Повага
Рівність у світі Статтi

Рівноправ’я на ринку праці може додати 26% до світового ВВП у 2025 році

Такі дані надають дослідники Глобального інституту американської консалтингової компанії McKinsey, що довели пряму залежність росту економіки від гендерної рівноправності. Нещодавнє дослідження McKinsey надає наукове обґрунтування тому, що рівноправність жінок на ринку праці в усіх без винятку країнах сприяє росту ВВП. А це означає – покращення економіки і підняття життєвих стандартів людства.

mckinsey.it
Ілюстрація: mckinsey.it

Жінки становлять половину населення нашої планети. Проте внесок жіноцтва до світового ВВП становить лише 37%. До того ж, у різних регіонах нашої планети економічна активність жінок не є однаковою. Якщо в Європі, Північній Америці та Центральній Азії частка жіночої праці у ВВП сягає 40-41%, то Південній Азії – 24%, на Близькому Сході – 18%, а в Індії ще менше – 17%.

Дослідження McKinsey доводить: якщо б усі країни наздогнали країну-лідерку з гендерної рівності у своєму регіоні – це додало б 12 трильйонів доларів США (наочно: 12 000 000 000 000 доларів США) або ж 11% до світового ВВП уже в 2025 році.

А якщо жінки досягнули б повної рівноправності на ринку праці – то світовий ВВП виріс би аж на 26% порівняно з теперішнім, і становив би 28 трильйонів доларів США в 2025 році. Така сума рівноцінна приблизно обсягам сьогоднішніх ВВП Сполучених Штатів і Китаю разом взятих.

Що таке ВВП?

Валовий внутрішній продукт – це загальна сума товарів та послуг, які країна виробляє за певний період часу (наприклад, за квартал, за рік). ВВП враховує ті продукти та послуги, які не приховуються і оподатковуються. Тіньова або ж неформальна економіка не враховується до статистики офіційного ВВП. Надто високі податки, забюрократизованість, законодавчі заборони є одними з багатьох причин, які змушують бізнес іти в «тінь». Деякі дослідники вважають, що теперішня концепція ВВП застаріла, адже не враховує тіньову економіку та неоплачувану роботу, як-от ведення домашнього господарства. Проте достаток країни та її приналежність до розвинутих чи економік, що розвиваються, прямо залежить  від показників ВВП.

usercontent1.hubimg.com
Ілюстрація: usercontent1.hubimg.com

Урядам та приватному бізнесу слід вирішити вагому проблему: як залучити більшу кількість жінок на ринок праці? Адже чимало жіноцтва продовжує займатися домашнім господарством безкоштовно, не приймаючи безпосередньої участі у виробництві товарів та послуг, яке зараховується до офіційного ВВП.

У 40 з 95 досліджуваних країн експерти виявили високу, а іноді й навіть загрозливу гендерну нерівність. До такого висновку дійшли консультанти McKinsey, проаналізувавши такі показники, як рівноправ’я на роботі, законодавчу захищеність, політичну активність, тощо. Дослідження також показало, що в них країнах, де гендерна рівність у суспільстві є високою, немає проблем з рівними можливостями на ринку праці. І – навпаки: якщо суспільство схильне до тримання жінки «вдома» – це значно обмежує її кар’єрні перспективи.

Як розкрити повний потенціал жінок як робочої сили?

Варто наголосити, що гендерна нерівність на роботі є віддзеркаленням суспільних стереотипів. Саме тому в середньому жінки віддають втричі більше часу неоплачуваній роботі на дому порівняно з чоловіками. Час – це гроші. І звісно ж, що час, витрачений на прибирання, жінка могла би присвятити роботі.

Проте істотно покращити ситуацію можна тільки змінивши суспільні уявлення про роль жінки.

Експерти McKinsey вважають, що досягнути значного поступу у рівноправ’ї на ринку праці можна завдяки 6 інструментам, впроваджувати які повинні як держава, так і бізнес:

–        фінансові стимули: наприклад, субсидії для догляду за дитиною, стипендії для дітей шкільного віку;

–       технології та інфраструктура: курси оволодіння комп’ютерами для жінок з сільської місцевості, спеціальні місця паркінгу для вагітних жінок, інше;

–       створення економічних можливостей: наприклад, фірма Vodafone запровадила декретну відпустку на 16 оплачуваних тижнів, а опісля жінки можуть працювати за гнучким графіком 30 годин на тиждень протягом півроку, отримуючи при цьому повну зарплатню;

–        розвиток лідерства: залучення більшої кількості дівчат та жінок до різноманітних тренінгів, семінарів, програм, які націлені на розвиток лідерських якостей, оволодівання новими навичками, тощо;

–       адвокація та зміна відношення: медіа та неурядові організації повинні впроваджувати кампанії, які змінюватимуть стереотипи щодо традиційного поділу ролей. Наприклад, компанія Procter & Gamble (теж виробник пральних порошків) запустила в Індії телевізійну кампанію, яка доносила до громадськості меседж: прання білизни не повинно вважатися суто жіночою працею;

–         законодавство: уряди повинні ухвалити антидискримінаційні закони, забезпечити захист жінки у випадку домашнього насильства, двері у політику повинні бути відкриті для жінок (законодавчим забезпеченням квот місць у парламентах, тощо).

Ілюстрація: wp.streetwise.co
Ілюстрація: wp.streetwise.co

ООН та Світовий Банк віднедавна почали приділяти більшу увагу проблемі гендерного рівноправ’я. Адже зрозуміло одне – від успіху на шляху до повноцінної реалізації жінок на ринку праці світова економіка, яка ще досі повністю не оговталася від кризи, значно виграє. І наслідки рівноправ’я матимуть не тільки економічну вигоду: залучення жінок нарівні з чоловіками на ринку праці змінюватиме стереотипи багатьох суспільств, де з тих чи інших причин багато перспективних професій залишаються напіввідкритими для жінок.

Оксана Хомей

Схожі записи

Ґендерний дисбаланс у Вікіпедії і що думають про нього українські вікіпедистки

Вагітна у 60: як Мей Маск бореться з дискримінацією в модельному бізнесі

Уривок із книги Керолайн Кріадо Перес «Невидимі жінки»