8 порад для майбутніх депутаток місцевих рад

Як проводити виборчі кампанії та підвищувати роль жінки у житті громади – такими були центральні питання, над якими працювали кілька останніх тижнів волинянки. 25 активісток вирішили балотуватися на місцевих виборах і взяли участь у проекті “Від локальних дій до єдиної країни” у Луцьку. Як досягати цілей та використовувати сучасні технології у політичній діяльності, учасницям розповіли тренерки: експертка з виборчого права та організації виборчого процесу Наталія Богренцова і медіа-тренерка, головна редакторка Gender Channel. ua Юлія Гончар. Підсумувавши роботу цих тижнів, пропонуємо  8 корисних порад для тих, хто розпочинає свій шлях у політиці.

1. Створюйте ідеальний портрет себе як кандидатки

Разом із командою проведіть SWOT-аналіз (визначення сильних і слабких сторін, зовнішніх можливостей та загроз від оточення). Відтак міркуйте, як недоліки обернути на позитиви. Будь-яку негативну рису можна подати собі на користь. Передбачайте ходи суперників та думайте, як нейтралізувати їхній вплив.

Приміром, у майбутньої кандидатки були серйозні проблеми в минулому, наприклад, з алкоголем. Краще чесно про це зізнатися, щоб конкуренти не використали цей факт як компромат, та запевнити, що ви зуміли вирішити ці питання. Це може продемонструвати рішучість та силу волі.

Складні ситуації варто розігрувати зі своїм виборчим штабом. Адже так само як кандидатка буде намагатися обернути негатив собі на користь, конкуренти використовуватимуть навіть цілком невинні речі.

Вас можуть звинуватити навіть у тому, що захищаєте ВІЛ-інфікованих (ідентифікувавши вас із представником вразливої спільноти) або працюєте в громадській організації (себто отримуєте фінансування з Європи чи Америки, не платите податків тощо).

Треба передбачити, чи будуть використовувати нечесні технології проти вас. Згадуйте все, що з вами траплялося років із 12 й думайте, як його обернути на жарт абощо. Розкажіть команді про сімейні стосунки, невдалі романи, сварки з друзями, відверті фотографії у соцмережах, відпочинок на морі чи на дискотеках і пропрацюйте кожне питання чесно, без образ. Коли людина йде до влади, право на особисте дуже нівелюється — вона стає публічною особою, медійним обличчям.

Аналізувати конкурентів слід так само ретельно, як самих себе.

2. Напрацюйте стратегію виборчої кампанії

Вона будується на тому, ким є кандидат(ка), яку політичну силу представляє. Концепції розраховуються на певні групи, нема таких, що задовольняли б усіх.

Крок 1. Проведіть соціологічне дослідження (можна за півроку до виборів). Якщо на це немає коштів, зверніться до відкритих джерел: Центр Разумкова, Інститут соціології НАН України, місцеві незалежні лабораторії. Як варіант — провести дослідження власними силами. Потрібно знати: демографічний склад округу (є в обласних управліннях статистики), його соціально-економічний стан, цільові групи, на які працює кандидат(ка), електоральну історію, проблематику, яка хвилює виборців(збір інформації методом контент-аналізу, через моніторинг ЗМІ, анкетування, глибинні інтерв’ю. Дорого, проте дієво — фокус-групи).

Крок 2. Пропишіть у стратегії цілі виборчої кампанії: реальні і надумані (які плануєте виконувати і які є штучно викликаними, формальними), виходячи з них –  ближчі й дальші завдання.

Крок 3. Наступне — запишіть плани, розподіліть обов’язки, визначить шляхи доступу до виборця, обдумайте, як при потребі захистити результати виборів.

Крок 4. Розробіть ключове повідомлення – набір меседжів, які  ви будете доносити до виборця, й символіку. Дуже важливі слова й фрази, з яких вони будуть складатися. Слогани мають бути актуальними, лаконічними, яскравими, контрастними. Вони працюють на підсвідомість, емоції й асоціюватимуться з вашим іменем, тож не мають дратувати.

3. Обіцяйте лише реальні речі

Програма — один із основних елементів успіху. Вона має бути конкретною, написаною зрозумілою мовою, містити інформацію про завдання, які кандидат ставить перед собою, і шляхи їхньої реалізації.

Політична культура в Україні наразі не на дуже високому рівні, тож програми часто є штампованими. У нас вважається, що це неважливий формальний документ. «Опора» проаналізувала програми кандидатів у депутати до Верховної Ради й з’ясувала, що програми «Свободи»,  комуністів й Партії регіонів мають багато спільного.

Зміст програми має відповідати можливостям майбутньої обраниці або обранця. Неправильно, коли кандидати у депутати Луцької міської ради обіцяють, що країна вступить до НАТО, а депутати Верховної Ради беруться ремонтувати сільські дороги.

Якщо впровадять голосування за відкритими списками, то кожен кандидат чи кандидатка, окрім партійної програми, матимуть можливість прописати певні положення для округу, від якого будуть балотуватися. Для цього треба добре знати, як живуть виборці, й зосереджуватися не лише на стратегіях, а й близьких планах.

4. Стать не є недоліком чи перевагою у політичній діяльності

Виборці з високою мотивацією оцінюють кандидата/кандидатку за професійними, а не статевими ознаками.

У невеличких містах нині спостерігаємо вичерпаність чоловічого ресурсу, зокрема і через війну. Причому активність жінок у громадській сфері, їхня готовність брати на себе відповідальність на місцевому рівні зростає.

