«Я — проти [дівчат в армії]. У свою роту я не візьму дівчинку», — говорить командир штурмової роти «Кракен» Антон Чіча. Це частина відповіді на питання «Чи є в Кракені дівчата?» для ютуб-шоу «Віддушівдушу».
Боєць зазначає, що у війську є дівчата, які виконують багато функцій «від медиків до кухні, закінчуюючи посадами у штабі, навіть є штурмовики». Але сам Чіча проти дівчат на бойових посадах нібито через їхню «нестабільну психіку». Та й загалом, за його словами, жінки мають «бути натхненням» для чоловіків.
«Це суто моя думка, я глибоко переконаний, що у бойовій ситуації жіноча психіка набагато більш, так би мовити, нестабільна. Ми дівчат маємо берегти. Всю «брудну роботу» ми маємо взяти на себе: штурм, розвідка і так далі. Вони й надалі мають жити і тішити наше око, і бути нашим натхненням», — додає Чіча.
Читайте також: Сексизм і знецінення: чому бійці третьої штурмової бригади порівняли жінок у ЗСУ з дітьми та собаками
Далі боєць зазначає, що захоплюється дівчатами на посадах медиків, акцентуючи увагу, що ті завжди зберігають спокій.
«Я завжди захоплювався нашими медпрацівниками. Я завжди казав, що ви — топ. Щоразу бачити відірвані кінцівки, а ви працюєте в абсолютно спокійному режимі — це дуже круто».
Жінки для натхнення — це сексизм
Упередження, що жінки не підходять для роботи і повинні бути натхненням для чоловіків — це сексизм.
На початку листопада Ярина Чорногуз зреагувала на сексистьскі вислови бійців третьої штурмової бригади у шоу Двіж, зауваживши, що жінок, які перебувають на бойових посадах, завжди знеціюють. Кажуть, що вони — виняток із правил.
«Нас завжди сприймали і сприйматимуть як виняток із правил або як певне відхилення від «природи жінки», про яку впевнено розказують загальноприйняті стереотипи (а в основі стереотипу про «природу жінки» досі чомусь лежить уявлення про жінку, чий світ обмежується набором дім-каструлі-діти-манікюр, коротше про жінку як елемент хатнього інтер’єру, інкубатор для народження потомства або трофей для хвастощів, і дуже рідко — як людину з певними здібностями, особистість, бойову одиницю)», — пише Ярина Чорногуз.
Стереотипи заважають реалізації принципу гендерної рівності у війську
Напередодні заступниця міністра оборони України Наталія Калмикова провела робочу нараду з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі. Обговорювали проблеми та актуальні потреби жінок, які служать у ЗСУ.
«Учасники наради наголосили на тому, що за останній час Україна зробила великий крок вперед у плані забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків в армії.
Водночас ще існує низка стереотипів, які заважають практичній реалізації принципу гендерної рівності у війську.
Насамперед це стосується збільшення кількості жінок на посадах командирів підрозділів та усунення штучних проблем, пов’язаних із їх просуванням по службі в бойових частинах», — йдеться в повідомленні Міноборони.
Міністерство також цитує Калмикову, яка зауважує, що нині у ЗСУ найбільша кількість жінок за всю історію і вони обіймають різні посади.
«Сьогодні на полі бою в Україні ми маємо найбільшу кількість жінок в новітній світовій історії. Вони проявляють себе не лише як гарні військові фінансистки чи лікарки, але і як сміливі військовослужбовиці, що віддано захищають свою Батьківщину. Наше завдання зробити все, щоб вони могли будувати кар’єру», — заявила Наталія Калмикова.
Жінки ведуть подвійну війну — із сексизмом та з росіянами
Очільниця Громадського альянсу «Політична дія жінок» Ірина Тишко констатує, що жінки в армії стикаються з сексизмом.
«Їм ще й досі доводиться чути, що жінці не місце у війську, попри те, що їх там 42 тисячі, а близько 5 тисяч із них — на фронті. І що важливо — всі вони доброволиці. На жаль, також лунають заяви з боку чоловіків військових, які намагаються в публічному просторі знецінити жіночу службу і їхній бойовий досвід. Так, щоб зрозуміло пояснити, це нагадує дідівщину в армії. Мабуть, багато людей, особливо чоловіків, знають або мають уявлення, що це таке. У сферах гегемонної маскулінності, якою є армія, дідівщина — неформальна ієрархічна система взаємовідносин військових — приниження і різне насильство, ініціація, яку придумали чоловіки», — зауважила Тишко.
За її словами, настав час визнати проблему з дискримінацією жінок у війську і залишити її в минулому.
«Боротьба з сексизмом має бути ефективнішою на інституційному рівні. Будь-яка дискримінація повинна бути заборонена, а у жінок мають бути правові інструменти самозахисту, вони повинні почуватися в безпеці серед своїх, не боятися повідомляти про це, а ті, хто вдаються до сексизму, мають отримати покарання. Українському суспільству треба з повагою ставитися як до рішення жінок нести службу, так і до їхньої гідності. Бо вони ведуть подвійну війну — із сексизмом і з росіянами. Це дуже виснажливо. Треба розуміти, що ми маємо все робити, аби підтримати їх, визнавати їхній героїзм та внесок у боротьбу з російськими окупантами, шанувати гідно памʼять загиблих бійчинь і не забувати дякувати за службу», — підсумувала експертка.
