Катерина Савицька та Юля Прос — подруги, які нещодавно закінчили юридичний факультет. Історія їхньої спільної справи розпочалася тоді, коли вони познайомилися з жінкою, що постраждала від домашнього насилля.
«Це була знайома наших друзів. Історія нас настільки пройняла, що ми ще кілька днів думали над тим, як їй допомогти. Вона пережила економічне і фізичне насилля, хотіла розлучитися, але просто не знала, куди їй піти. Після довгих роздумів і дискусій, ми вирішили, що пора щось робити», — каже Катерина Савицька.
Поки дівчата допомагали цій жінці, то дізналися, що вона дизайнер, і все життя міряла створювати власні речі, зокрема й білизну. Після періоду пригнічення у подружньому житті вона була зовсім зневірена у собі, впевненість могла повернути тільки реалізація у іншій галузі, наприклад, роботі. Катерина з Юлею почали шукали кравчинь, тканину, бюджет. Усі витрати взяли на себе і пообіцяли довести справу до кінця.
Поки дівчата підтримували подругу, то зрозуміли, що подібних історій в Україні — тисячі, відтак треба вирішувати проблеми комплексно. Тоді й народилася ідея створити Благодійний фонд «Мірабаль», який офіційно розпочав свою роботу у лютому цього року.
В пам’ять про сестер Мірабаль
Новоспечений Благодійний фонд носить ім’я «Мірабаль». Назву вибрали не випадково. У 1999 році Генеральна асамблея ООН оголосила 25 листопада Всесвітнім днем боротьби з насильством щодо жінок: цього дня в 1960 році в Домініканській Республіці було вбито три сестри Мірабаль, котрі чинили опір режиму диктатора Рафаеля Трухільо та боролись за захист прав жінок.
Сестри Мірабаль належали до еліти Домініканської Республіки, їхній батько був багатим землевласником, сестри здобули чудову освіту. Родина Мірабаль була добре знайома з диктатором Домінікани Трухільйо, який правив країною з 1930 року
Серед опозиціонерів влади Трухільйо опинилися сестри Мірабаль: Патрія, Мінерва та Марія-Тереза. Четверта сестра — Д’єде — була осторонь політики і це врятувало їй життя.
Чоловік Мінерви разом з товаришами створили «Рух 14 червня», спрямований проти диктатури. Усередині цієї групи, сестри були відомі під прізвиськом «метелики» (Mariposas), виникнення його було пов’язане з тим, що це була підпільна кличка Мінерви, під якою її політична діяльність стала широко відома. Цей рух не був багаточисельним і на початку майже не мав підтримки серед домініканців. Але це не захистило його учасників від репресій. Майже відразу почалися масові арешти учасників «Руху 14 червня».
Неодноразово за ґрати потрапляли Мінерва та Марія-Тереза. У в’язниці перебували і чоловіки трьох сестер Мірабаль. Одного вечора на Пуерто-Плато сестер Мірабаль чекала засідка, яку організувала служба військової розвідки. Сестер та їхнього водія витягли з машини і палицями забили насмерть, а тіла скинули в урвище. Цим своїм вчинком Трухільйо запустив механізм народного гніву. Через шість місяців після вбивства молодих жінок диктатор попрощався не лише із владою, а й з життям. А сестри Мірабаль стали народними героїнями.
Онлайн-старт
Благодійний фонд Мірабаль в Україні працюватиме лише онлайн. Дівчата пояснюють, що їхня платформа у мережі самодостатня, усі бажаючі можуть отримати ключову інформацію онлайн, про зустріч можна буде домовитися телефоном.
«Звісно, буде комфортно мати власний офіс, але поки ми тільки розпочали роботу. Залежно наповнення фонду, ми будемо формувати команду спеціалістів. Це для нас головне. З часом обов’язково відриємо свій пункт «Мірабаль», — пояснює Юлія Прос.
Фонд надаватиме психологічну, юридичну допомогу (складання усіх необхідних юридичних документів, представництво в суді, взаємодія з правоохоронним та іншими органами влади, допомога з процесом усиновлення та інше), а також матеріальну та онлайн-допомогу.
Фонд буде активно займатись лобіюванням законів, підзаконних актів, які б захищали жінок, а також пришвидшенням питання ратифікації Стамбульської конвенції щодо запобігання насильства стосовно жінок. Юристи фонду будуть моніторити звернення, пов’язані із побутовим насильством в родинах, а також виїжджати разом з поліцейськими на такі виклики.
«Наприкінці березня-квітня, коли буде остаточно сформовано штат Фонду, ми розпочинаємо масштабний тур Україною, де будемо на місцях: в селах,маленьких містах, мегаполісах проводити зустрічі з жінками, інформувати їх про наш Фонд. Працюватимемо над запровадженням в Україні соціальної реклами як обов’язкового і необхідного елементу», — кажуть засновниці Фонду.
Фонд охоплюватиме 4 напрямки роботи:
1. Допомога жертвам фізичного, психологічного, економічного та іншого видів насильства;
2. Допомога жінкам, які переживають наслідки АТО. Робота буде проходити у чотирьох напрямах:
— Допомога жінкам, які втратили близьких людей,
— Допомога жінкам, у яких близькі люди зазнали каліцтв, та потребують лікування, в тому числі Фонд буде допомагати знаходити кошти на лікування та реабілітацію,
— Допомога жінкам, чоловіки яких переживають психологічні травми через війну. Навчання таких жінок: як варто повертати чоловіка до спокійного життя, як вгамовувати його агресію чи підтримувати в періоди відчаю. Тут важливо розуміти, що найефективніша реабілітація проходить власне в сім’ї,
— допомога жінкам, які перебували чи перебувають у зоні проведення АТО;
3. Робота з жінками, які переживають психологічні проблеми: комплекси, невпевненість, які втратили задоволення від життя, не розуміють власного призначення та місця в житті, жінкам, які зазнають сильні нервові перенапруження через роботу, мають проблеми з неможливістю завагітніти та інші проблеми, які турбують сучасних жінок;
4. Торгівля жінками.
Анонімна підтримка
Фонд надаватиме безкоштовні консультації через максимальну кількість мереж. Зареєструватися на сайті можна анонімно, жінка зможе не боятися, що хтось дізнається про її звернення.
«Перед відкриттям фонду ми зустрічалися з поліцією. Нам пояснювали, що зараз в Україні фактично немає корекційних програм роботи із насильниками. Соціальні працівники просто не мають відповідної освіти, щоб допомагати чоловікам, які скоюють насилля. Тому ми працюватимемо над налагодженням взаємодії з правоохоронними структурами, соціальними службами, органами місцевого самоврядування», — розповідає Юлія Прос.
Фонд відкритий для співпрацями з іншими організаціями, які борються проти насилля.
Мар’яна Вербовська
