Повага
  • Головна
  • Статтi
  • «А з ким дитина?» або дискримінація та порушення закону на співбесіді до САП
Статтi

«А з ким дитина?» або дискримінація та порушення закону на співбесіді до САП

“А з ким дитина?”, “Чи є чоловік?” та “Де будете проживати у Києві, якщо не маєте тут власного житла?”. Такі запитання поставили претендентці на роботу в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі під час співбесіди. Повага разом із юристкою розбиралася, чому подібні запитання є недоречними та порушують закон. 

Одну із співбесід з кандидатами та кандидатками на роботу в САП проводили 9 червня. Відео розмов із претендентами\ками транслювали на Youtube-каналі Офісу генерального прокурора.

(згадана у тексті розмова починається з 30:45)

Із першою кандидаткою комісія спілкувалася близько пів години і після низки питань професійного характеру  жінці почали ставити особисті запитання: про догляд за дитиною та її стосунки із чоловіком.

Керівник САП Назар Холодницький, який теж був присутній на співбесіді, так пояснив причину подібних запитань:

“Я чого запитую, бо від побуту колективу залежить якість роботи. Я чого пояснюю? Бо зараз далі скажуть, що я не люблю жінок. А чоловік є? Розлучена?.. Тобто ви сама  з дитиною?”.

Одна із учасниць комісії додала: “Ми такі запитання ставитимемо і усім чоловікам також.”

Водночас,  Повага переглянула співбесіди ще 3 претендентів на роботу у САП 9 червня — у них члени комісії не запитували про дітей.

Повага попросила прокоментувати ситуацію адвокатку, голову ГО “Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем” Христину Кіт. Вона відзначила, що подібні запитання під час працевлаштування є дискримінацією і порушенням українського законодавства.

“У нас питання щодо дискримінації та упередженого ставлення, у тому числі і при прийняття на роботу і під час просування по службі, зазначені, як і Кодексі законів про працю так і в Законі про рівні права і можливсті жінок і чоловіків. Зокрема,в Законі про рівні права, зазначено, що передбачається, що забороняється при працевлаштуванні вимагати надавати відомості про особисте життя особи. Зокрема, ідеться про запитання щодо народження дітей, сімейного статусу і таке інше. Це відомості, які не стосуються професійного розвитку та здібностей цієї людини”, — зазначає Христина Кіт. 

Також адвокатка відзначила, що у зв’язку із тим, що в Україні стереотипно більшість хатніх обов’язків вважаються відповідальністю жінки, подібні питання частіше за все ставлять саме кандидаткам на роботу.

“Це однозначно є порушенням закону, дискримінацією та упередженим ставленням до жінок. І тому, якщо уявити, що цю жінку не візьмуть на роботу, то, якщо знайти достатньо доказів, у неї можуть бути підстави оскаржувати рішення комісії, на підставі того, що їй ставили дискримінаційні питання, які і могли повпливати на рішення комісії. Це однозначно є незаконно”, — наголошує адвокатка. 

Подібного роду питання, до слова, не передбачені  і у порядку проведення відбору кандидатів на посади прокурорів\ок САП.

“Співбесіда проводиться з метою з’ясування професійних і морально-ділових якостей кандидата, необхідних для виконання службових обов’язків. Тому стоїть питання, яким чином кількість дітей чи місце їхнього проживання пов’язано із провесійними якостями. Очевидно, що це абсолютно упереджені і дискримінаційні запитання”, — додала Христина Кіт.

Нагадаємо, раніше Повага зібрала в матеріалі історії жінок, які стикались із сексизмом та дискримінацією під час пошуку роботи, а також з’ясувала в Представниці Уповноваженої з прав людини, коли роботодавцю дозволено акцентувати увагу на статі.

 

Схожі записи

Годувати привселюдно?

Вікторія Кобиляцька

Матеріали про шоу-бізнес: у 43% обговорюють оголені тіла жінок

Збільшення доступу до дитсадків дозволить майже 270 тисячам жінок вийти на роботу – дослідження