Дмитро Кулеба, Андрій Худо, Сергій Вовк, Михайло Царьов, Юрій Филюк, Костянтин Лежнін та Олександр Тодорчук взяли участь у соціальному експерименті від HeForShe. Вони обдумували 7 принципів підтримки жінок у бізнесі та шукали плюси (або й можливі мінуси) їхнього впровадження у свою справу. Сім менторок — Аліна Севастюк, Лариса Денисенко, Надія Васильєва, Олександра Альхімович, Кіра Рудик, Тетяна Коротка та Наталія Микольська — консультували учасників експерименту впродовж 21 дня. Результаті представили на HeForShe Congress 2019, куди могли зареєструватися всі охочі. Що з цього вийшло — читайте в матеріалі Ани Море.
На вбиральнях у Центрі сучасного мистецтва М17, де проходив конгрес HeForShe, наклеєні наліпки «all gender restroom» — вбиральня для осіб будь-якого гендеру. Одразу після привітання голови офісу ООН Жінки в Україні Анастасії Дівінської й Надзвичайного та Повноважного Посла Швеції в Україні Тобіаса Тиберга дорогу до однієї з двох вбиралень перегороджує чоловік. «Женскій туалєт там, дєвачька», — дивиться на мене згори вниз кремезний серйозний мужчина. «А ви наліпки на вході читали?» — посміхаюся йому. Конгрес стартував.
ГІПОТЕЗА 1. Створення рівних умов на робочому місці можливе для всіх. Реально чи ні?
Осмислювали співвласник та голова Наглядової ради Холдингу емоцій «!FEST» Андрій Худо та менторка — членкиня правління «Українського жіночого фонду», засновниця стартапу Artsxtech Virtual Reality Аліна Севастюк
Андрій Худо починає з того, що холдинг об’єднує 3425 працівників по всій Україні. Кількісна рівність у компанії, на його думку, дотримана. За минулий 2018 рік 70% підвищень у найрізноманітніших проектах та підприємствах холдингу отримали жінки. У компаніях Львова в «!FEST» працює 54% жінок, а в менеджменті по країні загалом — 60% жінок. До прикладу, брендом «Авіація Галичини» керують дівчата Христина та Уляна, як каже Андрій Худо.
Проте не все так райдужно. Із зали лунає зауваження: «Все класно, але коли заклад «П’яна вишня» заходив на київський ринок, його рекламували на білбордах у місті та сітілайтах у метро за допомогою зображення напівоголеної жінки з вишенькою й підписом «вона не відмовить». З іншої частини доповнюють: «Друга частина рекламної кампанії — не просто сексизм, а пропаганда насилля. На частині постерів був зображений одягнений (!) чоловік із написом «він не відпустить». На ці зауваження Андрій Худо реагує сміючись. На його думку, нічого страшного в такій рекламі немає.
«Ми маємо великий проект «!FESTrepublic», де зосереджено багато офісів та проектів. Там ми відкрили дитячий садок спеціально для дітей працівників, аби вони могли виходити з декрету та повертатися до роботи, коли їм комфортно», — далі розповідає про плюси Андрій.
ГІПОТЕЗА 2. Трансформації в бізнесі починаються з трансформації його засновника. Так чи ні?
Розмірковували співзасновник та куратор «Kyiv Academy of Media Arts» (KAMA) Сергій Вовк та правозахисниця, письменниця, радіоведуча, посланниця з питань толерантності ПРООН в Україні Лариса Денисенко
На екрані пост із інстаґраму KAMA, опублікований 320 тижнів тому. Сергій Вовк каже: довелося прогортати 5000 постів з гештеґом #kama_ua. На фото дружина Сергія Аня. Підпис: «Я п’ю, а Аня працює. Початок покладено, дороги назад немає». Сергій розповідає, що від самого початку заснування Академії вони з дружиною все робили вдвох. Згадує, що Ані завжди діставалася складніша робота.
«З ремонтниками комунікувала вона, — сміється Сергій. — Тому що я багато кричав та лаявся. Аня теж використовувала нецензурну лексику, але будівельників це дивувало, тому вони її слухалися».
