Часом здається, що сексизму у сучасному світі досі забагато. Ми щодня дивимося сексистську рекламу, фільми, читаємо сексистські висловлювання політиків, чуємо такі висловлювання від колег та знайомих . Тому може здаватися, що реагувати на кожен окремий випадок просто немає сенсу. “Це однаково нічого не дає, люди не змінюються”, – кажемо ми собі.
Але інколи трапляються історії, які демонструють, що реагувати не просто треба, а необхідно. Адже ніколи не знаєш, які саме твої слова чи аргументи допоможуть людині замислитися, а з часом – і змінити свою точку зору. Ось, наприклад, одна із таких історій:
Антон Петров, засновник власного мінібренду, прочитав пост Віктора Буркацького про неприпустимий сексизм в оголошенні щодо вакансії в ІТ-компанії. Ось цей пост:
У відповідь Антон написав коментар про те, що “обожнює сексизм”:
Як це часто буває в соцмережах, коментар не залишив людей байдужими. І викликав окреме бурхливе обговорення. Наслідки свого емоційного коментаря Антон Петров відчув досить швидко:
Користувачки Фейсбука, які прочитали коментар, зайшли на сторінку мінібренду Петрова, і забезпечили їй негативний рейтинг. Чому вони це зробили? Все просто, вони зробили це тому, що їх обурила позиція Антона і його “обожнювання сексизму”. І якщо у своєму першому пості на цю тему Антон ще писав, що бренд не має страждати за висловлювання свого творця, – то вже в наступному пості дещо змінюється. Власне, змінюється майже все. Адже реакція оточуючих виявилася непередбачуваною. Постраждала репутація бренду, чимало людей висловилися негативно, а деякі навіть писали Антону листи, в яких пояснювали, чому толерування сексизму їх ображає.
Здавалося би, чим цей соцмережевий скандал відрізняється від десятків інших? А ось чим: у результаті нього Антон Петров переглянув деякі свої позиції щодо сексизму і навіть написав про це пост на власній сторінці:
Ми вважаємо цю історію знаковою. Вона доводить, що жодні зусилля у боротьбі з дискримінацією не є зайвими. Жодна ситуація не безнадійна, а люди, виявляється, часом змінюються на краще. Головне – прямо говорити з людьми про те, що тебе ображає, чому це тебе ображає, і як зробити, щоб не ображало. Головне – бути відвертими із собою і з іншими. Відвертість передається, майже як щира усмішка випадкового перехожого.
Ніка Новікова
