У день, коли радикальний ісламістський рух «Талібан» захопив владу в Афганістані, студентки перелякано бігли до гуртожитків. Знаючи про попередні закони влади талібів, вони боялися, що всім жінкам, які не вдягнені в бурку, загрожує побиття. Так виданню The Guardian розповідає про свої емоції 15 серпня 24-річна студентка одного з університетів Кабула.
«Ми всі хотіли повернутися додому, але нас не пускали до громадського транспорту. Водії не хотіли брати на себе відповідальність за перевезення жінки. «Це ваші останні дні на вулиці», — вигукнув один із чоловіків», — розповідає вона.
Студентка каже, що в останні дні перед захопленням Кабула допомагала сім’ям біженців, які шукали в столиці укриття для своїх дочок і дружин.
«Я не могла стримати сліз, коли чула розповіді деяких сімей. В одній з них втратили сина на війні й не мали грошей, щоб заплатити за таксі до Кабула — тому вони віддали невістку в обмін на транспорт. Як цінність жінки може дорівнювати вартості подорожі?», — каже вона.
Які обмеження чекають на жінок за влади талібів?
«Талібан» поверне консервативні ісламські норми в Афганістан. Найімовірніше, жінок змусять носити бурку (або інше максимально закрите жіноче мусульманське вбрання), закривати обличчя. Їм не можна буде пересуватися вулицею без супроводу чоловіка.
Про це у коментарі «Повазі» розповідає експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу Ілія Куса.
Можуть також повернутися обмеження щодо освіти, керування автомобілем. «Талібан» може повернути й практику розділення жінок та чоловіків у ресторанах, кафе, школах.
«Але все-таки є обіцянки талібів, які вони дали під час укладення угоди зі США та зараз, під час захоплення Кабула. Мовляв, деякі норми можуть пом’якшити. Таліби обіцяли дозволити жінкам навчатися, працювати та вільно ходити містом. Поки що перевірити це дуже складно. Адже ще немає ні уряду, ні політичних заяв щодо подальшої програми талібів», — каже Ілія Куса.
Чи допоможе Захід жінкам в Афганістані?
Скоріше за все, заяви ані ООН, ані міжнародної спільноти ніяк реально не вплинуть на ситуацію. Адже таліби повністю захопили країну, вважає експерт.
«Ба більше, варто розуміти, що значна частина населення їх підтримала або принаймні сприйняла це захоплення пасивно. Мені здається, що ці розмови про права людей та жінок із приходом талібів випускають один важливий момент. За останні 20 років в Афганістані нічого принципово не змінилося», — пояснює Ілія Куса.
Він каже, що так звані зміни до більш відкритого, демократичного суспільства в світі оцінюють лише по столиці — Кабулу.
«Але Кабул — не увесь Афганістан. Це лише одне місто, яке афганська влада могла контролювати за ці 20 років. У провінції, особливо в маленьких поселеннях, усі продовжували жити так, як жили ще 100 років тому. Тобто, за строгими законами шаріату. Для них це традиційний устрій життя», — наголошує експерт.
«Талібан» та Ісламський емірат у 1996-2001 роках
Становище жінок за часів існування проголошеного талібами Ісламського емірату у 1996-2001 було дуже складним. Жінки посідали у тій системі ту ж роль, яку жінки посідають у Саудівській Аравії.
Норми шаріату, запроваджені талібами, серйозно порушували права жінок, розповідає Ілія Куса.
Тоді жінкам заборонили доступ до навчальних закладів. Жодні жінки, крім лікарок, не мали права працювати. Тих, хто не дотримувалися правил, саджали у в’язницю та публічно били. Публічні страти та шмагання були звичною справою.
Зарміні Какар, місцевій активістці у галузі захисту права жінок, був рік, коли таліби вперше увійшли до Кабула в 1996 році. Вона розповіла AP, як під час першого правління руху «Талібан» побили її матір. Просто за те, що вона на кілька хвилин відкрила обличчя, купуючи морозиво для маленької Зарміни.
«Я не думаю, що зараз буде стовідсоткове повернення до старого устрою, — вважає Ілія Куса. — З публічними стратами, побиттям камінням тих жінок, яких «ловили» самих на вулиці. Можливо, подібні епізоди матимуть місце, але не масово. Керівництво «Талібану» на перших етапах допускати цього не буде.
У їхній пропаганді їм важливо показувати, що вони змінилися. Для політичної влади їм потрібне міжнародне визнання. Це буде неможливо, якщо вони повернуться до практик 1990-х років. Частину старих практик або будуть намагатися приховувати, або їх зупинятиме керівництво».
Наприклад, поки що таліби дозволили жінкам повернутися на афганське телебачення.
Разом з тим є повідомлення, що в раніше захоплених «Талібаном» регіонах жінки вже не можуть ходити на роботу або до школи. BBC також пише, що в Кабульському університеті викладачі попрощалися зі студентками.
Як допомогти?
В Україні з біженцями та біженками працюють ініціативи No Borders Project/Проєкт Без Кордонів, Благодійний фонд «Рокада», Право на захист та Десяте Квітня в Одесі.
Ілюстрації у тексті Шамсії Хассані. Хассані — афганська графіті-художниця, викладачка мистецтва у Кабульському університеті. Вона популяризувала стріт-арт на вулицях Кабула і виставляла свої твори в багатьох країнах світу. У 2014 році Хассані увійшла до рейтингу ТОП-100 світових мислительок та мислителів за версією журналу Foreign Policy