Повага
Колонки Статтi

Передвиборча гонка чи шоу «Холостяк»

«На світанку 25 серпня відбулася інша таємна церемонія. Більше 30 тисяч свазілендських незайманих віком від 14 до 20 років на національному стадіоні країни пiшли у великий колективний танець з оголеними грудьми, у самих лише коротких спідничках на стегнах. Глядачами цього дійства були королева-мати та Мсваті ІІІ – король африканської держави Свазіленд», – дикунство, описане у статті «України молодої» та багатьох інших видань по всьому світу, намагаються вмонтувати в українську політику.

Король Свазіленду щороку обирає незайману в наречені, 2011 рік, © Reuters

Ну ви знаєте, хто щось подібне придумав зробити в Україні: кандидат у президенти України Ігор Шевченко і його штабістка Ярослава Коба. У цих людей виникла ідея провести кастинг на дружину для неодруженого кандидата. Може, комусь смішно, мовляв, сноби ви надуті. Але прикрість, завдана Шевченком і Ко, має кілька вимірів.

По-перше, це приниження жінок – прирівнювання до товару певних розмірів, до скакової кобили чи породистого пса – за словами Ярослави Коби претендентки мають відповідати критеріям «ноги+сісі+попа»…  далі за текстом.

По-друге, це перетворення важливого процесу з обрання президента країни, головнокомандувача, гаранта наших конституційних прав на цирк, на шоу «Холостяк».

І от як цікаво виходить: що більше приниження жінок – то менше раціонального, менше шансів на успіх (я тут не про Шевченка, звісно) цілого суспільства. Бо приниження жінки неминуче прокладає прямі асоціації із найвідсталішими й найбіднішими країнами у світі.

До речі, у Свазіленді (торік перейменованому на Есватіні) найвищий у світі коефіцієнт розповсюдження ВІЛ та СНІДу. Посідає 144 місце в Індексі Людського розвитку (ООН) із 189 країн світу. Принагідно нагадаю, в України в цьому рейтингу – 88 місце. Лідер рейтингу – Норвегія. Цікаво, що в рейтингу Гендерного розриву (укладають експерти Світового економічного форуму, в якому вимірюють гендерну нерівність в економіці, політиці, освіті й науці) Норвегія теж на лідерських позиціях – 2-ге місце у світі.

Тому ця історія з конкурсом наречених для кандидата у президенти України – не просто жарт, це спроба повести суспільний дискурс у напрямку деградації. З нетерпінням чекаю на журналістські розслідування про джерела фінансування виборчої кампанії Ігоря Шевченка. Але це вже наступна тема.

Наталка Соколенко

Схожі записи

Традиційні цінності та екстремізм: як в Україні «приборкують неугодних»

Що робити, якщо поліція не реагує на виклики щодо домашнього насильства?

Університет у Нідерландах відкрив вакансії «тільки для жінок» — його звинуватили у дискримінації чоловіків