Повага
  • Головна
  • Статтi
  • Чому так? — Нацрада безсила проти сексизму на телеканалах
Статтi

Чому так? — Нацрада безсила проти сексизму на телеканалах

  • «Жінці в політиці складніше, ніж чоловікам, тому що політичні дискусії – це складніше, ніж нарізати салати та прасувати»
  • «Якщо жінкапрезидент закохається, то країна «полетить в тартарари»
  • «Збільшення кількості кількості жінок в Європарламенті призвело до негативних наслідків в Європі, зокрема до Брексіту»
  • «Більшість жінок в українській політиці, як і українських ведучихжінок, отримали свої посади завдяки чоловікам, які просувають на посади коханок»
  • «Жінок зазвичай використовують задля прикриття корупційних схем»
  • «В кабінети до чоловіків потрібно саджати жінок, щоби в кабінетах було охайно і прохолодно»

Ці та багато інших сексистських висловів почули глядачки і глядачі ток-шоу «Чому так?» на телеканалі 112 України ввечері 8 червня цього року, коли там обговорювалося участь жінок у політиці. Зокрема темою випуску було питання «Чому жінок при владі набагато менше, ніж чоловіків?».

Поки гості ефіру виголошували слова про неповноцінність жінок, ведуча програми не доклала жодних зусиль для збалансування інформації, не стримувала дискримінаційних висловлювань та навіть сама поширювала стереотипи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щоб таргани в кабінетах не заводилися — як українські канали ставлять собі діагноз

Водночас Нацрада з питань телебачення і радіомовлення не може вжити заходів через сексизм в ефірі «112 Україна», тому що це не передбачено законом. Про це йдеться у листі Нацради № 15а/352 від 31.07.2019 року за скаргою групи журналісток, про що повідомляє Детектор медіа.

Не передбачено законом?

Рівність прав і можливостей жінок і чоловіків в Україні передбачено цілою низкою нормативно-правових актів, це:

  • ст.24 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”
  • ст.5 Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”
  • ч.2 ст. 6 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди і/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.
  • п.15 Кодексу етики українського журналіста, ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні вподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.

То чому ж Нацрада безсила?

«Згідно із законодавством України кожна телерадіоорганізація є незалежною у визначенні змісту програм та передач. Не передбачене законодавством України втручання органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, громадських чи релігійних об’єднань, їх посадових осіб чи працівників, а також власників у сферу професійної діяльності телерадіоорганізацій не допускається (стаття 5 Закону УкраїниПро телебачення і радіомовлення“)», – зазначили у Нацраді.

Проте, як зазначили у відомстві, зміст висловлювань в ефірі програми «112 Україна» не порушує жодної з цих норм, які передбачені Законом України «Про телебачення і радіомовлення». Тому у регулятора немає законних підстав для призначення перевірки та вжиття відповідних заходів реагування.

Дійсно, Закон України «Про телебачення і радіомовлення» існує з 1993 року і згадки про «стать» там не міститься. Але що заважає регулятору використати формулювання ст.6, у якій йдеться про те, що «не допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв’язування ненависті» та зрештою накласти санкції на телеканал за розповсюдження мови ненависті за ознакою статі?

З позитивного

Нацрада у своєму листі визназнає наявність сексизму в медіаконтенті, а тому  звернулася до телеканалу 112 Україна з проханням розглянути питання неприпустимості сексистських висловлювань на засіданні редакційної ради та проінформувати регулятора про результати розгляду.

А також у відомстві пообіцялі винести питання сексизму і гендерних стереотипів в медіа на засідання робочої групи з ініціативою запропонувати на розгляд медіаспільноти проект відповідного саморегулювального акту.

Повага 

Схожі записи

Гендерні підсумки 2016 року

Знецінення, вигорання та «релігійні заморочки» — інтерв’ю з гендерно-чутливим гінекологом Кирилом Венцковським

Компанію Disney звинувачують у нерівній оплаті праці чоловіків і жінок