Важливу роль у суспільних процесах сьогодні грають волонтери, серед яких значна частка – жінки. Вони знають, як дістати дефіцитні медичні препарати з-за кордону, розрізняють різні види зброї, мають зв’язки. Звичайно, такі активістки впораються із забезпеченням обладнанням,  приміром, кардіологічного центру. І будуть виглядати переконливо.

Зараз саме той момент, коли активна жінка може і повинна йти у владу. Але заява на кшталт: «Я – жінка» не є аргументом у виборчих перегонах.  Треба акцентувати уваги на професійних та лідерських якостях, показувати себе господарницею, організаторкою, громадською діячкою, волонтеркою абощо.

Головні акценти іміджу можуть бути різними. Вони залежатимуть і від особистих якостей кандидатки, і від «ядра» її майбутніх виборців. Тож якщо господарські питання – не зовсім ваша царина, зате ви прекрасна юристка або науковиця, прогресивна людина, яка поділяє  європейські цінності – це теж знайде підтримку виборця.  Імідж не мусить конфліктувати із вашою сутністю, навпаки, підкреслювати позитивні якості і вміння.

Жінці-майбутній депутатці доведеться готуватися до таких закидів. Як долати стереотипи й упередження – це індивідуальна робота конкретної кандидатки із конкретним журналістом. Як варіант — розповісти, що хатні обов’язки розподілені між членами родини і там, де можна, їх виконує побутова техніка.

5. Без брудних технологій заради світлої мети можна обійтися

Остання президентська кампанія Анатолія Гриценка йшла від негативу. Він мало хвалив себе й багато критикував інших кандидатів. За результатами виборів бачимо, що така тактика не справила враження. Краще  відштовхуватися від конструктивних пропозицій і планів.
За останні роки кількість брудних технологій зменшується. Повільно, але люди починають розуміти, що на чорнусі країну не збудуєш. Але треба готуватися до всього.

6. Сарафанне радіо працює ефективніше, ніж макулатура в поштових ящиках

Створюйте або підсилюйте свою пізнаваність, розвивайте популярність. Ваше обличчя має другорядне значення, на слуху повинне бути ім’я і прізвище – те, що буде у бюлетені. Уся кампанія будується на тому,  щоб прізвище звучало всюди й запам’ятовувалося.

Треба знати, що виборці слухають, читають і дивляться по телевізору. А також –  якими інформаційними каналами користуються ваші конкуренти.

Розсилка поштою листівок й іншої друкованої продукції, зовнішня реклама є витратними, але не надто дієвими способами. Сарафанне радіо спрацьовує ефективніше, ніж макулатура в поштових ящиках. Особливо дієвим цей комунікаційний канал є у маленьких містечках, де всі знають один одного. Прекрасно, якщо перша вчителька скаже, як добре ви вчилися в школі, або місцевий лідер громадської думки між іншим згадає про вас в інтерв’ю.

Найдоступнішим і найдешевшим майданчиком для інформації про себе є інтернет. До того ж мережа розрахована на аудиторію з вищим рівнем суспільної активності й наближає вас до виборця — адже соціальні мережі створені для спілкування, у тому числі з політиками. Але, звісно, все працює, якщо ваш майбутній електорат користується інтернетом.

Можна вдатися до допомоги знайомих – лідерів думок у Фейсбуці. Попросіть їх лайкати й поширювати ваші дописи у соцмережі.

Найпростіші, безкоштовні ресурси — електронна пошта (для розсилки), соціальні мережі й блог. Власний сайт дасть кандидатці більше індивідуальності, можливості для презентації та полегшить пошук за прізвищем.

7. Будьте «своєю людиною»

Знайте цінності своїх виборців, їхні життєві програми, політичні й релігійні погляди, національність, проблеми. Визначте цільові групи, відвідуйте місця, де вони збираються, проводьте зустрічі на ринках, лікарнях, у дворах.  Будьте “своєю людиною”, вдягайтесь відповідно до події та місця зустрічі. Спілкуйтеся з молодими мамами й домогосподарками — ніхто так не думає про майбутнє, як вони. Важко працювати одночасно на студентів і пенсіонерів. Вибирайте тих, чиї проблеми вам зрозуміліші, хто ближче вам за світоглядом.

8. Де взяти гроші

Без грошей нереально провести виборчу кампанію, але мінімізувати затрати можна. Багато говориться про пропорційну виборчу систему на більшості рівнів виборів, що передбачає фінансовий ресурс партії. Також кошти у виборчі фонди можуть надавати звичайні громадяни, підприємці шляхом фандрейзингу.

Наразі не дуже поширено, що українці здають гроші на підтримку кандидата, але на Заході це звична практика. Нам ніхто не заважає запроваджувати собі такий досвід. Тим паче, нині спостерігаємо, що люди роблять пожертви, коли бачать життєву необхідність у цьому. Знають, що ці кошти не повернуться до них безпосередньо, але будуть хорошими інвестиціями в майбутнє. У кандидаток теж є нагода запевнити людей, що вони вкладають у корисну спільну справу. Це може бути не лише матеріальна, а й організаційна, технічна допомога. Не просто зламати звичні схеми, але можна достукатися.

Інший аспект — на попередніх виборчих кампаній кошти використовувалися нераціонально: друкували те, без чого можна обійтися, розвішували багато зовнішньої реклами, яка лише нашкодила.

Ярослава Тимощук