Якщо фемінізм і мав колись відтінок скандальності, то такі часи вже минули. Проте декого він досі бентежить, тож слово на літеру «Ф» усе ж може потребувати роз’яснення. Зрештою нині нам усім потрібні базові знання про права та можливості жінок, а ще поповнення власної скарбнички аргументів. А критикам зрештою варто запам’ятати, що феміністки не ненавидять чоловіків, і що в справедливому світі краще живеться як жінкам, так і чоловікам.
То що таке фемінізм, як і звідки він виник? Чого хочуть феміністки? У книжці Ірини Славінської «Слово на літеру «Ф» ви знайдете цікаві факти з історії українського та закордонного фемінізмів – із прикладами та поясненнями, а також із дуже практичними підказками про те, як власними діями зробити реальність трохи більш дружньою до жінок.
«Повага» з дозволу Видавництва Старого Лева публікує уривок із книжки «Слово на літеру «Ф».
***
То в чому полягає дискримінація жінок? У тому, що жінки можуть зазнавати несправедливого ставлення — саме через свій гендер. У тому, що жінки можуть потерпати від несправедливих обмежень і заборон, які досі присутні навіть у законодавстві. Але й на суто символічному рівні жінки не мають привілеїв, які є в чоловіків. У чоловіків не запитують, як вони планують поєднувати батьківство та кар’єру. У чоловіків не запитують, чому вони зарано чи запізно вийшли на роботу після народження дитини. Чоловіків не підозрюють у втраті кваліфікації, навичок і розуму після появи дітей. У чоловіків не запитують, як їхня дружина ставиться до того, скільки часу вони проводять на роботі. Не існує зневажливих жартів про «чоловічий колектив». Не існує упереджень про чоловіків як керівників. Не існує реплік про те, що в чоловіка невдалий день місячного циклу, і тому він такий нервовий.
Чоловіків мало коли оцінюють за вагою чи іншими зовнішніми ознаками: лисина, черевце абощо — не стануть приводом для хейту, бо чоловік із будьякою зовнішністю — Аполлон, він «і в сімдесят — жених». Порівняймо з досвідом жінок у просторі соцмереж, де ніби й квітне «бодіпозитив», але на світлині в купальнику зайва складка на талії може виявитися приводом для всіх, кого не питали, щось сказати про жіночу зовнішність — «обвислі» груди, «товсті» ноги, «вуха» на стегнах і «круглий» живіт.
Чоловік, котрий покинув родину й дітей, не часто зазнає суспільного осуду: чимало таких «татусів» безслідно й без наслідків зникають із життя своїх синів або доньок. Жінка ж отримає звинувачення «погана матір» або «зозуля» навіть у відповідь на рішення «занадто рано» повернутися до праці — хоча, знову-таки, ніхто насправді думки про це в широкого загалу не запитував. Подібні приклади може розказати будь-яка спостережлива людина. Реальність навколо — і факти, і сприйняття, і емоції, і жарти, і все інше — дуже наочно показує, що зі світом щось не так. Світ несправедливий до дівчат і жінок — у школі, в соцмережах, на роботі, у творчості, і, на жаль, часто навіть у родині. Дискримінація жінок існує. Саме з визнання цієї проблеми можемо почати з’ясовувати, чого ж насправді хочуть феміністки. Якщо пояснити коротко, то феміністки прагнуть справедливості.
***
А що слово «фемінізм» означає по-простому? Якщо дуже коротко, то переконання в тому, що жінка — це людина. Чому ця проста й доволі самоочевидна думка дотепер може видаватися комусь «скандальною» чи «епатажною»? Я не знаю. Проте можу хіба пофантазувати про можливі приводи й подразники. Можливо, когось бісить те, що фемінізм привертає увагу до проблем, яких воліють не бачити. Фемінізм говорить про них голосно та закликає суспільство знайти рішення. Можливо, комусь не подобаються заклики до створення більш справедливої реальності, не подобається ризик втратити свої привілеї? Що ж, саме так працює патріархат.
Люди, які мало знають про фемінізм, а чи лиш починають своє з ним знайомство, можуть також відчувати збентеження через те, що сучасний фемінізм має багато різних течій і напрямів. Немає одного середнього узагальненого фемінізму, який би всім підійшов і всім би подобався. Мені як феміністці свого часу саме цим докоряли. Мовляв, одні феміністки кажуть одне, інші феміністки кажуть інше — неможливо збагнути, чого ж ви хочете. Та якщо ми приймаємо тезу про те, що жінки — це люди, то мусимо прийняти й факт, що люди між собою можуть бути незгодні й навіть про щось сперечатися. Феміністки також сперечаються. І це чудово, тому що саме в діалозі народжуються нові ідеї, що рухають світ.
Недовіра чи острах щодо слова на букву «Ф» є наслідком або нестачі інформації, невігластва, неосвіченості, або свідомих перекручень і маніпуляцій. У XXI столітті фемінізм уже не є чимось новим, ані дивним. Цей рух є сталим, давнім, має свою історію та власні традиції. Водночас він швидко змінюється та має чимало різних відтінків, адаптуючись під нові виклики сучасності. Тут є і свої консервативні погляди, і більш егалітарні напрямки, і свої радикальні течії. Все, як і в будь-якій іншій темі. Відмінність фемінізму від інших рухів полягає в тому, що йдеться буквально про половину людства — жінок і дівчат, тобто про справді велику кількість людей планети Земля. Тобто від фемінізму не вдасться відмахнутися, вдавши, що це вимоги нібито нечисленних «меншин». До того ж, вимоги спільнот, які гуртуються за різноманітними ознаками, є надзвичайно важливими. Саме так працює демократія, творячи і волю більшості, і справедливі умови для меншості.
Людина, котра не розуміє, що таке гравітація чи інші закони фізики, живе у світі, де вони все одно діють — попри незнання чи заперечення. Так само, незалежно від того, чи людина розуміє сутність фемінізму, і чи себе ідентифікує як феміністичну чи профеміністичну, фемінізм усе одно відстоює права жінок. Ба більше, на життя сучасних жінок уже вплинув рух за права жінок. Навіть якщо та чи інша особа нічого про нього не знає, чи навіть вороже ставиться до феміністок і їхніх поглядів.
Саме завдяки фемінізму та роботі посестер і попередниць, сучасні жінки можуть подорожувати на самоті, виходити з дому без супроводу, брати участь у виборах, вчитися в університетах, працювати й отримувати зарплату, користуватися особистим банківським рахунком без дозволу чоловіка, батька чи брата, кермувати автівкою та отримувати посвідчення водійки, самостійно обирати собі партнера чи партнерку, розлучатися, отримувати опіку над дітьми, вести власні справи, а ще брати участь у спортивних змаганнях, самостійно вирішувати, яку контрацепцію обирати… і не лише.
