Дівчата з найвищими балами з математики за результатами шкільних тестів масово вступають на філологію. Таку тенденцію помітили, проаналізувавши дані вступу за 2022–2024 роки.
Бажання опановувати технічні та інженерні професії в дівчат не додається. Хоча під час війни брак таких кадрів в українській оборонній промисловості особливо відчутний.
Євгенія Дроздова досліджувала для Texty.org.ua, чи зможуть жінки замінити чоловіків-інженерів в оборонці та інших сферах виробництва.
Ляльки і машинки
Хлопчикам — машинки, дівчаткам — ляльки. Цей сумний гендерний стереотип у сучасному світі багатьом видається образливим. Але статистика така: на спеціальність «Автомобільний транспорт» 2024 року вступило 99% хлопчиків і 1% дівчат. А «Дошкільна освіта» має в середньому 95% дівчат серед вступників. Аналогічна ситуація була і в минулі роки.
Гендерно нейтральні напрями — статистика, політологія, економіка, історія, філософія, банківська справа тощо.
Залучення жінок до STEM-професій (наука, технології, інженерія, математика) — тема постійного обговорення і вивчення в цивілізованому світі.
Наприклад, у США в 2023 році частка жінок-професіоналок у STEM становила 16,7% проти 5% у 1980-му. Національна академія наук США зазначає, що залучення різних студентів (у звіті йдеться про жінок і не білих чоловіків) до інженерної освіти та утримання їх в інженерній професії важливі для національної конкурентоспроможності.
У Британії станом на 2023 рік лише 16,5% жінок вступало на інженерні та технічні спеціальності.
Жінок в оборонці небагато
Із огляду на російську збройну агресію українським жінкам важливо здобувати технічні спеціальності не лише для забезпечення національної конкурентоспроможності, а й для посилення обороноспроможності країни. Технічні навички в галузі комп’ютерних наук, інженерії, кібербезпеки та інших STEM-напрямах сьогодні критично важливі для захисту України як на фронті, так і в тилу, адже сучасна війна значною мірою залежить від технологічної підготовки та інноваційних рішень.
Як зазначає генеральний директор ТОВ «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас, відбір фахівців у галузі ніколи не відбувався за гендерним принципом. Інженерки працюють у компанії зараз і працювали до повномасштабного вторгнення, але їх небагато.
Причина не в політиці компаній, а в усталених суспільних стереотипах щодо «чоловічих» технічних спеціальностей. Ситуацію ускладнює брак профільної підготовки для оборонної промисловості у вишах — випускникам доводиться набувати специфічних компетенцій безпосередньо на виробництві.
Оборонні підприємства не тільки намагаються зацікавити студентів, а й агітують школярів вступати на потрібні спеціальності. Так, Kvertus (український виробник засобів РЕБ і РЕР) активно працює зі школами й технічними ліцеями, спонукаючи молодь обирати радіотехнічні та інші технічні спеціальності. Для студентів проводять ярмарки вакансій, стажування, пропонують роботу на неповний день.
Питання в глобальній нестачі hardware-розробників, що спричинена низьким попитом на цих спеціалістів упродовж років, пояснює HRD Kvertus Катерина Купченко-Гринчук. За її словами, нині відбувається переломний момент — виші адаптують програми під потреби ринку. Наприклад, торік КПІ відкрив новий напрям «Технології радіоелектронної боротьби». Водночас компанії доповнюють університетську підготовку власними навчальними центрами, відкритими лекціями та стажуваннями.
«У належному рівні підготовки зацікавлені всі, адже на ринку спостерігається шалений попит на цих спеціалістів», — зазначають у Kvertus.
Математики і гуманітарії
Дані вступу за 2022–2024 роки демонструють, що бажання здобувати технічні та інженерні професії в дівчат не додається.
Якщо подивитись, як дівчата й хлопці складають тести зі шкільних предметів (ЗНО/НМТ), то яскраво вираженої гуманітарної спрямованості серед дівчат або технічної серед хлопців не спостерігається.
Проте різниця починається з того, що серед тестів на вибір хлопці частіше віддають перевагу фізиці й географії, а дівчата — іноземній мові, біології та літературі. Українська мова, історія України і математика — обовʼязкові предмети для всіх.
Суспільні норми сприяють розвитку гендерно диференційованих навичок та інтересів серед дітей. У ранньому віці батьки соціалізують дівчат і хлопців по-різному. Далі включається школа.
Наприклад, попри те що за стандартами НУШ предмет «Праця» перейменований у «Технології» і підручник дівчатам та хлопцям видають однаковий, чимало шкіл досі ділить класи на «дівчат» та «хлопців» і навчає їх окремо: дівчат — шити й готувати, хлопців — працювати з деревом, металом тощо. Культура, медіа, телебачення впливають на відмінності між хлопцями й дівчатами в інтересах і цінностях, що потім впливає на вибір професії.
Читайте також: Катерина Шаванова про роботу на перетині сфер, дослідження у Чорнобилі та виклики війни
Візьмімо для прикладу математику. Цей предмет входить до переліку обовʼязкових тестів, тож його складають усі випускники. У 2024 році 90% вступників отримали за тест менш як 163 бали. Невисокий результат, проте цілком репрезентативний, зважаючи на проблеми з математикою серед школярів. Але подивимося на 10% вступників, які впоралися з тестом найкраще.
Серед них 6720 дівчат і 6594 хлопці, проте більшість дівчат із хорошим результатом із математики вступили на філологію та медицину, тоді як хлопці обрали компʼютерні науки та інженерію програмного забезпечення.
Що ж відбувається з хлопцями, які добре знають мови і мають високий бал з іноземної мови? Вони так само обирають технічні спеціальності, у той час як дівчата — філологію.
Що робити
Із огляду на причини, характер і масштаби проблеми не варто сподіватися, що вона вирішиться сама. Перші кроки та ініціативи мають надходити від держави та Міністерства освіти, але, як показує досвід, МОН не дуже вправне в цих питаннях.
Співзасновниця ГО «STEM освіта Україна» Ірина Потапенко наголошує, що залучення дівчат до технічних спеціальностей досі залишається на рівні декларацій, а не реальних системних змін. Незважаючи на окремі успішні ініціативи, як-от програма «Дівчата STEM» або діяльність Малої академії наук, підтримка держави не демонструє комплексного підходу до подолання гендерного розриву в технічних галузях.
Читайте також: Жінки у STEM: в Україні запустили відеопроєкт «Науковиці»
За словами Ірини Потапенко, ключова проблема — низька якість природничої освіти: дослідження PISA засвідчують відставання українських школярів у математиці й природничих науках на півтора — два з половиною роки.
Експертка вважає, що для реального прогресу потрібні системні кроки, серед яких запровадження доступних і цікавих навчальних програм із технічних дисциплін для дівчат у школах, забезпечення шкіл сучасними лабораторіями, обладнанням для практичних занять, навчання та перепідготовка вчителів з акцентом на сучасні STEM-підходи, фінансова підтримка дівчат, які хочуть навчатися за STEM-напрямами, а також інформаційні кампанії, що мотивуватимуть дівчат повірити у свої можливості в технічних галузях.
Євгенія Дроздова, Texty.org.ua
