції – органу, який існує для врівноваження законів на відповідність до законів шаріату, та затвердження, перевірки призначених персон на ключові державні посади.
Legatum prosperity index відводить Ірану 107 позицію, яка потрапляє до класифікації нижче середнього. Однак показники по окремих сферах є досить контрастними. Освіта та охорона здоров’я потрапляють до категорії вище середнього, можливості підприємництва та соціального капіталу – нижче середнього, а економіка, управління, особиста свобода та безпека потрапляють в класифікацію «низько».
У «Human development report» Ірану відведено 75 позицію зі 187. Це категорія «високий рівень людського розвитку». Якщо поглянути на тренд розвитку цієї країни з 1980 до 2013 року, то можна побачити, що її показники суттєво покращились, однак за останні два роки Іран втратив 2 позиції у рейтингу. Окремо у гендерному питанні, Ірану відведено 128 місце (зі 187), і це на 16 позицій нижче від Саудівської Аравії. Але загальна картина схожа – у жінок вищий від чоловіків середній вік, так само де-факто менша кількість років навчання попри заплановану вищу де-юре.
«Global Gander Gap Report» відводить Ірану 137 позицію зі 142х. Проблеми у сфері економіки приблизно такі ж як і в Саудівській Аравії. Однак спостерігається дещо краща ситуація в можливості отримання професійних, технічних та керівних посад. Вона далека від рівнозначного з чоловіками показника, але все ж дещо вища від показників Саудівської Аравії. Доволі оптимістична ситуація з освітою та охороною здоров’я – там показники фактично однакові для жінок та чоловіків. Найбільш невтішна сфера – це політика. В однопалатному парламенті Ірану сьогодні присутні 9 жінок, загальний склад якого – 290 осіб. Таким чином в Іранському Меджлісі всього 3% парламентарок. У міністерствах жінки представлені на рівні 10%. Як і в багатьох інших країнах, за останні 50 років очільниками держави були виключно чоловіки. Однак в Ірані це не лише культурна вимога, а й законодавчо закріплена норма. Мансурех Шоджаі розповідає, що 115 стаття Конституції закріплює можливість балотування на посаду президента виключно за чоловіками, повідомляє Euronews.
«Human right watch» у звіті відносно Ірану за 2014 рік наводить такі факти: «Іранські жінки стикаються з дискримінацією в багатьох сферах, включаючи питання особистого статусу, шлюбу, розлученням, успадкування, опіки над дитиною. Жінка потребує схвалення її опікуна на укладення шлюбу незалежно від її віку, вона не може передати своє громадянство іноземного походження своїм дітям. Жінка не може отримати паспорт або виїжджати за межі країни без письмового дозволу опікуна чоловічої статі».
Пакістан
Наступна країна – Ісламська республіка Пакистан. З назви можна здогадатись, що це ще одна країна, в якій іслам визнано офіційною релігією. Більшість населення Пакистану належать до сунітської гілки, однак є частина шиїтів.
Індекс добробуту, який вираховує «Legatum institute», відводить для Пакистану 127 позицію (зі 142). Очевидно, це – «низька» характеристика. Пакистан займає найнижчі позиції з усіх ісламських країн, які були обрані для дослідження. Окремо взяті економіка, можливості для підприємництва та охорона здоров’я потрапляють до категорії «нижче середнього», всі інші (урядування, освіта, особиста свобода та безпека, можливості накопичення соціального капіталу) – «низько»
«Human development report» віддає Пакистану 146 позицію, яка належить до категорії «низького людського розвитку». Попри те, що за останні два роки Пакистан втратив одну позицію у рейтингу, його ситуація поступово стабільно покращується, починаючи з 1980 року. Окремо у гендерному питанні, Пакистану відведено 145 місце (зі 187). Середня тривалість життя жінок на два роки вища від середнього віку чоловіків. І чоловічий і жіночий середній вік в Пакистані майже на 10 років нижчий від середнього віку в Саудівській Аравії та Ірані. З кількісних показників обох розглянутих індексів було чітко видно, що пакистанська освіта знаходиться на доволі низькому рівні. Середній вік навчання де-юре становить 8 років для чоловіків та всього 7 для жінок, в той час коли де-факто чоловіки в середньому навчаються 6 років, жінки – 3, тобто в 2 рази менше від запланованого середнього.
