Нещодавно депутат Віталій Барвиненко розкритикував заяву в.о. міністерки охорони здоров’я Уляни Супрун про скасування списку з 450 «заборонених професій», які з 1993 року були законодавчо недоступними для жінок. У своєму пості на Фейсбуці депутат апелював до здатності жінки народжувати після тяжких робіт та «святої місії жінки».
Першим в мережі на таку заяву політика відреагував радник міністра економічного розвитку і торгівлі України Ярослав Железняк.
Допис із сексистськими висловами депутата Віталія Барвиненка викликав жваву дискусію у мережі. «Повага», у свою чергу, зібрала думки фахівчинь, що виступають за скасування списку, а також отримала аргументи Міністерства охорони здоров’я.
Міністерство охорони здоров’я України у зв’язку з прийняттям норм щодо забезпечення гендерної рівності ініціювало скасування наказу від 29 грудня 1993 року № 256 «Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок». Цей перелік включає близько 450 професій. Серед них – водійки великогабаритних машин, пожежні, водолазки та багато іншого
Зокрема депутатка, співавторка законопроекту №6109 щодо рівних можливостей військової служби для чоловіків і жінок Ірина Суслова зазначила наступне:
«Чому потрібно скасувати список заборонених професій? На це є, як мінімум, дві причини:
1. Ніхто не має права визначати замість жінки та чоловіка, чим вони мають займатися, на кого вчитися та де працювати;
2. У Конституції України чітко написано, що ніхто не має права піддаватися дискримінації за ознакою статі, віку, релігії й т.п. Наказ, який було підписано в 1993 році, – дзеркально скопійовано із закону РФ. Багато пострадянських країн його підписали. Він порушує конституцію та дискримінує жінок. Це одна з причин, чому ми мали його скасувати. Не менш важливо – це міжнародні зобов’язання. Україна лібералізує законодавство. Ми маємо врегулювати наше законодавство таким чином, щоб воно не дискримінувало.
Плюс, цей наказ не відповідає нинішнім реаліям. Багато професій з переліку не існують. Жінки й нині працюють, порушуючи цей наказ. Звичайно, усе це неофіційно. Це не дає можливості отримувати зарплатню, як у чоловіків, на цій роботі та відбирає в жінок соціальні гарантії, адже вони не можуть бути офіційно працевлаштовані. Бо є цей наказ.
Тепер є дуже багато «експертів», і депутатів, які намагаються «захистити жінок». Вони говорять про те, що не можна жінкам працювати на таких професіях, бо жінка не зможе народжувати. Це неправда. Для того, щоб з’явилась дитина, – потрібні і чоловік, і жінка. Вони обоє беруть у цьому участь. Держава повинна зробити так, щоб і жінка, і чоловік мали нормальні робочі умови. На жаль, окремі депутати керуються стереотипами, а потім, коли розуміють, що неправі, дуже негарно чинять. Вони просто видаляють свої пости на Фейсбуці.
Я думаю, що це помилка прес-служби, яка веде сторінку певного депутата. Вони дозволяють собі некомпетентно підходити до таких важливих питань. І тому підіймається такий шум. Частково – це добре, бо цей приклад ілюструє нам те, що в Україні вже є спільнота, яка може щось відповідати на такі заяви депутатів. Українці розуміють, що таке стереотипи. Якщо народний депутат робить такий крок, як видалення посту, він визнає, що програв маленьку інформаційну війну. Добре, що стереотипи переосмислюються».
Читайте також: Ковальська справа – ремесло, яке не вимагає певної статі
Гендерна експертка Марія Дмитрієва, у свою чергу, згадує історичний контекст проблеми:
«Насправді список заборонених професій з’явився не так вже й давно. Наприклад, заборона жінкам працювати в шахтах з’явилася в середині 1980-х. Навіть тим жінкам, що хотіли допрацювати пару років, аби мати нормальну шахтарську пенсію, не дали цього зробити. Відтоді жінки на шахтах працювали на тих роботах, що не передбачали спуску в шахту. Але ті роботи не були менш не безпечними. Ризиковані роботи часто оплачуються добре. Цікаво, що є небезпечні професії поза цим списком, на яких жінки працюють. І заробітна платня там невисока.
Скажімо, працювати медсестрою чи санітаркою в інфекційному відділені лікарні. Ви ж розумієте ціну помилки в медицині. Оцей список вказує українським жінкам на те, що вони мають, як сказав депутат Віталій Барвиненко, виконувати свою «святу місію» – народжувати здорову дитину. Навіть не так: «Народити українця». Тобто половина дітей – дівчата тут не так важливі. Таке ставлення дуже споживацьке щодо жінок. І це поширене не лише в нас.
Є країни, де жінкам заборонено їздити на велосипеді чи водити автомобіль. Але навіть у таких країнах жінок у парламенті більше, ніж в Україні. У Саудівській Аравії в парламенті жінок 13,5%, а в нас менше 12%», – зазначила Марія Дмитрієва.
У відповідь на заяви про “святу місію жінки” також наводимо офіційну заяву прес-служби Міністерства охорони здоров’я, аргументацію, чому скандальний список має бути скасований.
Зазначений перелік суперечить вимогам законодавства ЄС, міжнародним зобов’язанням України з питань гендерної політики.
Частина професій, що зазначені у цьому списку, уже відсутні, деякі змінили свою назву відповідно до чинного Кодифікатора професій. Важливо, що з 1993 року змінилися умови й характер роботи на підприємствах в багатьох галузях промисловості та сільського господарства.
Існування такого переліку суперечить національному законодавству, зокрема Конституції України та міжнародним зобов’язанням України, а саме ЗУ «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок.
А тільки у 2012 році більше 18% українських жінок були заняті в роботі на промисловості.
Як висновок, нам треба змінити стереотипне мислення щодо гендерних ролей. Незважаючи на супротив, Міністерство охорони здоров’я передає наказ № 256 в Мін’юст задля скасування.
Андрій Кобалія