Від початку обов’язки поділилися на складні (HR, фінанси, юридичний сектор), якими опікувалася Аня, та творчі (проведення лекцій, робота з лекторами, творчість) для Сергія. Через 5 років Сергій зіштовхнувся з вигорянням і вирушив у творчу відпустку: басейн, йога, ударні, кулінарні курси. Саме завдяки цій відпустці Сергій Вовк усвідомив, що Аня прекрасно справляється без нього.
«Це був найуспішніший літній курс, адже раніше влітку студенти розбігалися. Плюс Ані вдалося розпочати курс із повноцінною дворічною програмою, який ми давно хотіли, але ніяк не могли втілити», — каже Сергій.
У КАМА лекторки та лектори, розповідає Сергій, закладають недискримінацію та рівність у навчальні курси, лекції, завдання.
«Я цілком усвідомлюю, що гендерна рівність частіше буває нерівністю, — каже він. — Саме тому важлива ця обізнаність, awareness, у тому, що нерівність справді існує. Розуміння без розумних цитат і статистик».
У КАМА намагаються це демонструвати й на прикладі засновників, і шляхом курсів та програм.
«Треба усвідомити, що питання гендерної рівності — питання часу. Зміни відбуваються на наших очах, і фемінізм, крокуючи планетою, може врятувати цей світ», — посміхається Сергій Вовк.
ГІПОТЕЗА 3. Інвестування в освіту співробітників та формування корпоративної культури з урахуванням принципів гендерної рівності. Варто чи ні?
Осмислювали генеральний директор «StarLightMedia» Михайло Царьов та засновниця «Digital Transformation Institute of Ukraine» Надія Васильєва
Раніше бізнес вів війну за ресурси, потім — за таланти, а тепер за корпоративну культуру. Так розпочинає свій виступ Михайло Царьов.
«Нині та компанія, яка більше відповідатиме суспільним викликам, буде успішною», — каже він.
На сьогодні у «StarLightMedia» працює 2475 людей, співвідношення жінок та чоловіків 50% на 50%. У топ-менеджменті, а саме в команді лідерів змін Spring Team, 27 жінок та 23 чоловіки. Тоді як у правлінні 7 чоловіків та лише одна жінка.
На думку Михайла, квоти — це штучна формальність, питання ж у довгостроковому плануванні: «Як зробити культуру в компанії такою, аби жінки могли комфортно працювати надалі».
У «StarLightMedia» почали активну роботу над новою корпоративною культурою, – розповідає Михайло Царьов. Компанія поставила перед собою 10 завдань із впровадження гендерної політики до липня 2020 року.
Серед планів — корпоративна програма батьківської підтримки: 5 днів після народження дитини відпустки тату, можливість розподілити декрет між татом і мамою, оплата таксі в останні два місяці вагітності й можливість облаштувати офіс вдома.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: HE for SHE: відомі чоловіки про гендерну рівність
Провели аналіз посад, додавши фемінітиви. Планують також описати посадові інструкції, використовуючи гендерно нейтральну мову та зображення.
Михайло Царьов каже, що працюють і над зміною контенту. Так, продавати нестереотипні шоу непросто, тому весь контент раптом не стане недискримінаційним. До прикладу, шоу «Хто зверху?», де чоловіки та жінки змагаються, хто розумніший, продовжує виходити.
Разом із тим Царьов вважає хорошим прикладом розвінчування стереотипів шоу «Хто проти блондинок?» Там блондинки доводять усім, що вони розумні. Так само гендиректор «StarLightMedia» вважає корисною і програму «Хата на тата».
А до «Свободи слова» та «Нових лідерів» із недавніх пір намагаються брати рівну кількість експерток та експертів, політиків і політикинь, активісток та активістів, – каже він.
«Зараз ми закінчуємо роботу над Кодексом етики нашої компанії, де буде відображена й політика недискримінації. Ми лише на початку шляху, але вже зараз плануємо дві програми менторства: «HeForShe» та «SheForHe», — завершує Михайло Царьов.
