23-26 січня у швейцарському Давосі відбувся 48-ий Всесвітній економічний форум (World Economic Forum Annual Meeting — WEF-2018). До заходу долучилися понад 3000 учасників та учасниць, серед яких: 340 політиків/инь, 1900 керівників/ць провідних компаній світу та 900 представників/ць неурядових організацій.
З понад 3000 учасників та учасниць WEF-2018 жінки склали 21%. І це — рекордний показник.
Крім того, цьогоріч уперше за всю історію Всесвітнього економічного форуму його співголовами стали виключно жінки.
Це генеральна секретарка Міжнародної конфедерації профспілок Шаран Бюрроу, генеральна директорка Європейської організації з ядерних досліджень Фабіола Дж’янотті, генеральна директорка енергетичної компанії ENGIE Group Ізабель Кохер, директорка-розпорядниця МВФ Крістін Лагард, гендиректорка ради директорів IBM Джіні Рометті, президентка банку Mann Deshi Mahila Bank та фонду Mann Deshi Foundation Парна Сінха та прем’єр-міністерка Норвегії Ерна Солберг.
До прикладу, минулого року співголовами Форуму було троє жінок та двоє чоловіків. А за рік до цього група була розподілена рівномірно.
Серед тих, хто взяв участь у Форумі минулого року, було 20% жінок, у 2016 році цей показник сягнув 18%, у 2015 році — 17%.
Телеканал CNBS відзначає, що в минулому організатори Всесвітнього економічного форуму зіткнулися з критикою того, що на саміті, в якому взяли участь більше 2500 осіб, включаючи світових лідерів і політиків, не було жіночого представництва.
Це призвело до того, що термін “Davos man” здобув негативний відтінок, оскільки використовується для позначення заможних чоловіків, які традиційно беруть участь у цьому заході, пише CNBS.
Водночас, у статті The Washington Post йдеться про те, що такий дисбаланс характерний не тільки для Давосу.
“Це віддзеркалення того, як виглядає суспільство у світі загалом”, – цитує видання прес-секретаря Всесвітнього економічного форуму Пітера Ванхема.
Про що говорили жінки та що говорили про жінок?
На Всесвітньому економічному форму йшлося, зокрема, про те, що надання жінкам та дівчатам можливості досягти успіху – це не тільки правильне рішення, але й можливість трансформувати суспільство та економіку.
Свою позицію співголови Всесвітнього економічного форуму Крістін Лагард та Ерна Солберг пояснили у статті “Чому 2018 має стати роком процвітання жінок?”.
Так, за їхніми словами, збільшення кількості жінок, які входять до складу робочої сили, може сприяти збільшенню ВВП, наприклад, на 9% у Японії та на 27% в Індії.
Крім того, зменшення гендерних розривів у сфері зайнятості та освіти може допомогти економіці диверсифікувати свій експорт, а подолання гендерної нерівності може зменшити нерівність доходів, що, в свою чергу, сприятиме більш стабільному зростанню.
Проте наразі, за словами Крістін Лагард та Ерни Солберг, майже у 90% країн існує одне або більше правове обмеження за ознакою статі.
“У деяких країнах жінки мають обмежені права власності, а в інших – чоловіки мають право заборонити своїм дружинам працювати. Жінки в країнах з нестабільною ситуацією мають особливий ризик дискримінації та виключення. Окрім юридичних перешкод, існують перешкоди, пов’язані з поєднанням трудового та сімейного життя, освіти, доступу до фінансів та тиску з боку суспільства”, – наголосили співголови Всесвітнього економічного форуму.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, розповідав на WEF-2018 про те, що, згідно з доповіддю компанії McKinsey, до 2026 року звуження гендерного розриву у Канаді може додати до економіки 150 мільярдів доларів.
Посилаючись на це дослідження Трюдо також заявив, що економічне зростання, яке спостерігалося у Канаді за останні десятиріччя, пояснюються, зокрема, тим, що жінки приєднуються до складу робочої сили.
Водночас, пакистанська правозахисниця Малала Юсафзай на WEF-2018 сказала про те, що важливим кроком на шляху до припинення гендерної нерівності є обізнаність чоловіків у питаннях прав жінок.
«Чоловіки грають велику роль… Ми повинні вчити хлопчиків, як бути чоловіками. Щоб бути людиною, ви повинні визнати, що всі жінки і всі оточуючі мають рівні права, і ви є частиною цього руху за рівність», – пояснила Малала.
Гендерної рівності доведеться чекати ще 100 років?
Прогрес у досягненні гендерної рівності, що спостерігався в світі протягом останніх 10 років, у 2017 році – припинився.
Про це йдеться у щорічній доповіді Всесвітнього економічного форуму “Global Gender Gap Report”, оприлюдненій наприкінці минулого року.
Так, експерти провели дослідження у 144 країні світу за чотирма основними напрямками: охорона здоров’я, освіта, економічні можливості й політична діяльність.
Результати дослідження свідчать про те, що в порівнянні з 2016 роком, у 2017 році середньосвітовий рівень забезпечення рівності статей знизився з 68,3% до 68%. А гендерний розрив у 2017 році склав 32%, збільшившись у 82-х з 142 країн, які брали участь у дослідженні.
Загалом, на думку експертів, при поточних темпах вирішення гендерних проблем знадобиться в середньому 100 років, щоб домогтися справжньої рівноправності (у минулому році цей показник оцінювався в 83 роки).
“Ми рухаємося від епохи капіталізму до епохи “талантризму”. Конкурентоспроможність на національному та бізнесовому рівнях буде вирішена, як ніколи, інноваційними можливостями країни чи компанії. Виграють ті, хто зможе успішно інтегрувати жінок у ці процеси”, – так результати дослідження прокоментував Клаус Шваб, засновник та голова Всесвітнього економічного форуму.
Яся Вольвач
