Прямісінько в центрі Києва, недалеко від Золотих воріт, за рогом будинку сховалася Zelenka. Це місце, де може бути комфортно працюючим мамам і татам, мобільним бабусям і дідусям із дітьми. Тут за вертлявими чи сором’язливими синами й дочками пригляне модератор дитячих ігор, а мама-тато-бабуся-дідусь можуть «сховатися» в сусідній кімнаті з ноутбуком і попрацювати. Або ж зустрітися з другом-подругою за чашкою кави…
Zelenka – це місце для роботи й відпочинку з дітьми, навіть дуже маленькими. Місце, де не просто декларують Kids-friendly open space (відкритий і дружній простір для дітей), а й створюють для цього умови.
Кому й чому сюди варто приходити – тестувала Ірина Виртосу спеціально для «Поваги».
Перші знайомства
Заходжу в Zelenka. Поки що тихо. Дітей небагато. Ще рано… І Київ тільки починає для себе відкривати Zelenka.
Знайомлюся з Анею – модераторкою дитячих ігор і за сумісництвом енерджайзеркою. Себе ж дівчина скромно називає «baby-sitter, але тільки не «sitter»: «Я бігаю, стрибаю, малюю з дітьми…»
Дівчина мені показує кімнату, де на чистій підлозі розкидані матраци, іграшки, книжки… Тут ходять босоніж (або вам запропонують одноразові капці). «А ще тут можна повзати, просто валятися на підлозі, а якщо… то й заснути», – усміхається Аня.
Модераторка Аня
Знайомлюся з найменшими відвідувачами закладу. Півторарічна Злата, дворічний Сашко та його старша сестра Аня, восьмирічний Сашко…
– Мене заморозили… – каже юна відвідувачка Аня.
– Хто тебе заморозив? – цікавлюся в неї.
– Чудовисько… – відповідає пошепки дівча.
– Чудовисько? І де воно? – так само пошепки перепитую.
– Там, в іншій кімнаті…
– І як тебе розморозити? – запитую.
– Потрібне якесь чарівне слово… – кинула мені моя нова знайома й почала наздоганяти старшого Сашка…
Аня
Мама Ані й Сашка – журналістка Анастасія – завітала в Zelenka, щоб самій перевірити, наскільки зручно тут із дітьми.
«Нам тут сподобалося. Однак малого Сашка вистачає максимум на дві години… А ось Аню я тут не бачила й не чула, могла працювати без проблем», – коментує Анастасія.
Анастасія із сином Сашком
Мама розповіла: коли старшій було два роки й дев’ять місяців, народився син.
«Я мала один декрет за іншим. І вже на другому декреті, відверто, хотілося “лізти на стіну”. Дуже важко з двома малими дітьми. Ще й самій хочеться всюди встигнути. Коли народився молодший, мені було тридцять – саме час творити себе і своє життя. Тож я вирішила повернулася до роботи. Спробувала спочатку з дому… Але з мого боку це було самовпевнено – я весь час відволікалася на дитину. Найняла няню – не допомогло: няня постійно питала, що вдягнути і що приготувати їсти, та й Сашко знав, що я поряд. Коли підріс син – віддали в дитячий садочок. А я за першої можливості пішла працювати в офіс…
Інколи на роботу я беру дітей із собою. Попереджаю: готуйтеся – сьогодні приходить Аня. Коли збиралася на інтерв’ю з шеф-кухарем Урієлем Штерном, взяла з собою Сашка. В Урієля виявився спеціальний млинок, від якого не міг відірватися мій Сашко. Син його розглядав. Цілих 40 хвилин! А ми записали інтерв’ю. Дорослі взагалі лояльно ставилися, де я з’являлася з дітьми.
Водночас наш тато жодного разу не взяв на роботу Аню, бо це ж все полетить до біса, світ завалиться. Мені здається, мамам простіше «вбудувати» дітей у своє соціальне, професійне життя, ніж більшості тат», – розповіла свою історію Анастасія.
Ресурс для мам
Розмова з власницею Zelenka Анною Кравченко тривала за участі її дочки Злати, яка намагалася закласти кульки в горнятко.
– Це наша нова улюблена гра. Поки що вміємо тільки їх туди закласти, вийняти я допомагаю, – пояснює мені власниця закладу.
Анна Кравченко і дочка Злата
– Я розумію, що мої діти ще дуже маленькі. Однак я не хочу закрити себе вдома, я прагну розвиватися. Для мене важливо, щоб моє постійне перебування з дітьми не шкодило нашому спілкуванню й нашій прив’язаності.
А в мене цілий список того, що мені хочеться зробити. Англійську вивчити. Зайнятися живописом. Музика… Відвідувати концерти. Та в такі заклади, як консерваторія, філармонія, не завжди прийдеш із дитиною. На жаль, у Києві є певна ізоляція. Мамам із маленькими дітками піти нікуди. А в нас дітям раді. Наша цільова аудиторія – переважно дітки до 5–6 років, але ми відкриті для будь-якого віку. До речі, до нас можна прийти й… без дітей, – розпочала Анна.
До слова, Zelenka – це не тільки простір для ігор із дітьми. Тут організовують різні заходи: зокрема, бізнес-сніданки з мамами, які вже мають власний бізнес, стали успішними й діляться своїм досвідом.
По вівторках відбуваються заняття зі слов’янської гімнастики. Це час суто для мам: коли можна залишити дітей татам. «Їм також це корисно», – усміхається співрозмовниця.