ГІПОТЕЗА 4. Креативні ідеї змінюють світ та долають гендерну нерівність. Правда чи ні?
Роздумували партнер та креативний директор Gres Todorchuk, засновник «UAnimals» Олександр Тодорчук та менторка — керівна директорка «Luxoft Ukraine» Олександра Альхімович
На екрані співає, займається найрізноманітнішими видами спорту, читає реп та перемагає на всіх можливих змаганнях у своїй країні Бердимухамедов Гурбангули Мялікгулийович — президент Туркменістану.
Олександр Тодорчук каже, що саме так він бачить чоловічий світ, у якому вони — лідери всюди, просто тому, що для жінок досі не все доступно.
«Чого варті всі твої перемоги, коли немає чесної гри?», — каже він.
В Олександра виступ стосується не стільки досвіду недискримінації в розбудові власного бізнесу, скільки власне способу зробити соціальні проекти та ініціативи видимими. Засновник «UAnimals» наводить такі дані: кожна людина за добу бачить 3000 рекламних повідомлень, 80% з них залишаються непоміченими.
«Я би сказав – 99%. Ви всі сьогодні їхали чи автівкою, чи громадським транспортом повз купу візуальної реклами. Хто зможе назвати бодай 5 постерів, які ви бачили буквально пів години тому? — питає він. — А от у Могильові в Білорусі на все місто був лише один білборд із абсолютно невигадливим написом «Тракторні заводи в Могильові». Я його запам’ятав просто тому, що це єдина реклама, яку зустрів на все місто?»
Таким чином Олександр Тодорчук намагається пояснити, що проекту чи ініціативі мало бути крутою, їй ще потрібно бути почутою.
«Ми маємо шукати нові підходи. Адже громадський сектор досі працює методами 19 століття: ми виходимо на акції, як і двісті років тому, пишемо офіційні листи, звернення, петиції, — пояснює він. — Нам, активісткам та активістам, часто важливіше, що ми скажемо, аніж те, чи почують нас. Наше ж завдання – в тому, щоб люди змінювали свою думку. Якщо вам для цього потрібно дібрати інші слова про фемінізм та рівність — то вперед».
Він згадує ідею з ворожкою Агатою. У 63 селах активісти «UAnimals» використали забобонність людей (58% українців забобонні) і розвісили плакати, на яких ворожка Агата попереджала, що згідно з «давнім повір’ям» палити листя та траву — небезпечно.
«Спалюючи суху траву, ти накликаєш хвороби на себе та своїх дітей», — ішлося на плакатах. Іти неочікуваним шляхом задля досягнення результату радить Олександр Тодорчук.
ГІПОТЕЗА 5. Жінки на лідерських посадах розвивають бізнес та індустрії на рівні з чоловіками. Так чи ні?
Опрацьовували генеральний директор та ініціатор проекту «Промприлад. Реновація», засновник платформи «Тепле Місто» Юрій Филюк та народна депутатка України Кіра Рудик
Юрій Филюк починає з побутового сексизму, із яким, на його думку, зіштовхуються в часто непомітних проявах навіть «відкриті демократичні люди зі світлими поглядами».
«Я, наприклад, завжди вітаюся з чоловіками за руку. От щойно потиснув руку Майклу Щуру, а з Ясею Кравченко просто привітався, — ділиться він. — Потім такий: стоп, а чому? Наздогнав її, теж потис руку».
Юрій Филюк вважає, що люди часто упереджені не через тверді переконання, що сексизм — це ок, а просто тому, що не усвідомлюють, ніби щось не так. Тому так важливо доносити ці знання й показувати на прикладі.
Стартовим бізнесом Юрія нині керує жінка, «Тепле місто» очолює група жінок, а у «Промприладі» задіяні один чоловік та дві жінки.
З чим досі доводиться стикатися – так це з тим, що всі крупні інвестори (вкладають від ста тисяч доларів) — стовідсотково чоловіки.
«Ресурси та управлінські позиції у крупному бізнесі досі залишаються чоловічими – і це не окей», — каже він.
