22 грудня троє хлопців у масках напали на учасників та учасниць засідання «Гендерного клубу». «Повага» з’ясовувала, чим закінчилася ця історія.
Що сталося?
Наприкінці грудня в арт-просторі «Скло» на території Київського педагогічного університету ім. Драгоманова мало відбутися чергове засідання «Гендерного клубу», але захід зірвали троє невідомих людей у масках.
Про те, що сталося того вечора, організаторка Валерія Зубатенко написала на своїй сторінці у Facebook.
За словами Валерії, після початку заходу у приміщення увірвалися троє нападників зі словами: «Ми вас закриваємо».
Дівчина зазначає, що їх ніхто не зупинив, і вони одразу почали прискати з перцевих балончиків в обличчя присутнім.
«Я відразу ж закрила обличчя, сховала його в ноги. Хлопцям, які сиділи ближче до головного нападника, дісталося більше всіх. Одному з них він окропив усе вухо, іншому – скроню й очі. Саме в Богдана, якому заляпали очі, був найсерйозніший хімічний опік. Судячи з того, що в приміщенні навіть через 40 хвилин було неможливо дихати, а вся підлога була в рідині, балончик був не один», – розповіла Валерія Зубатенко.
Організаторка заходу додала, що після цього нападники почали тікати. Вона побігла за одним, щоб зірвати маску та дізнатися, хто це. Хлопець вдарив її дверима, а інший нападник ще раз бризнув їй в обличчя газовим балончиком.
Проте дівчина каже, що їй удалося впізнати двох нападників. За її словами, один з них – студент 2 курсу філософського факультету НПУ Олесь Маринович. Він, до слова, свою участь у нападі заперечив.
Валерія Зубатенко стверджує: одразу після нападу на «Гендерний клуб» присутні викликали «швидку» та поліцію.
«Я писала заяву в поліцію, я і моя співорганізаторка писали заяву на ім’я декана факультету, лист у МОН готується…. «Швидку» викликали, вони дали постраждалим «корінці», у яких написано про стан і про те, що ми відмовилися від госпіталізації. От щодо того, чи фігурувало там слово «опік» – я не впевнена», – розповіла Валерія в коментарі для «Поваги».
Як розвивалися події далі?
Після нападу на учасників «Гендерного клубу» декан факультету філософської освіти й науки Київського педагогічного університету ім. Драгоманова ініціював збори для «подальшого розгляду».
Однак, за словами Валерії Зубатенко, ні її, ні со-організаторку, ні іншу учасницю «Гендерного клубу» на збори не покликали. Дівчина заявляє, що від третіх осіб їй стало відомо про наміри керівництва «зам’яти справу».
«З’явилася інформація, що його (Олеся Мариновича, якого впізнали під час нападу 22 грудня, – ред) відрахують і здавалося, що історія закінчується, а далі – справа рук поліції. А буквально пару днів тому стало відомо, що був «наказ згори» – “зам’яти справу». До слова, за випадковим збігом батько О. Мариновича виявився іменитим юристом. Нікого не відрахують. Якщо ця людина і піде з НПУ, то швидше за за власним бажанням. Тільки є величезна різниця. Відрахування за «неуспішність» або відрахування за власним бажанням дозволяє людині спокійно вступити в інший ВНЗ і продовжувати там робити те ж саме. Тільки занесення в особову справу причин відрахування і сам факт відрахування можуть цьому завадити», – заявила Валерія Зубатенко.
Як повідомила «Повазі» голова студради НПУ ім. Драгоманова Ірина Сокур, про відрахування справді йшлося.
«Я пам’ятаю – щойно це сталося, активісти приходили й казали, що вимагають того й того… Адміністрація сказала, що ваші вимоги зрозумілі, давайте в публічний простір не будемо це викладати, відрахуємо цього хлопця – і все буде добре. Потім, як я розумію,там ще було питання в тому, що його відраховували не через позицію, а тому що він сесію не склав. На даний момент, як я розумію, вже пішла інформація, що його не відраховують», – зазначила вона.
Зазначимо, що сам Олесь Маринович, якого, за словами Валерії Зубатенко, вона впізнала під час нападу на «Гендерний клуб» 22 грудня, свою участь у нападі категорично заперечує. Так, у коментарі Studway хлопець заявив про те, що є противником гендерної ідеології, але використовує правові методи протидії.
