Автор Левчина Вероніка 
ЗРК Корал — це вітчизняна зенітна керована ракета середньої дальності, яку створює Державне Київське конструкторське бюро «Луч». Вона з’явилася як відповідь на гостру потребу України в сучасних засобах протиповітряної оборони, здатних працювати як проти аеродинамічних цілей, так і проти окремих класів балістичних загроз. Ракета важить усього 300 кілограмів, несе 25-кілограмову бойову частину і розганяється до швидкості понад 1100 метрів на секунду. Її базова дальність сягає 30 кілометрів, а висота ураження — 10 кілометрів, при цьому конструктори вже заклали можливість розширення цих параметрів у подальших модифікаціях.
Головна перевага комплексу полягає в уніфікованій модульній архітектурі. Одна й та сама ракета може стартувати з наземних пускових установок, з корабельних вертикальних шахт і навіть підвішуватися під крило літака як зброя класу «повітря-повітря». Саме ця гнучкість робить ЗРК Корал особливо цінним у сучасних умовах, коли українська ППО змушена одночасно прикривати величезні території, важливі об’єкти інфраструктури та військові підрозділи.
Історія створення та розвиток проєкту
Робота над ракетою Корал стартувала 2016 року за рішенням тодішнього міністра оборони Степана Полторака. Спочатку завдання звучало чітко: створити зенітний комплекс корабельного базування з вертикальним пуском. КБ «Луч» під керівництвом генерального конструктора Олега Коростельова взялося за справу, спираючись на вже відпрацьовані технології. Багато вузлів — двигун, інерціальна система, імпульсні двигуни корекції, неконтактний детонатор — були перевірені на інших виробах бюро, зокрема на ракеті «Вільха».
У червні 2021 року на виставці «Зброя та безпека» вперше показали повнорозмірний макет. Тоді ж Коростельов відкрито заявив, що готовність середньодальнісного комплексу становить близько 70 відсотків. Він підкреслив, що ракета здатна працювати по балістичних цілях певного класу і може застосовуватися з сухопутних, морських і повітряних платформ. Паралельно бюро вело роботу над цілою лінійкою: короткодальнісною РК-10 (близько 10 км), власне Коралом (30–40 км) і перспективною ракетою об’єктового класу з дальністю до 100 км.
Після початку повномасштабного вторгнення пріоритети змінилися. Міністерство оборони включило розвиток вітчизняних засобів ППО, у тому числі ЗРК Корал, до списку ключових завдань. До 2023–2024 років дальність у публічних заявах уже фігурувала як 30–50, а подекуди й до 100 кілометрів для окремих варіантів. У березні 2026 року КБ «Луч» і харківська компанія «Радіонікс» підписали угоди з іспанською групою Sener — виробником елементів для ракет IRIS-T. Цей крок відкрив доступ до перевірених європейських технологій і прискорив фінальні етапи відпрацювання.
У квітні 2026 року ракету вперше показали вже не як макет, а як реальний зразок на виставці, яку відвідав Президент України. Західні аналітики відзначили зовнішню схожість із сучасними перехоплювачами і припустили сумісність із пусковими установками С-300, а в перспективі — навіть із системами Patriot.
Технічні характеристики ракети Корал
Параметри, які публічно озвучували розробники і які підтверджуються незалежними джерелами, виглядають так:
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина | 4,33 м |
| Діаметр корпусу | 230/260 мм |
| Розмах крил/рулів | 674 мм |
| Стартова маса | 300 кг |
| Маса бойової частини | 25 кг |
| Максимальна дальність | 30 км (варіанти до 100 км) |
| Максимальна висота ураження | 10 км |
| Максимальна швидкість | 1100 м/с (близько 3960 км/год) |
| Система наведення | ІНС + АРГСН «Онікс» |
| Транспортно-пусковий контейнер | 490 × 490 × 4870 мм (сумісний із С-300) |
Дані базуються на офіційних презентаціях КБ «Луч» і публікаціях спеціалізованих видань defence-ua.com та uk.wikipedia.org.
Бойова частина — осколково-фугасна. Неконтактний радіо- або лазерний детонатор забезпечує підрив на оптимальній відстані від цілі. Твердопаливний двигун займає більшу частину корпусу, а «пояс» імпульсних двигунів корекції дозволяє різко змінювати траєкторію як на старті, так і на кінцевій ділянці польоту. Це критично важливо при перехопленні маневрових цілей — крилатих ракет чи ударних БпЛА.