«Global Gender Gap report» відводить Пакистану передостанню, 141 позицію зі 142. Найменший розрив спостерігається в сфері охорони здоров’я. В сфері освіти спостерігається дискримінація представниць жіночої статі, особливо на початковому етапі, однак, на диво, вона найменш виражена при здобуванні вищої освіти, що дає можливість припустити, що ті дівчата та жінки, яким вдалось отримати початкову та середню освіту, намагаються отримати вищу, чого не можна сказати про чоловіків. Щодо економіки, то пакистанські жінки фактично не займають керівних посад, мало представлені в якості професійних робітниць. Жінки представляють 20% двопалатного парламенту Пакистану (84 від 427), але вони зовсім відсутні у міністерствах. Однак, Пакистан одна з небагатьох ісламських країн, в яких жінка очолювала керівні посади в державі протягом останніх п’ятдесяти років. Це – прем’єр-міністр Беназір Бхутто, лідерка Пакистанської народної партії, яку у 2007 році було вбито терористом-смертником.
У звіті «Human right watch» за 2014 рік відносно Пакистану можемо прочитати: «Насильство щодо жінок і дівчаток, у тому числі зґвалтування, вбивства «честі», напади з використанням кислоти, насильство в сім’ї та примусовий шлюб залишаються серйозними проблемами в Пакистані». Історія Мухтар Маі стає жахливим підтвердженням таких висновків. Ця жінка була зґвалтована 14 особами чоловічої статі, які, начебто, хотіли помститися її родині за те, що брат Маі йшов поряд з жінкою їхнього племені, яка була вища від нього за статусом. Загалом така практика є доволі поширеною, і Мухтар зустріла нерозуміння в очах односельців через те, що наважилась подати до суду. Через 10 років Верховний суд Пакистану виправдав 13 з 14 ґвалтівників. Адвокат Маі у «The world post» прокоментував це: «21 квітня 2011 року будуть пам’ятати як чорний день в історії Пакистану. Не тому, що це був день, коли Верховний суд виправдав ґвалтівників незахищеної жінки. Це тріумф колоніальної системи кримінального правосуддя Пакистану, яке не може захищати вразливі групи населення, тим самим здійснюючи жахливий злочин, в результаті якого групове зґвалтування залишається майже безкарним».
Азербайджан
Наступна країна – Республіка Азербайджан, і це перша світська держава. Більшість населення належить до шиїтської гілки ісламу, однак є і сунітська меншість.
«Legatum Prosperity index» відводить цій країні 79 позицію, і це категорія «нижче середнього». Сфери економіки та можливостей для бізнесу знаходяться в дещо кращому положенні відносно інших, так як потрапляють до категорії «вище середнього».
У «Human development report» Азербайджану відведено 76 позицію, яка належить до «високого людського розвитку». За останні два роки Азербайджан втратив 1 позицію у рейтингу, тренд його розвитку від 1980 року засвідчує наявні успіхи країни, однак їх не можна назвати стрімкими, так як це було, наприклад, у Саудівській Аравії. Окремо у гендерному питанні, Азербайджану відведено 77 місце (зі 187). Середня тривалість життя жінок на 7 років вища від чоловіків. Середня тривалість навчання попри однакову заплановану, де-факто дещо менша у жінок.
У «Global Gender Gap report» Азербайджан займає 94 місце (зі 142). Існує розрив між заробітною платнею чоловіків та жінок, однак він набагато менший, ніж в попередньо оглянутих країнах (26% жінок отримують мешу заробітну платню відносно чоловіків на приблизно однакових посадах). Майже однакова кількість жінок та чоловіків працюють на роботі, де потрібно використовувати важку фізичну силу. Жінки суттєво недопредставлені на керівних державних та недержавних посадах, однак в категорії «професійні та технічні робітники» жінки переважають. Сфера охорони здоров’я та освіти – лідери з відсутності розриву між жінками та чоловіками. Представниці жіночої статі в незначній мірі більше представлені у вищій освіті відносно чоловіків. Однак на противагу відносно прогресивним попереднім показникам виступає політична сфера. В парламенті Азербайджану засідає 19 жінок (загальна кількість місць – 122), що становить 15,6%. Жінки фактично відсутні у міністерствах, та за останні 50 років зовсім не очолювали ключових посад для керівництва державою.
Юлія Алієва Гурєєва, керівник програми досліджень Кавказу та Ресурсного центру Азербайджану зазначає, що попри голосну позицію держави в гендерних питаннях, чимало міжнародних зобов’язань, ситуація в країні змінюється дуже повільно. Гендерні проблеми обговорюються в традиційно патріархальному дискурсі. Жінка розуміється, перш за все, як берегиня та носій національних традицій, відтак, її основні заняття, здебільшого, – це сім’я та діти, принаймні так це розуміє влада. «Юридичні та політичні документи в Азербайджані продовжують включати певні норми та положення, які суперечать міжнародним зобов’язанням країни щодо принципів гендерної рівності. Підхід держави до проблем жінок вельми обмежений. Він стосується лише жінок із сімейними обов’язками, але не включає жінок з інших вразливих груп населення».
