Кількість жінок-водіїв в Україні щороку зростає, ставлення до них на українських дорогах змінюється, але повільно.
Нещодавно львів’янину Назару Шимоне-Давиді, що користується електромобілем Nissan Leaf, довелося на власній шкірі відчути гендерну нерівність на дорозі.
«Тепер я в основному за кермом цього прекрасного електромобіля Nissan Leaf і часто бачу, що інші водії, і навіть водії жінки (!!!!), дозволяючи собі думати, що за кермом жінка, сигналять без потреби позаду і ведуть себе негарно, стараючись зігнати з полоси чи підрізають», – написав чоловік у себе на сторінці у Facebook.
Стереотипи щодо жіночого водіння та реальна поведінка жінок на дорогах, проте, існують у двох різних реальностях. Хоч у Департаменті інформаційно-аналітичного забезпечення МВС у відповідь на запит «Поваги» і зазначили, що учасників ДТП за статевою ознакою не обліковують, певна статистика в цих питаннях все ж наявна.
До прикладу, згідно з інфографікою, підготовленою у серпні цього року Укрінформом, в Україні 65% ДТП скоюють чоловіки, тоді як 35% – жінки. При цьому більшість аварій за участі жінок не мають тяжких наслідків, тоді як чоловіки набагато частіше стикаються «лоб в лоб» або ж збивають пішоходів.
Що ж до питання сексизму з боку ДАІ, то минулого року його у блозі на «Українській правді» підняла українська журналістка та літературна оглядачка Ірина Славінська. У блозі йшлося про статтю на сайті тодішнього київського УДАІ, яка містила низку сексистьских висловлювань. Серед них, зокрема, такі, які стверджували, що теорія дається жінкам легше, ніж водіння, що жінки швидко здаються, почавши водити автомобіль, а також побажання читачок тримати своє авто в чистості. У відомстві на запит Славінської зреагували своєрідно – пояснили появу статті самодіяльністю практиканта, видалили із сайту, проте і не вибачились.
Українські даївці, яких в Україні зараз місто за містом замінює нова патрульна поліція, відзначалися також і «оригінальними» акціями до 8 березня. До прикладу, закарпатські даївці цьогоріч у цей день дарували жінкам-водіям квіти, таку ж акцію проводили і їх тодішні львівські колеги.
Щоб пересвідчитись, чи стикаються жінки-водії із сексизмом – як з боку чоловіків-водіїв, так з боку інспекторів ДАІ, ми попросили дати відповіді на декілька запитань жінок з різних міст України і з різним досвідом водіння.
Більшість опитаних жінок-водіїв визнає, що сексизм на українських дорогах таки існує, хоча залежить від різних факторів.
Олеся Гаренко, за кермом 2,5 роки, Дніпропетровськ
З боку водіїв-чоловіків бачу не стільки упередженість, скільки сексизм, що зовсім не в нагоді на дорозі. Наприклад, коли починають «великодушно» поступатися дорогою там, де я маю пропустити. Це тотально неправильно! На дорозі діють лише правила дорожнього руху, а аж ніяк не вдаваної чемності. І такі «непередбачувані» водії часто спричиняють ДТП.
Був у мене неприємний випадок і з даївцями – потрапила в пригоду, до речі не зі своєї вини. Так от довелось почути кілька неприємних випадів в свій бік – ще до з’ясування обставин ДТП. Мовляв, якщо жінка-учасник, то винна саме вона. І ще одного разу, почула взагалі противне: «що, машину тобі «папік» купив?». Але буду справедливою приємних інспекторів також зустрічала. Цілком професійних і таких, що не натякали ані на хабар, ані на мою нездатність водити. Але загалом намагаюсь із ними рідше спілкуватись!
Анна Зеленська, Харків/Львів, за кермом 5 років
Мене часто підрізають, але не думаю, що це пов’язано із сексизмом, адже на дорозі не завжди видно, хто за кермом. Швидше, зі стилем водіння, адже їжджу я повільно та акуратно. Очевидних випадків сексизму пригадати не можу. Коли лише навчалась водійської майстерності, то стикалась із роздратуванням з боку інших водіїв, яке теж, швидше за все, викликала моя поведінка новачка. Посилена тим, що я дівчина. Особливих пригод з даївцями теж не було. Коли зупиняли, то відразу ж відпускали – гадаю, їм було просто нецікаво витрачати на мене час, так як я явно не в стані алкогольного сп’яніння на них натрапляла.
Тетяна Гагуріна, Київ/Львів, за кермом 10 років
В принципі з боку чоловіків нічого поганого особливо не траплялось. Я б навіть сказала, що в деяких випадках вони ставилися поблажливо. Припускаю, що, якби я не була дівчиною, то мала б з ними бесіди, а так вони м’якшали і ми роз’їзжалися мирно. Що, в принципі, теж можна вважати проявом сексизму. З боку інспекторів ДАІ нічого подібного взагалі не пригадую. Але я, загалом, нечасто «попадалась».
Анастасія Сидорова, Київ, за кермом 3 роки
Тут, швидше, все залежить від того, яка машина. Якщо вона суто жіноча, як у мене (chery beat), то досить часто підрізають, навіть якщо рухаєшся зі швидкістю потоку. Сигналять у спину, не звертаючи увагу на те, що я сама «плентаюсь» за кимось і не можу їхати швидше. Коли я беру машину в батька – у нього досить великий crossover, і там не видно хто за кермом – то таких ситуацій не виникає навіть якщо їхати зі швидкістю 60 км в лівій смузі – перевірено.
А от з боку ДАІ упередженого ставлення ніколи не було. Тут навіть і сказати нічого. Завжди були ввічливі, і на мої вимоги показати їхні документи реагували адекватно.