«Я є противником гендерної ідеології, але використовую правові методи протидії. Я приходив на попередні зібрання гендерного клубу і шляхом діалогу намагався протидіяти заходу. Разом з однодумцями писав скарги до ректорату університету з проханням припинити подальші заходи гендерного клубу. Ясна річ, що серед організаторів заходу склалось негативне ставлення до мене, тому, коли трапився інцидент 22 грудня, їм звісно хотілось бачити в невідомих у масках мою особу. Звісно, чому не використати зручний момент для обвинувачень? Мене не було 22 грудня серед тих парубків, а дії та заяви Валерії Зуботенко та її прибічників я розцінюю як наклеп», – заявив Олесь Маринович виданню.
Щоб з’ясувати позицію адміністрації вишу, «Повага» зв’язалася з проректором з навчально-методичної роботи гуманітарних факультетів НПУ ім. Драгоманова Ігорем Вєтровим.
За його словами, адміністрація вже встановила «певні прізвища».
«Так, у нас є певні прізвища. І вони вже не один раз засвітилися. (…) У нас була проведена певна робота, вони були запрошені. Була проведена бесіда, роз’яснення», – заявив Ігор Вєтров.
Також проректор НПУ ім. Драгоманова зазначив, що такі випадки в університеті вже були.
«Був такий інцидент, коли вони увірвалися та погрожували словесно. Це зафіксовано. Була певна пропаганда нацистських символів (…) Було зірвано прапор Євросоюзу… Це не дає іміджу Україні, у якої є бажання бути рівною серед рівних, європейською серед європейських держав», – зазначив він.
Ігор Вєтров підкреслив, що адміністрація університету працює над тим, щоб такі інциденти більше не повторювалися.
Проте у відповідь на запитання про те, чи може адміністрація університету відрахувати нападників, проректор НПУ ім. Драгоманова відповів наступне: «Ні, абсолютно ні. Ми не можемо. Це переслідування. Якщо вони порушили закон, то це юрисдикція правоохоронних органів. Якщо студент не ходив на заняття – це інша справа».
Що кажуть у поліції та МОН?
22 грудня до Шевченківського управління поліції у місті Києві справді надійшла заява від постраждалої Валерії Зубатенко. Проте відомості, подані у її заяві, не були внесені до ЄРДР.
Про це «Повазі» розповіли у ГУ Нацполіції.
«У ході опитування заявниця повідомила, що під час засідання «Гендерного клубу» увірвалися троє невідомих осіб у масках та застосували до неї та оточуючих газовий балончик. Разом з тим, громадянка З. не зверталася до медичних закладів та від проходження судово-медичної експертизи відмовилася через незначні тілесні ушкодження», – йдеться у відповіді Нацполіції на запит «Поваги».
«За результатами проведення перевірки викладених у заяві фактів, підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено», – пояснили правоохоронці.
Водночас, Валерія Зубатенко розповіла «Повазі», що постраждалі відмовилися від госпіталізації, тому що стан не був настільки важким і потрібно було їхати в поліцію.
«Те, що я відмовилася від судмедекспертизи – це повна брехня! Ніхто про неї навіть не говорив і не було ніякого допиту (опитування, – ред.) після написання заяви. Плюс, основному потерпілому сказали, що заяви достатньо і моєї», – додала Валерія Зубатенко.
У свою чергу, директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров заявив про те, що Міністерство освіти і науки України виступає категорично проти будь-яких форм дискримінації і вважає, що будь-яке порушення закону має знайти свою оцінку з боку органів правопорядку.
Також посадовець додав, що в університету з’являться підстави для відрахування, якщо студента визнає винним суд. «Доки він винним не визнаний, за що його відраховувати?», – зазначив Шаров.
Правовий коментар
За словами адвокатки, голови організації Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем» Христини Кіт, дії нападників, описані Валерією Зубатенко, могли бути кваліфіковані за ч. 4, ст. 296 КК України.
Для цього у заяві про вчинення злочину необхідно було вказати, що опіки та пошкодження слизової були отримані внаслідок застосування балончиків, які нападники заготували заздалегідь для нанесення шкоди життю і здоров’ю людей.
За словами Христини Кіт, заяву кожна постраждала особа повинна була писати сама за себе. Також до заяви необхідно було додати копії медичних записів та попросити скерування на проходження судово-медичної експертизи.
Яся Вольвач
