Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення проаналізувала новини 11 загальнонаціональних телеканалів з погляду гендерного балансу. До моніторингу потрапили новини, які виходили у вечірній прайм-тайм 5 липня. Усього проаналізували 151 сюжет.
Новини та фемінітиви
Серед проаналізованих каналів вживали фемінітиви лише у 30% сюжетів. Зовсім не було їх на 2 з 11 каналів: на «Еспресо» і каналі «Прямий».
Найчастіше фемінітиви вживають на «UA:Перший» (71% сюжетів новин з використанням фемінітивів), «СТБ» (42%), «1+1» (39%) та «5 канал» (31%).
На каналах «НТН» та «ІНТЕР» непаритетну мову зафіксували, наприклад, у таких випадках: «пресофіцер», «адміністратор», «співробітник поліції», «директор». Хоча фемінітиви тут були б більш доцільними, вважає Нацрада.
«Результати моніторингу дають можливість стверджувати, що вживання толерантної, неупередженої мови, гендерно паритетної лексики у новинних передачах загальнонаціональних телемовників стало елементом сталої практики. Цей досвід потребує закріплення в редакційних статутах і правилах саморегулювання телерадіоорганізацій України», — кажуть у Нацраді.
Гендерні стереотипи
Новини: яким зображене українське суспільство?
Найбільш представлені люди віком 36 – 60 років. На 7 з 11 каналів домінують чоловіки цієї вікової категорії.
За даними Держстату станом на 1 січня 2021 року, людей 36-60 років в Україні 36%. Тоді як на телебаченні їх 78,7%. Чоловіків серед цієї вікової категорії удвічі більше, аніж жінок: 55,2% проти 23,5%.
Мало представлене на телебаченні старше населення. В Україні жінок і чоловіків, старших за 60 років — 23%, а в новинах їх лише 4%. Обидві статі – чоловіки й жінки – залучені до новинних сюжетів практично порівну – 1,9% і 2,1% відповідно.
На каналах «Еспресо», «Прямий», «НТН» людей старших за 60 не було представлено взагалі, а на каналах «5», «ІСТV» не було саме жінок 60+.
Те ж саме і з людьми до 18 років. В Україні таких людей близько 18%, однак в новинах вони є в середньому у 2,3% випадків.
Експертки чи експерти
Лише 20 сюжетів новин містили експертний коментар – 14% від загальної кількості. При цьому експертів було 67%, а експерток — 33%.
Жінки як експертки були у новинах на каналах: «1+1», «5», «Інтер», «UA:Перший», «СТБ», «Україна 24».
Але все одно здебільшого експертки коментували відпочинок і туризм, дитячий відпочинок, погоду й екологію, психологічні питання. А експерти – економіку, безпеку, злочини та юридичні питання, міжнародну політику.
Хоча на каналах «ІНТЕР» і «UA:Перший» саме експертки коментували судову реформу в Україні.
Ведучі
Ведучими новинних передач були переважно жінки – 7 (63%). Чоловіків-ведучих було 4 (37%). Кореспонденток й авторок сюжетів також було удвічі більше ніж чоловіків: 57% кореспонденток і 67% авторок та 28% кореспондентів і 33% авторів сюжетів.
Гендерний баланс щодо кількісного співвідношення кореспонденток і кореспондентів спостерігався на телеканалах «ICTV» та «ІНТЕР».
«Попри переважні кількісні показники жіночої складової (так званої «видимої частки») у виробництві новин було помічено, що новини часто продукують зразки традиційних патріархальних ролей. Це дає підстави говорити про нерівність у спілкуванні між чоловіками й жінками. Часто авторки, кореспондентки й ведучі продукують гендерні стереотипи, приміряють на себе чоловічу роль. Це стосується залучення до виробництва новин експертів, свідків, героїв та учасників передачі за маскулінними моделями.
Можна говорити про існування глибокої, майже архаїчної тенденції, яка все ще пов’язує бачення жінки з патріархальними концепціями й гендерними стереотипами, а також можливий вплив «невидимої частки» виробництва новинних передач (керівники ЗМІ, редактори, менеджери), який спрямований на свідому або несвідому підтримку таких стереотипів», — додають у Нацраді.
Аналізували такі телеканали: «ІНТЕР» (передача «Подробиці»), «1+1» («ТСН»), «Україна» («Сьогодні»), «Україна 24» («Сьогодні. Новини»), «НТН» («Свідок»), «UA: Перший» («Новини»), «Прямий» («Репортер»), «Еспресо» («Новини»), «СТБ» («Вікна»), «ICTV» («Факти»), «5» («Час новин. Підсумки»).
Нацрада використовувала методологію гендерного моніторингу, створену з ініціативи державного органу за підтримки уряду Швеції й Національного демократичного інституту США.