Туреччина
Турецька республіка з 1928 є світською державою, попри те, що більше 90% сповідують іслам (більшість належить до сунітської гілки ісламу). Конституцією Туреччини передбачається свобода віросповідання та совісті.
фото с сайта Все о Турции
Однак попри таку формальну декларованість, «Legatum prosperity index» повідомляє про низькі показники стану індивідуальних свобод та соціального капіталу в Туреччині. Загалом, у цьому рейтингу країні відведено 86 місце (зі 142х), що входить до класифікації «нижче середнього». Найбільш прогресивними, за даними цього рейтингу, є сфери підприємництва, здоров’я та управління.
В «Human development report» Туреччина посідає 69 позицію (зі 187), яка належить до «високого людського розвитку». Її позиції протягом двох останніх років стабільно не змінюються, тренд розвитку країни з 1980 року показує, що вона добилась значних результатів, покращивши своє становище на 16 позицій. Окремо у гендерному питанні Туреччині відведено 118 місце (зі 187). Середня тривалість життя жінок на 8 років вища ніж у чоловіків. І в чоловіків і в жінок де факто роки реального навчання не співпадають із середнім очікуваним. Різниця для обох статей однакова – 7 років, однак варто зауважити, що середній запланований період навчання для чоловіків на 1,2 роки більший від середнього запланованого періоду навчання жінок.
«Global Gender Gap Report» відводить Туреччині 125 місце (зі 142). Сфери, в яких найменше гендерного розриву – це освіта та здоров’я, в яких фактично всі критерії близькі до одиниці (1=абсолютній рівності), окрім сфери вищої освіти, в якій жінок дещо менше. Якщо говорити про сферу економіки, то слід зазначити фактичну відсутність жінок на керівних посадах високого рівня та низькі показники на професійних та технічних посадах, 40% жінок отримують меншу заробітну плату відносно чоловіків на однакових посадах. Найбільший розрив спостерігається у сфері політики. Жінки фактично відсутні на посадах міністрів та апаратів міністерств, майже не очолювали керівні посади держави (лише одна жінка очолювала пост прем’єр-міністра (1993-1996), Тансу Пенбе Чіллер). Сьогодні в парламенті Туреччини жінки отримали 79 мандатів, що становить 14,4% від загального складу (548 місць).
У щорічному звіті за 2013 рік, «Human right watch» зазначає, що попри прийняття парламентом Туреччини закону «Про захист сім’ї та попередження насильства щодо жінок» насильство в сім’ї залишається та набуває масового характеру, поліція і суди регулярно демонструють свою нездатність захищати жінок, які подали заявки чи скарги».
В листопаді 2014 року, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, на міжнародному зібранні, присвяченому правам і свободам жінок заявив, що жінка не може бути рівною чоловікові, оскільки це «суперечить природі».
«Говорять про якусь рівність чоловіків і жінок. Можна говорити про рівність чоловіків і хлопчиків. Жінки рівні лише з жінками. Не можна говорити про рівність в правах чоловіка і жінки, бо це суперечить природі…Наша релігія (іслам) визначила становище жінок в суспільстві – материнство. Деякі люди розуміють це, а інші не можуть прийняти.» – заявив він.
Айше, одна з працівниць Кадеру, освітнього центру для жінок з елементами політичної освіти в Туреччині зазначає: «Жінки у нас, наче, мають рівні права з чоловіками. Ми чуємо про це з екранів телевізора, однак насправді це не так. На жінку, яка вирішить присвятити своє життя політиці, в суспільстві будуть дивитись як на хвору. Ну подумайте, коли нашим жінкам займатись політикою? Вона щодня витрачає близько п’яти годин на домашні справи, в той час, коли чоловік – всього 50 хвилин».
