«Суспільне» та «Еспресо» — одні з перших медіа, які запровадили гендерну політику в своїх редакціях.
Своїм досвідом на воркшопі «Сила рівності: як політика гендерної рівності змінює українські медіа» поділилися Микола Типусяк та Анастасія Гудима. Модерувала зустріч голова ГО «Жінки в медіа» та членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко. Про це пише сайт Жінки в медіа.
За нинішніх темпів прогресу світові знадобиться 134 роки, щоб досягти гендерної рівності в 2158 році — тобто приблизно через п’ять поколінь. Про це розповіла голова Ліза Кузьменко, посилаючись на дані Всесвітнього економічного форуму (WEF) за 2023 рік.
Читайте також: Гендерночутлива журналістика: як редакціям формувати політику рівності
Як свідчать дані дослідження «Гендерний баланс у прийнятті рішень в медіаорганізаціях України» у журналістській спільноті творчі професії займають в основному жінки. Вони змушені виконувати одночасно обов’язки кількох працівників: і тексти писати, і кошти шукати, і бухгалтерію вести. Коли ж доходить до бенефіціарних власників, то там — більшість чоловіків. Так, в опитуванні з’ясували, що у 38% опитаних редакцій кінцевим бенефіціаром медіа є чоловік.
Жінки — випадкові героїні, чоловіки — експерти
У контенті жінки частіше виступають як спонтанні героїні, чи свідки подій. Якщо ж треба експертний коментар, то за ним звертаються скоріше до чоловіків.
Щоб не було такого дисбалансу на рівні редакції важливо прийняти ґендерну політику. Шаблон гендерної політики розробили ГО «Жінки в медіа» спільно з Комісією з журналістської етики.
Варто також згадати інтерв’ю заступниці головного редактора видання LB.ua Марини Сингаївської, де вона зазначила, що редакційна політика не можлива без політики ґендерної.
Про те, що ґендерна політика може бути підказкою, посібником для новачків, рамкою та плюсом для донорів розповідав раніше медійний експерт, креативний директор ЛМФ Отар Довженко.
34% редакцій не мають формалізованих політик
Ліза Кузьменко під час воркшопу повідомила, що лише 3% редакцій мають політики, які стосуються жіночого лідерства, а 34% не мають взагалі формалізованих політик.
«Ще з 2005 року, а це фактично 20 років, діє прекрасний закон про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків. Там написано, що медіа можуть ухвалювати кодекси поведінки. Тобто йдеться фактично про саморегулювання. Щоб не держава приходила і нас штрафувала, а щоби ми самі визначали, що є етичним, прописували це в своїх правилах і далі цим керувались», — пояснює Ліза Кузьменко.
А вже в новому законі «Про медіа» передбачено покарання за дискримінацію. Якщо раніше за порушення могли тільки зробити припис і попередження, то тепер каратимуть і гривнею.
За тим, щоб медіа дотримувалися цієї норми слідкує Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. Якщо нацрада, як медіарегулятор, побачить в медіа дискримінаційне висловлювання, вона може спочатку винести припис, а в разі повторення порушення може накласти штраф. Для телебачення — це суми від 43 500 тисяч до 348 000, а для онлайн видань — від 43 500 до 67 000.
Не форма, а суть
Директор з маркетингу «Еспрессо» Микола Типусяк говорить про те, що колектив має розуміти, що ґендерна політика — це не про форму, а про суть, про розуміння того, що жінки та чоловіки мають рівні права і можливості. Він наголосив, що важливо впроваджувати такі правила не насильницьким методом.
«Для німців правила — це закон, який не можна порушувати. Українці ж можуть уникати правил, ігнорувати їх. Вони дотримуються лиш того, у що вірять. Розуміння цієї особливості може бути ключем до успішного впровадження ґендерної політики. Насильницьке впровадження чогось дуже дратує українців», — говорить Микола.
На «Еспрессо» за словами Типусяка уникають гендерних стереотипів, вживають фемінітиви, аналізують експертів, проводять навчання, випустили книгу репортажів «Жінки на війні» про жінок у силах оборони.
Також у медіа звертають увагу на ґендерно-чутливі індикатори.
Підвищити видимість жінок
Очільниця Департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей на «Суспільному» Анастасія Гудима не погоджується з тим, що впровадження ґендерної політики має бути лагідним.
«Те, що не прописано у людей в KPI не завжди може легко впроваджуватися. Не завжди поруч будуть союзники та союзниці», — вважає Анастасія.
На «Суспільному» використовують фемінітиви. Якщо в документальному фільмі сама спікерка називає себе в чоловічому роді, то, звісно, її не перебивають, але в титрах вказують її посаду, вживаючи фемінітиви.
Читайте також: Яна Машкова: Медіа вдаються до стереотипів і не завжди вживають фемінітиви
Також на «Суспільному» проводять моніторинг ВВС «50:50» участі жінок та чоловіків у матеріалах. Журналісти й редактори вносять у спеціальну таблицю дані і наприкінці кварталу, чи року бачать у відсотковому співвідношенні наскільки часто чоловіки і жінки виступали експертами та експертами героями та героїнями.
Анастасія Гудима розповіла, що «Суспільне» готує матеріали, які допомагають підвищити видимість різних категорій жінок: з сектору безпеки та оборони, ромських жінок, жінок з інвалідністю тощо.
Суспільне мовлення приєдналося до ініціативи ООН Жінки – WEPs (Women’s Empowerment Principles), що додатково підтверджує прагнення компанії до забезпечення гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок.
Вони також впроваджуються PMI (public media indicators) – це інструмент, інтегрований у адмінпанель новинних сайтів, що дозволяє заповнювати ключові дані для кожного матеріалу: стать героїв, тематику, географію. Такий підхід допомагає аналізувати контент і бачити, які теми висвітлюються недостатньо, а які — надмірно. Він відіграє важливу роль у забезпеченні збалансованості новинного контенту, запобігаючи зосередженню виключно на кримінальних новинах, які зазвичай приносять швидкі й стабільно високі показники.
Крім того, Суспільне анонсували розробку та впровадження комплексної Концепції розмаїття, рівності та інклюзії Суспільного мовлення.
