«Одного разу таксист, у машині якого ми сиділи на задньому сидінні, попросив припинити годувати грудьми, бо це заважає йому дивитися на дорогу», — пригадує журналістка і блогерка з Черкас Юлія Фомічова — мама дворічної Надійки. «Повага» спробувала розібратися, чому грудне вигодовування часом викликає таку дивну реакцію, надто якщо йдеться про годування дітей у публічних місцях. Також ми не оминули питань про те, кому вигідна сексуалізація жіночих грудей, укупі з якою впевнено крокує дискримінація мам, що годують грудьми. І зрештою намагалися дізнатися, як у країні з тотальним дефіцитом толерантності, де всім до всього є діло, можна і треба відстоювати своє право на материнство.
«Хотілось би, щоб не помічали, не звертали увагу, поводилися так, ніби я дала дитині сік»
Якщо на лаві посеред торговельного центру сидітиме симпатична жінка у відвертій сукні з дуже глибоким декольте, то реакція перехожих буде різною — від цілковитої байдужості до захоплення, але навряд чи комусь спаде на думку робити зауваження та радити, як краще вдягнутися. Згодом ця ж дівчина буде годувати дитину, одягнувши для цього спеціальну кофтинку для годування. І тут уже значно зростає ймовірність того, що хтось обуриться («хоч би прикрилася, безсоромна!»), хтось вирішить, що конче необхідно «настановити на путь істинний» і пояснити, чому «так робити негоже», бо «мій чоловік це побачить, і йому може бути неприємно» чи «це ніби справляти природні потреби на людях».
Годувати дитину на людях — це природно
У мережі «гуляє» чимало відео із подібними показовими соціальними експериментами, які проводилися за кордоном. Ще більше обговорень у соцмережах, присвячених цій тематиці. Гарячі суперечки періодично спалахують і довго не вщухають.
«Виникає враження, ніби люди думають, що мамам просто подобається показувати свої груди, як ексгібіціоністам», — сміється Юлія Фомічова й наголошує, що насправді жінки просто таким чином виявляють свою любов до малюків.
«Це просто один зі способів спілкування з дитиною. І при цьому ми показуємо не більше, ніж можна побачити на пляжах, у лазні, басейні, у кліпах по телевізору, на концертах чи й просто на вулиці. Одного разу мені зауваження з приводу грудного вигодовування робила в стінах державної установи чиновниця з таким глибоким декольте, що я навіть погляду відвести не змогла. І зараз я не можу пригадати її обличчя, тільки декольте. Противники грудного вигодовування на людях кажуть, що воно заважає чоловікам. Може, тому що чоловіки вважають, що призначення жіночих грудей інше. А може, їхні жінки свого часу обмежили себе чи були обмежені самі в дитинстві. З цим мають розбиратися психологи, мабуть. Мене теж багато що може дратувати в людях. Але я намагаюся до всіх бути толерантною. І хотілося б цього щодо себе», — говорить журналістка.
Юлія зізнається, що не відразу зрозуміла, чому годувати дитину на людях — це природно. Давалася взнаки самоцензура.
«Мовляв, ніхто так не робить, значить, не можна. Усе починається з сім’ї. Коли я починала годувати груддю вдома дитину, мій тато чомусь виходив із кімнати. І сидів там сам-один скромно на стільчику, поки я не догодую. Я казала, що я не соромлюся, не обов’язково виходити, однак мене ніби не чули. Близькі радили мені прикриватися пелюшкою. Тобто відразу оточення вселяє думку, що ти робиш щось, що треба приховувати. Я рада, що потрапила в середовище мам та консультантів із грудного вигодовування, які допомогли мені змінити своє ставлення на більш цивілізоване», — наголошує блогерка. Зрештою, вона перестала виходити з маршрутки не на своїй зупинці, щоб десь сховатися від цікавих очей і погодувати Надійку.
«І всім намагаюся донести: грудне вигодовування після шести місяців вже не несе в собі єдиний смисл – погодувати. Для дитини – це спосіб спілкування з мамою, спосіб задовольнити свою потребу, заспокоїтися тощо. І якщо мама відмовляє в цьому дитині тому, що комусь це не подобається, це порушує зв’язок між мамою і дитиною, а дитину програмує на те, що задовольняти свої потреби не є нормальним. Треба терпіти, ховатися, обмежувати себе й так далі. Це лишається на все життя», — зауважує Фомічова.
Зрушення у ставленні до жінок, які годують
На її думку, українське суспільство поступово змінюється, і є вже певні зрушення у ставленні до жінок, які годують.