Загальна картина
Проаналізувавши різноманітні показники, можемо сказати, що обрані для аналізу ісламські країни займають низькі позиції у рейтингах, які демонструють дані відносно гендерної рівності. Однак загальний стан розвитку цих країн – доволі різний. Таблиця зведених ключових результатів допоможе нам краще уявити загальну картину.
|
Країна |
Статус держави |
Legatum prosperity index (142 країни) |
Human development report (187 країн) |
Human development report, гендерний аспект (187 країн) |
Global Gander Gap report (142 країни) |
Кількість жінок у парламенті; % (Women in national parliaments, world classification) |
|
Королівство Саудівська Аравія |
Сунітська гілка ісламу – офіційна релігія |
47, вище середнього |
34, дуже високий людський розвиток |
112 |
130 |
20% |
|
Ісламська республіка Іран |
Шиїтська гілка ісламу – офіційна релігія |
107, нижче середнього |
75, високий людський розвиток |
128 |
137 |
3% |
|
Ісламська республіка Пакистан |
Іслам – офіційна релігія |
127, низько |
146, низький людський розвиток |
145 |
141 |
20% |
|
Республіка Азербайджан |
Світська держава |
79, нижче середнього |
76, високий людський розвиток |
77 |
94 |
15,6% |
|
Турецька республіка |
Світська держава |
86, нижче середнього |
69, високий людський розвиток |
118 |
125 |
14,4% |
Можемо побачити, що показники окремо взятого гендерного аспекту – доволі низькі у всіх країнах, чого не можна сказати про загальний розвиток держав. За найбільш оптимістичним рейтингом, «Human development report», один Пакистан належить до категорії низького людського розвитку, в той час як Саудівська Аравія до дуже високого, інші три – до високого. Такі результати корелюють з даними рейтингу «Legatum Institute», де Пакистан належить до категорії «низько», Саудівска Аравія – «вище середнього», інші 3 – «нижче середнього». Лідером в гендерному питанні з п’яти обраних країн є Азербайджан, найгірші показники – в Пакистані, попри те, що кількість жінок у парламенті Пакистану та Саудівської Аравії більша від інших обраних країн.
У всіх п’ятьох ісламських країнах існують загально поширені проблеми з гендерної рівності в сфері економіки. Жінки отримують меншу заробітну платню на приблизно однакових з чоловіками посадах, мало представлені на керівних посадах та в якості професійних чи технічних працівниць. Азербайджан здивував відносно високим показником участі жінок у фізично важкій праці. Це можна пояснити особливістю промисловості цієї країни, яка, значною мірою, базується на нафтодобуванні, чорній та кольоровій металургії. Однак в Саудівській Аравії, де нафтодобування також займає важливе місце, залученість жінок у сферу фізичної праці значно нижча.
Освіта та охорона здоров’я – сфери, які отримують найкращі показники в аспекті гендерної рівності. Це може стати чималою інвестицією в економіку цих країн, однак поки існує великий розрив між освіченими жінками, та тими, які працюють.
Політична сфера – найменш перспективна для досягнення гендерної рівності. Жінки фактично відсутні в міністерствах, на керівних посадах в державі, однак доволі представлені в парламентах, від 3 до 20%. Слід нагадати, що в Україні жінки становлять всього 11% від загально складу Верховної Ради.
Якщо поглянути на показники ВВП, які «Global Gander Gap report» розраховує окремо для чоловіків та жінок, то побачимо суттєву різницю, і це дає можливість припустити, що жінки в ісламських країнах живуть значно бідніше від чоловіків.
|
Країна |
ВВП, $ |
Різниця між показниками ВВП чоловіків та жінок |
|
|
Для чоловіків |
Для жінок |
||
|
Королівство Саудівська Аравія |
78,689 |
16,197 |
62,492 |
|
Ісламська республіка Іран |
22,631 |
4,159 |
18, 472 |
|
Ісламська республіка Пакистан |
7,439 |
1,707 |
5,732 |
|
Республіка Азербайджан |
20,541 |
10,968 |
9,573 |
|
Турецька республіка |
28,318 |
8,813 |
20,188 |
Ця таблиця приблизно ілюструє наслідки статус-кво в обраних для дослідження ісламських країнах. Недопредставленість жінок в економічній сфері, менша оплата праці призводить до їх бідності де-юре. Де факто – ситуативне, безробітні жінки залежать фінансово від своїх чоловіків та опікунів, тому відповіді на запитання як розподіляються кошти у сім’ї в якій жінка виконує виключно хатню роботу – відсутні.
Порівнюючи окремі дані двох світських та трьох релігійних (ісламських) держав, можемо сказати, що світські держави показують кращий результат ніж ісламські. Азербайджан та Туреччина демонструють доволі високі показники (відносно трьох інших) в аспекті гендерної рівності. Однак в цих країнах ще є серйозні проблеми, такі як насильство в сім’ї, зґвалтування, фактична нереалізація прав попри її задекларованість на законодавчому рівні. Це лише стає додатковим свідченням того, що культурні норми змінюються дуже і дуже повільно. За один рік можна прийняти безліч законів, однак для того, щоб суспільство почало їх сприймати та виконувати потрібно значно більше часу.
Катерина Мацюпа