У Zelenka нерідко організовують концерти, куди запрошують усю родину. Більше того – після виступу можна торкнутися музичних інструментів, «чого не зробиш, наприклад, у консерваторії…»
– Наша ідея – щоб було комфортно з дитиною як мамам, так і татам. Тат поки що не так багато, але приходять. Тут тати можуть не хвилюватися, що сам-на-сам залишилися з маленькою дитиною. Або ж граючись дитина влаштує бардак, і потрібно буде прибирати, – розповідає Кравченко.
У Zelenka відсутні рамки – можна й просто повалятися на матрацах, поки по тобі повзає син чи донька. Лунає сміх (або чутно сльози) і просто «звичний» дитячий гамір.
– Я активна мама, мені потрібно бути завжди чимось зайнятою. Більше того – хочу щось корисне робити не тільки для себе, а й для інших. Якраз Zelenka – це той проект, який допомагає мені бути корисною іншим мамам. І я сподіваюся, що мами, які до нас приходять, наповнюватимуться ресурсом – теплом, турботою, любов’ю, спілкуванням. Ресурс, який дозволяє бути кращою як для себе, так і для своєї сім’ї. Для кожної мами – це щось своє. Для когось – тут спокійно попрацювати, для інших – із подружками зустрітися, ще комусь – хоча б вийти з «дня Бабака» й «побачити» інших людей… А ще тут з’являються внутрішні сили виконувати свої «звичні» справи. Адже мама – це цілодобова робота, – переконана Анна.
Коворкінг для батьків – досить нова ідея для Києва, як і для всієї України. Як і ідея збереження балансу – професійного й сімейного. У Німеччині, Скандинавських країнах, Сполучених Штатах, щоб зберегти баланс і не дозволити мамам «збожеволіти», розриваючись між роботою та дітьми, створено багато публічних сімейних закладів. Причому конкурентних, які приносять гроші.
– Я часто буваю в Німеччині, нерівно до неї дихаю. Там чи не найкраще організовано простір для мам із дітками. Усе продумано. Ніхто не дивиться криво на тебе в ресторані, якщо ти годуєш грудьми дитину. Якщо твоя дворічна дитина впала в істериці, щось вимагаючи, ніхто не зробить тобі зауваження. Або ж не почне давати поради, як у нас це заведено… Мені здається, у Німеччині суспільство більш відкрите до дітей, толерантніше. Водночас у них заведено народжувати дитину після 30, навіть 35 років. Я, наприклад, дуже молода мама для німецької спільноти – мені 28 років, а в мене двоє дітей, старшому – чотири. А в моєї прабабусі вже четверо правнуків… – каже Аня.
Досвід інших країн, осмислений відповідно до українських умов, молода мама використала і для організації простору в Zelenka. Так, у туалетній кімнаті можна знайти не просто рушники й мило – там усе продумано, як удома. Туалетна накладка, вологі серветки, стільчики, іграшки…
У кімнаті для ігор, нариклад, бізіборд (стенд з інструментами та дрібничками), де як дівчата, так і хлопці, граючись, розвивають дрібну моторику, зосередженість, вивчають кольори. На підлозі – олівці, фломастери й кумедні дитячі малюнки…
– Це так просто й очевидно. Однак український бізнес зовсім не розуміє, як важливо дбати про клієнтів, які мають дітей. Я ж мама-мама: мені хочеться приходити з дитиною куди завгодно і знати, що буде зручно й безпечно.
Анна зауважує, що конкурентів не боїться. Навіть сподівається, що кількість схожих публічних закладів зросте. Так, уже схожі коворкінги відкрилися в Софіївській Борщагівці в Києві. Простір для батьків з’явився й в Одесі.
Власниця Zelenka зауважує, що згодом планують і самі розширюватися – відкривати схожі центри на Позняках та Оболоні.
Zelenka підтримує інвестор. «Наскільки це буде виправдано з точки зору бізнесу, з’ясуємо через півроку–рік», – каже Анна.
Поки що – набирає аудиторію. Для Анни в організації бізнесу важливо бути максимально корисною для мам, своїх клієнток. А вже потім заробляти мільйони.
– Не мої амбіції – бути першою, багатою. Я не зовсім розумію, навіщо це мені потрібно. Я самодостатня, у мене є коханий чоловік, улюблена справа, я просто живу й насолоджуюся тим, що маю. За освітою я – журналістка. Коли завагітніла першою дитиною, зрозуміла, що не зможу бути класною одночасно всюди – і на роботі, і з дитиною. І був період, коли я займалася виключно сином Артемом, але виношувала ідею, як себе реалізувати.
– Зі мною від самого початку цей проект розпочала Герця Гронова. Zelenka – це її ідея, як і назва. Зараз Герця переїхала в інше місце, але я сподіваюся, що вона повернеться й буде мені допомагати, – усміхається Анна.
Також у цій команді незамінна людина – адміністратор Оксана. Про неї Аня розповідає, що «вона більше, ніж адміністратор».
– Коли минулого року влітку ми сумнівалися, чи продовжувати нашу справу, Оксана сказала «Варто!» й за кілька днів написала бізнес-план. Її віра надихає.
Ще один член команди (звісно, окрім малюків, які постійно з мамою) – чоловік Анни.
– Ми тривалий час шукали «наше» приміщення, довго робили в ньому ремонт. Пофарбувавши підлогу, вимушені були сушити її екстрено. Чоловік приходив уночі з сушкою, щоб зранку ми вже могли продовжувати наші справи, аби вчасно відкритися. Чоловік також бере участь у вихованні дітей. Хоча в нас питання не ставало – хто піде в декрет – однозначно, я. І знаєте, це мене повністю влаштовує й радує щодня. У Zelenka я можу бути одночасно й мамою в декреті, і вести бізнес, і не розлучатися з дітьми.
Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини, спеціально для «Поваги»