«Але хотілось би, щоб не помічали, не звертали увагу, поводилися так, ніби я дала дитині сік. Ми ж до цього нормально ставимося, що дитина п’є сік? Колись так само тицяли пальцями на людей в інвалідних візках, на діток, хворих на ДЦП. Ці люди не виходили з дому. Тепер змінюється ставлення. І мами теж перестають годувати винятково вдома. Тобто наше суспільство до цього йде, і це не може не радувати. Однак я особисто не готова чекати, дитина росте, тому намагаюся відстоювати права мам», — підсумувала журналістка в коментарі для «Поваги».
*****
Ярина Квітка, співачка з гурту «Фолькнери», веломандрівниця:
«Ми в мандрах Азією з бейбиком із його шести місяців, тому моє золоте правило спрацьовує будь-де. Якщо до появи дитинки я ще думала про те, як прикриватись і як ховатися, аби не почуватися незручно, годуючи груддю, то після народження всі мої роздуми залишилися роздумами. На практиці все набагато природніше та легше. Я годую дитя будь-де, коли воно того захоче. Навіть у мусульманських Малайзії та Індонезії. Якщо на мене, можливо, хтось і дивиться косо, то нехай собі дивляться на здоров’ячко. Чомусь оголені цицьки в рекламах та журналах це нормально, а годувати дитину грудьми – то сором? У сучасному світі є купа всіляких штук, які дозволяють прикриватися під час годування, але мені з тим всім незручно, та й малюк не бачить моїх очей. Тож годую всюди: і в літаку, і в автобусах, і на пляжі, і в кафе. Напевно, ми з Маркусем щасливі, що нам ніхто ніколи не робив ніяких зауважень з приводу годування дитини в людних місцях. Можливо, це через те, що мені насправді байдуже до чиєїсь реакції. Майже в усіх австралійських жінок немає жодних комплексів щодо цього. Там навпаки дуже заохочують годувати грудьми дитя. В Азії, а саме в Індонезії, я лише один раз бачила, як жінка відкрито годувала дитя, 
оголюючи груди й нічим не прикриваючись. Чесно кажучи, доки я не завагітніла, то не зауважувала, як, хто і коли годує дитинку. А стикнулася з цим уперше в Австралії, де народився мій син. Я в захваті від того, як там підтримують молодих мам, як вони з немовлятами заходять у кафешки й гарно проводять час. Також приємно вразило, що в Австралії в пологових будинках наголошують на важливості грудного молока та показують заохочувальні ролики. Крім того, є асоціація грудного вигодовування, яка допомагає молодим мамам робити це правильно. Також там всюди є кімнати для батьків та дітей, тож ті мами, які соромляться годувати привселюдно, можуть піти туди».
*****
«Мамське тіло — мамське діло»
Саме це гасло взяла собі на озброєння феміністка Марія Дмитрієва. Свого часу вона започаткувала в соцмережі своєрідний самофлешмоб, викладаючи низку світлин, на яких годує грудьми доньку.
«Моє життя відчутно змінилося — у мене тепер є маленька доця, для якої я хочу бути прикладом любові до себе. Я люблю себе й люблю своє тіло», — наголосила Дмитрієва в коментарі до фотосвідчень.
Тим часом «Повага» розпитувала феміністку про те, чому тема годування грудьми в публічних місцях досі залишається такою резонансною й обростає негативними реакціями.
«Якщо ми подивимося на рекламу з використанням оголеного тією чи іншою мірою жіночого тіла, то побачимо, що на тих зображеннях і відео видно грудей куди більше, ніж у мами-годувальниці. Але мама, яка насмілюється годувати на людях, демонструє наочно і яскраво, навіщо жінкам цицьки, — не для того, аби тішити око чоловіків, а щоб годувати немовлят. Оскільки в умовах сучасного консюмеристського патріархату головне завдання жінок — бути сексуально привабливими для чоловіків (чи зникнути з публічного простору), таке порушення неписаної конвенції викликає обурення в тих, хто має з неї зиск чи сподівається його мати», — пояснює Дмитрієва.
За її словами, виведення материнства з приватного простору в громадський зробить його значно легшим для жінок і дозволить їм уникати соціальної ізоляції, на яку прирікає ідея того, що завдання молодої мами — присвятити себе повністю немовляті.
«Тому було б дуже незле, якби в якомусь із законів — чи, скажімо, в окремому законі про права жінок на спокійне материнство — було передбачено, що жінки мають право годувати дітей грудьми там, де їм зручно, а ті заклади, які їх за це виганяють чи ганять, мають платити штраф», — наголосила феміністка.
Щоб не почуватися хуліганкою
У США в переважній більшості штатів жінки не переймаються через те, що хтось може зробити їм зауваження щодо годування дитини, адже там право годувати маля в публічному місці захищене законом. Про те, чи варто щось подібне запроваджувати в Україні, «Повага» спілкувалася з юристкою Оленою Зайцевою.