Проте в усіх своїх проектах Юрій Филюк працює над покращенням не лише кількісних показників, а й над покращенням умов для роботи жінок. До прикладу, на всі офіційні зустрічі можна приходити з дітками, вести презентації з дітьми на руках.
ГІПОТЕЗА 6. Топ-менеджмент компаній має впроваджувати політику рівних можливостей для всіх співробітників. Важливо чи ні?
Діляться досвідом заступник Голови правління з питань роздрібного бізнесу «Ukrsibbank BNP Paribas Group» Костянтин Лежнін та його менторка — заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка
«BNB Paribas» має двохсотлітню історію та понад 200 тисяч співробітників станом на початок 2019-го. Серед загальної кількості співробітників у 2018 році жінок було 53%. Серед топ-менеджменту — 27%, а в раді директорок та директорів — 42%.
«BNB Paribas» підписав 3-річну партнерську угоду з ООН — «BNB Paribas HeForShe COMMITMENT».
І тепер згідно з цією угодою банк розпочав шлях до рівності в компанії. Нині працюють над збереженням пропорції прийому на роботу жінок та чоловіків у тих сферах, які традиційно вважалися чоловічими (до прикладу – Global Markets чи ІТ), та в тих, які були закріплені за жінками (HR, комунікації).
Вимоги при прийомі на роботу тепер уніфікували до гендерно нейтральних. Костянтин закликає працівниць та працівників звертатися до керівників у випадку дискримінації. До прикладу, якщо під час ухвалення рішення про промоцію в жінок запитують про наявність дітей чи сімейний стан.
Компанія працює також над підтримкою жіночого бізнесу в Індії та країнах Африки.
ГІПОТЕЗА 7. Гендерна політика як фактор змін на національному та міжнародному рівнях. Обов’язково чи ні?
Презентують своє бачення віце-прем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба та співзасновниця Центру «Trade+» Київської школи економіки та платформи з розширення економічних можливостей жінок «She Exports» Наталія Микольська
Дмитро Кулеба теж починає з побуту. На екрані відео, на якому дружина та діти Дмитра розповідають, що віце прем’єр-міністр вигулює собаку, готує сніданки й максимально розділяє хатню роботу зі своєю дружиною.
«Я глибоко переконаний, що ми маємо руйнувати штучно створену політикою та економікою нерівність. Жінки не є вразливою меншиною, жінки — такі ж, як чоловіки. Ми всі заслуговуємо на рівні можливості», — каже він.
Дмитро Кулеба ділиться особистою історією: коли вони почали з дружиною жити разом, та через тиждень пішла від нього, бо вся хатня робота опинилася на ній. Після цього вони проговорили, як мають функціонувати разом, і розподілили обов’язки, адже «хатня робота — тест на рівність для будь-якої родини».
Віце-прем’єр вважає, що місце жінки або чоловіка там, де вони бачать можливості для реалізації. Дмитро Кулеба підтримує гендерні квоти й закликає жінок іти в політику.
«Вас понад 50% у країні, представництво у владі має бути таке ж», — закликає він.
На думку Кулеби, дискримінаційна ситуація склалася історично, і відмовлятися від квот можна буде тоді, коли жінки відновлять історичну несправедливість.
Підтримує віце-прем’єр-міністр і фемінітиви.
«Як на мене, питання жіночої видимості та фемінітиви як інструмент — питання державного значення. Я дуже радий, що новий правопис допомагає з розумінням, як працюють фемінітиви. Далі — питання звички», — каже він.
Із зали лунає запитання: «А як бути з церквою, яка всіма силами зупиняє рух до рівного суспільства? Чому політики так прислухаються до однієї з громадських організацій, яких у країні тисячі?»
На що Дмитро Кулеба відповідає: «Нам із вами потрібно спонукати й церкву до еволюції». На його думку, для українського суспільства церква все ж більше, ніж просто одна з громадських організацій, але точно не істина в останній інстанції.
«Виступати за рівність означає бути сильним, відкритим до нових можливостей. Чоловіки виховані в маскулінній традиції лідерства й сили, і тому вони мають зрозуміти, що виступати за гендерну рівність — це і є бути лідером», — каже він.
Ана Море
