25 травня у Київській області Внутрішня безпека Нацполіції затримала двох поліцейських Кагарлицького відділу поліції за підозрою у зґвалтуванні жінки. 26 травня Голосіївський районний суд Києва обрав їм запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. ЗМІ активно стежать за подією, висвітлюючи деталі.
Зокрема, низка медіа оприлюднили новини із заголовками: “Зґвалтування жінки копами у Кагарлику: з’явилися подробиці про жертву” чи “Виховує дитину з інвалідністю: що відомо про 26-річну жінку, яку зґвалтували поліцейські“. Крім цього, один інтернет-ресурс оприлюднив прізвище та фото потрепілої.
Яких подробиць все ж варто було уникнути, аби не порушувати журналістські стандарти та межі приватності потерпілої — Повага запитала у медіаексперток.
Так, медіаекспертка та тренерка з безпеки Інституту масової інформації Ірина Земляна відзначає, що справа набула значного резонансу у суспільстві та є справою значного суспільного інтересу, тож медіа мають всіляко висвітлювати дану подію.
Водночас важливо не зробити цю тему хайповою для самих медіа та не збирати вершки для кліків для відвідування сайтів, говорить експертка
“Перше, про що мають думати журналісти — як не нашкодити потерпілій. Потрібно чітко виокремлювати, про що дійсно важливо розповісти для розслідування справи, для безпеки інших, та для того, щоб громадськість була достатньо поінформована і могла діяти. Проте, варто бути свідомими того, що кожна нова згадка буде шкідливою і повторно травмуватиме потерпілу“, — говорить Ірина Земляна.
Аби втримати цей баланс, передусім треба визначити, яка інформація справді є суспільно важливою та які складові мають бути у матеріалі. Зробити це можна дотримуючись таких критеріїв:
- Якість. Конструктивний матеріал – це передусім якісний матеріал, що відповідає принциповим журналістським стандартам: баланс думок/точок зору, достовірність (посилання на джерела), точність, повнота (рекомендації мають базуватися на фахових коментарях).
- Актуальність. Тема матеріалу має бути соціально важливою.
- Наявність у матеріалі експертного оцінювання події та можливих наслідків.
- Увага акцентується не на негативі, а на способах розв’язання складної ситуації.
- Матеріал містить важливі для людей рекомендації та поради.
- Матеріал не становить потенційної шкоди ні для героїв, ні для аудиторії.
Новини на кшталт “Журналісти з’ясували, що відомо про жінку, яку зґвалтували поліцейські в Кагарлику” не несуть жодного конструктиву, а тільки розкривають приватні подробиці життя потерпілої та можуть наражати її на нову потенційну небезпеку, зазначає експертка.
Таку думку Ірини Земляної поділяє і Діана Дуцик, медіаекспертка, голова ГО “Український інститут медіа та комунікацій” та членкиня Комісії з журналістської етики.
“Є таке правило, згідно з яким, не можна подавати у журналістстких матеріалах деталей, за допомогою яких ми можемо ідентифікувати жертв сексуального чи іншого насилля. Попри те, що у матеріалі вказане тільки ім’я без прізвища, за тими ознаками, які наявні, — названо село, вік, те, що вона має дитину з ДЦП, люди, які дивилися ці новини і знають цю жінку, чітко зрозуміли, про кого йдеться. Тут треба думати про права жертви. Не думаю, що вона хотіла б, що б це розповідали на всю Україну, хіба вона б сама вирішила говорити на камери“, — відзначає Діана Дуцик.
Також слід уникати деталізації самого моменту вчинення насильства, додає експертка.
“Це додає лише болю тій людині, яка це пережила і медіа мали б поважати права і почуття жінки, яка і так стала жерствою насильства. Ці деталі ніякої ваги для аудиторії не мають, хіба тільки незовсім психологічно здорові люди можуть це смакувати“, — говорить медіаекспертка.
Довідка: Згідно з даними ООН від листопада 2019 року, третина всіх жінок і дівчат впродовж свого життя зазнають фізичного чи сексуального насильства, а половина загиблих у світі жінок стають жертвами насильства з боку своїх партнерів чи сім’ї.