«Насамперед потрібно згадати загальне правило: фізичній особі дозволено
те, що прямо не заборонено. Тобто якщо в законодавстві немає заборони на відповідну дію, то ніхто не може людині її забороняти, вимагати виконання якихось додаткових умов чи цитат щодо наявності прямого дозволу. Конвенція про права дитини (якій вторить Закон України «Про охорону дитинства») встановлює обов’язок держав-учасниць забезпечувати населення інформацією про переваги грудного годування. Тобто і на міжнародному, і на державному рівні підкреслено важливість цього процесу для дитини й навіть встановлено обов’язок держави йому сприяти», — наголошує експертка.
Зрештою, навряд чи якійсь «добрій душі» спало б на думку викликати поліцію, якщо жінка годуватиме маля грудьми десь у парку чи в магазині. Однак образливі коментарі й вимоги забиратися геть таки лунають. Так, у Києві мені якось довелося стати свідком ганебного явища в аптеці, власник якої чомусь вирішив, що сам собі законодавець, заборонивши годувати немовлят у будівлі. При цьому винахідливий дядечко встановив камери відеоспостереження. Тож продавчиня ліків дуже розхвилювалася через те, що жінка почала годувати кількамісячну дитину в аптеці. Мовляв, її за це покарають, якщо передивляться відео й дізнаються, що тут відбувалося. Благо, що в жінки міцні нерви, і вона була налаштована рішуче. Попросила книгу скарг, щоб залишити запис про надто «чуйне» ставлення до клієнтів, а наостанок ще й засміялася: «Таке враження, ніби мене сприймають, як хуліганку, яка робить щось страшне й заборонене». Та всі, хто стояв у черзі, цілковито проігнорували цю ситуацію, окрім однієї бабці, котра вирішила поганити маму, розповідаючи щось про справляння природних потреб.
«У тих, хто опускається до порівняння годування немовляти зі справлянням тих фізіологічних потреб, які ми уникаємо демонструвати публічно, хочеться запитати, чи справді вони прирівнюють процес приймання їжі до походу в туалет. Уявімо, що такі люди знайдуться (чого в світі не буває?), тоді, згадавши ст. 173 КпАП (дрібне хуліганство), яку часом застосовують у випадку справляння фізіологічних потреб у непризначених місцях, підкреслимо, що хуліганство — це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Таким чином, щоб бути визнаною хуліганством, певна дія має не лише грубо порушувати громадський порядок, а повинна здійснюватись із хуліганським мотивом. А тепер можна спробувати уявити собі матір, яка годує свою дитину не тому, що дитина голодна або плаче, а з саме мотивів явної неповаги до суспільства (і дитину, яка їй “підігрує). Якщо хтось зміг, то йому варто дізнатися хоч щось про немовлят і материнство», — зауважила Олена Зайцева.
Читайте також: Народжувати не варто жити без дітей
Юристка також нагадала про так звані кімнати матері та дитини, які мають існувати для того, щоб там можна було усамітнитися з малечею.
«Правові норми, що стосуються кімнат матері та дитини, не говорять нам про те, що матері зобов’язані годувати дітей тільки в таких кімнатах. Зовсім ні. Закон зобов’язує не матерів, а підприємства та організації. Такі кімнати надають жінкам додаткові, більш комфортні можливості для догляду за дитиною, а не обмежують догляд рамками відповідних приміщень. Вимоги щодо наявності таких приміщень є в Кодексі законів про працю, у Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, Порядку регулювання діяльності автостанцій, Правилах повітряних перевезень пасажирів і багажу», — пояснила експертка.
За її словами, спеціальні норми в цьому випадку будуть навіть доречними.
«Кілька речень у законодавстві можуть дати невпевненим однозначні відповіді. Для матерів це був би хороший аргумент, для організацій та окремих громадян — привід переключитися з недоречних розмов про обов’язки матерів перед загальною публікою до реально важливих у суспільстві питань. А в нас таких питань вистачає», — переконана юристка.
Ударимо по агресії жартами
«Шеймінг» жінок, що годують у публічних місцях, — явище, яке, на жаль, притаманне не лише українцям. За кордоном так само вистачає випадків подібного ставлення до мам. А реакція на гострі зауваження може бути різною. Зокрема, винахідливі американські жінки нерідко просто весело жартують на цю тему.
Як відомо, для того, щоб нагадати мамам про всі оті «мусиш» і «повинна», придумали навіть спеціальні milk-накидки. Проте ніхто ж не казав, що до подібних «девайсів» не можна підійти з усмішкою.
Ілюстрації: Upworthy
Або ж взагалі максимально довести ситуацію до абсурду, знявши веселий ролик:
Вікторія Кобиляцька