Система наведення та особливості конструкції
Серцем ракети є активна радіолокаційна головка самонаведення «Онікс», розроблена компанією «Радіонікс». Вона здатна захоплювати цілі з ефективною поверхнею розсіювання близько 3 м² на дальності до 20 кілометрів. Після пуску ракета летить за інерціальною системою з корекцією через канал передачі даних, а на кінцевій ділянці самостійно шукає і супроводжує ціль. Такий підхід зменшує навантаження на наземні радари і підвищує стійкість до радіоелектронної боротьби.
Конструктори свідомо використали вже відпрацьовані вузли. Це скоротило терміни розробки і знизило ризики. Вертикальний холодний старт із транспортно-пускового контейнера, який виробляє підприємство «Візар», дозволяє розміщувати ракету на тих самих шасі, що й радянські С-300. У результаті можна швидко модернізувати наявні комплекси, не чекаючи повного оновлення парку техніки.
Аеродинамічна схема — класична для сучасних зенітних ракет: Х-подібні поверхні малого подовження і хвостові стабілізатори. Форма носової частини округла, що характерно для виробів, розрахованих на високі швидкості і роботу проти балістичних об’єктів.
Можливості застосування та універсальність
ЗРК Корал задуманий як універсальний інструмент. На землі він може охороняти аеродроми, порти, енергетичні об’єкти чи штаби. На морі — забезпечувати ближню і середню зону оборони кораблів. У повітрі, підвішений під Су-27 чи інший носій, він перетворюється на ракету «повітря-повітря» з потенційно збільшеною дальністю завдяки стартовій швидкості літака.
Основні цілі — літаки, вертольоти, крилаті ракети, ударні безпілотники. Окремо розробники наголошували на здатності працювати по балістичних цілях певного класу на кінцевій ділянці траєкторії. Це не робить Корал повноцінною системою протиракетної оборони рівня Patriot, але суттєво розширює можливості української ППО в середній зоні.
Мобільність комплексу дозволяє швидко переміщати батареї, змінювати позиції і створювати ешелоновану оборону разом із короткодальними системами на кшталт IRIS-T і далекосяжними Patriot. Саме така багаторівнева структура сьогодні вважається найбільш ефективною проти масованих ракетно-дронових атак.
Сучасний статус проєкту у 2026 році
Станом на середину 2026 року ЗРК Корал перейшов від стадії макетів до демонстрації реальних зразків. Угоди з іспанською Sener дали доступ до компонентів, які вже довели свою надійність у бойових умовах. Підготовка до серійного виробництва розпочата, проте темпи залежать від стабільного державного фінансування.
Експерти відзначають, що сумісність із наявними пусковими установками С-300 значно спрощує інтеграцію. Не потрібно чекати нових шасі чи повністю нових комплексів — можна оновлювати те, що вже стоїть на озброєнні. Це особливо важливо в умовах, коли кожна вільна пускова установка на рахунку.
Цікаві факти про ЗРК Корал
- Маса ракети всього 300 кг — це майже втричі менше, ніж у багатьох радянських аналогів середньої дальності, що дозволяє розміщувати більше боєкомплекту на одному шасі.
- Активна головка «Онікс» від «Радіонікс» була представлена публіці ще 2021 року на тій самій виставці, де показали макет самої ракети.
- Імпульсні двигуни корекції дають змогу ракеті виконувати різкі маневри на кінцевій ділянці — саме те, що потрібно проти сучасних крилатих ракет і маневрових БпЛА.
- Контейнер для Коралу повністю сумісний зі штатними ТПК С-300 виробництва «Візар», що відкриває шлях до швидкої модернізації наявного парку.
- У 2020 році Олег Коростельов оцінював повну вартість розробки комплексу в 30–50 мільйонів доларів і терміни у 2–2,5 роки за умови належного фінансування.
ЗРК Корал вже сьогодні виглядає як один із найреалістичніших шляхів посилення української протиповітряної оборони власними силами. Він не претендує на роль універсального «вбивці всього», але закриває критично важливу середню зону, де сьогодні найбільше навантаження. Уніфікація, використання перевірених вузлів і можливість інтеграції із західними технологіями роблять його не просто черговим проєктом, а практичним інструментом, який може з’явитися на озброєнні вже в найближчі роки.
Поки ракета проходить фінальні етапи відпрацювання, українські інженери продовжують шліфувати головку самонаведення, алгоритми наведення і взаємодію з різними типами радарів. Кожна нова деталь, кожна успішна угода з партнерами наближає момент, коли Корал стане не макетом на виставці, а бойовою одиницею, яка захищає небо над українськими містами і позиціями.