Стереотипне ставлення до жінок, а також сексизм можуть спричини конфліктні ситуації, а іноді й насильство. Стереотипи ставлять «рамки» в житті. Наприклад, такі вислови, як «сильна і слабка» стать, «чоловіча і жіноча» професія. Раніше в Україні був бар’єр і стосовно того, хто що може робити.
У 2017 році в Україні скасували заборону на 450 професій для жінок. До цього часу заборона не дозволяла свободи вибору. Наприклад, водолазкою чи жінкою-вибухотехніком не можна було стати через стать.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Професія, де немає права на помилку. Перша жінка-вибухотехнік на Волині
Коли авторка цих рядків у липні цього року їхала вночі в таксі, то водій дуже дивувався, що дівчина їде кудись сама, ще й подорожує. Це є прикладом стереотипного мислення, що жінка повинна бути у супроводі когось, що не може подорожувати без компанії.
Також є поширений у суспільстві стереотип щодо ролі берегині. Почувши це слово, в уяві людей складається образ, що це жінка на кухні, яка тільки те й робить, що готує їжу та прибирає, доглядає за іншими. Але якщо пошукати в інтернеті більше інформації, то раніше берегинями називали русалок, які жили біля берега.
Координаторка Волинського прес-клубу, громадська активістка, феміністка Богдана Стельмах зазначає, що стереотипне сприйняття ролі жінок, на жаль, нікуди не зникає, незважаючи ані на доступ до інформації, ані на їх діяльність у сучасному суспільстві.
«Попри те, що жінки обіймають керівні посади, є депутатками, здійснюють наукові відкриття, успішно ведуть бізнес, захищають країну, їх роль і досягнення часто применшують, не помічають, або й знецінюють. Усі ми спостерігаємо упереджене, сексистське ставлення політиків різного рівня до журналісток і загалом жінок. З іншого боку, у суспільства зростає рівень розуміння, що це не Оk: жінка – не об’єкт для задоволення чоловічого его і бажань, не обслуговуючий персонал, а самодостатня особистість, здатна сама вирішувати, як їй жити, чим займатися і про що мріяти», – зауважує вона.
Зокрема, після масштабної акції ЯНеБоюсьСказати, з’явилася медійна Я тобі не дорогенька, як відповідь на слова Порошенка, а нещодавно – флешмоби Я тобі не бренд у відповідь на слова Зеленського і Забула запитати в Марченка – на допис заступника голови Запорізької облради у Facebook, де він назвав дівчат у відкритому одязі повіями.
Богдана Стельмах вважає, що таке нетолерування стереотипного, сексистського ставлення до жінок є хорошим знаком. На її думку, про це треба говорити багато. Зокрема – в медіа.
«Саме журналістика є тим інструментом, який доносить інформацію до якнайширшої аудиторії. На жаль, і в цій сфері маємо ще ряд проблем. Зокрема, у журналістських матеріалах існує гендерний дисбаланс: чоловіки втричі частіше є героями публікацій та коментують події чи явища. Це показав наш моніторинг, який ми (Волинський прес-клуб і Гендерний центр Волині за підтримки Медійної програми в Україні, Internews) провели в 2017 році і повторно здійснюємо в 2019 році (усі дані можна знайти на сайті прес-клубу). Окрім цього, фіксуємо, щоправда – таких прикладів небагато, і стереотипні вислови та сексистський контент. Усе це відбувається тому, що журналіст/к/и – це частина суспільства, вони продукують те, що є для середовища, в якому вони живуть, нормою. Але журналістика – це не просто рупор, у неї значно ширші функції і відповідальність за контент», – наголосила вона.
Богдана Стельмах розповідає, що аби усунути гендерну дискримінацію в медіа, потрібно кілька моментів: добра воля, критичне мислення і самоосвіта.
«Сьогодні вже не існує браку інформації і лише ліниві її не читають і продовжують ретранслювати гендерні стереотипи. Допомагають у підвищенні професійного рівня і медійні організації (зокрема – Волинський прес-клуб, Інститут масової інформації, Інститут розвитку регіональної преси), й організації, які займаються гендерними питаннями. Існує ряд тематичних спільнот у Facebook», – зазначила Богдана Стельмах.
«І якщо медіа будуть продукувати недискримінаційний контент, писати більше матеріалів на тему рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, про причини і наслідки дискримінації – тим більше громадян/-ок розумітиме, що гендерні стереотипи шкідливі, що виховання дівчаток і хлопчиків за вигаданими «стандартами» призводять до поламаних доль, до насильства в сім’ї, шкідливо впливає на економічний і політичний розвиток країни тощо», – додала експертка.
Бувають випадки, що чоловіки теж страждають від стереотипного сприйняття. Наприклад, коли хлопчиків з дитинства вчать не показувати свої емоції, у жодному разі не плакати.
Раніше були «прогалини» у медичній професії, коли чоловіка записували у трудовій книжці, як «медична сестра», а не медбрат. Цікаво, що з 2019 року у медичних професіях найменування посад вноситимуть в трудовий договір у чоловічому та жіночому роді. Зокрема, медбрат, медичний акушер, санітар та ін.. Нові назви затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.04.2019 року.
Не лише жінки, а й чоловіки стають героями сексистської реклами. Щоб такого не було, треба скаржитися у Індустріальний Гендерний комітет з реклами, якщо помітили у ЗМІ чи на білборді сексистську рекламу. Нетолерування до сексизму показує, що це немодно й жодна поважна компанія у своїй рекламі такого не допустить.
Мая Голуб
